розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2016 року у складі судді Волчко А. Я., ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Гуля В. В., Сліпченка О. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII"Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" (далі - ТОВ "Мегаполісжитлобуд"), треті особи: Гатненська сільська рада Київської області, Державна інспекція сільського господарства України про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що позивач на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 02 грудня 2013 року є власником семи земельних ділянок, що знаходяться на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. 27 лютого 2014 року ним зареєстрована Декларація про початок виконання будівельних робіт - будівництво багатоквартирного житлового будинку за цією адресою.

Позивач зазначає, що ТОВ "Мегаполісжитлобуд" порушено його право власності та безпідставно самовільно захоплено частину кожної належної йому земельної ділянки із встановленням залізобетонного паркану, що унеможливлює проведення ним запланованих будівельних робіт. За результатами розгляду його звернень та проведених перевірок встановлено порушення відповідачем його прав.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просив усунути йому перешкоди у користуванні належними йому на праві власності земельними ділянками, що знаходяться на АДРЕСА_1 ; зобов`язати ТОВ "Мегаполісжитлобуд" не чинити перешкоди у здійсненні ним права власності на земельні ділянки та знести самовільно побудований на них залізобетонний паркан.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2016 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельними ділянками, що розташовані на АДРЕСА_1, шляхом відновлення стану земельних ділянок, який існував до порушення прав.

Зобов`язано ТОВ "Мегаполісжитлобуд" не чинити перешкод у здійсненні ОСОБА_1 права власності на належні йому земельні ділянки та знести самовільно побудований залізобетонний паркан із належних ОСОБА_1 земельних ділянок.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ "Мегаполісжитлобуд" неправомірно, самовільно, безпідставно захоплені частини кожної земельної ділянки, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності та на них було незаконно встановлено залізобетонний паркан.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. Посилаючись на те, що земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ТОВ "Мегаполісжитлобуд" сформована безпідставно, дотримання вимог земельного законодавства при наданні у користування спірної земельної ділянки ТОВ "Мегаполісжитлобуд" не проводилось, ні ТОВ "Мегаполісжитлобуд", ні Київська міська рада не погоджували межі спірної земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:716:0032), з Гатненською сільською радою та суміжними користувачами землі, згідно із листомДержавної інспекції сільського господарства від 30 грудня 2014 року, та враховуючи, що підтверджено факт існування паркану відповідача на земельних ділянках позивача, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правильним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року ТОВ "Мегаполісжитлобуд" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому, що ТОВ "Мегаполісжитлобуд" є законним користувачем (орендарем) земельної ділянки за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 1-а у Голосїївському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:79:716:0032. Відповідач зазначає, що ця земельна ділянка була сформована за рахунок земель, відведених ще в 1947 році - під міський древесно-декоративний питомник, у 1959 та 1962 р.р. - декоративному розсаднику/питомнику "Теремки", які пізніше було відведено орендарю - Акціонерному товариству холдингової компанії "Київміськбуд" на підставі рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2005 року № 342/3803, а згодом цю ділянку передано у користування ТОВ "Мегаполісжитлобуд".

Згідно із даними публічної кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі значно раніше, аніж земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010-3222481601:01:053:5017 по 0,1 га, які придбано у 2013 році позивачем. Тобто, саме земельні ділянки, що належать позивачу на праві власності, в зв`язку з порушенням порядку їх виділення (у тому числі без погодження їх меж із суміжними власниками) накладаються на земельну ділянку, що давно перебуває в законному користуванні відповідача.

Судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою, що на сьогоднішній день питання накладання земельних ділянок, які після їх виділення Гатненською сільською радою були продані ОСОБА_1, на ділянку ТОВ "Мегаполісжитлобуд", є предметом призначеної земельно-технічної експертизи по господарській справі № 911/842/16, яка розглядалася Господарським судом Київської області.

При цьому апеляційний суд безпідставно залишив без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження до проведення земельно-технічної експертизи. На думку відповідача, земельні ділянки позивача знаходяться у с. Гатне, але незаконно зайняли територію міста Києва, зокрема ділянку відповідача.

Доводи інших учасників справи

У запереченні на касаційну скаргу третя особа Гатненська сільська рада Київської області вказує, що предмет судового спору є користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010 - 3222481601:01:053:5017, які належать ОСОБА_1 Ці земельні ділянки знаходяться в адміністративних межах Гатненської сільської ради Київської області за межами міста Києва, що підтверджено відповіднми доказами, які знаходяться в матеріалах справи та яким надана оцінка судами.

При цьому, Київська міська рада та ТОВ "Мегаполісжитлобуд" не погоджували межу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032, в частині межі між с. Гатне та м. Київ та суміжними землекористувачами, не погоджували будівництво паркану на території Гатненської сільської ради Київської області.

Зазначає, що відповідач неодноразово повідомлявся про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, але свідомо відмовлявся від підпису актів встановлення (відновлення) меж в натурі. Отже, відмова ТОВ "Мегаполісжитлобуд" від підпису актів встановлення (відновлення) меж, або відсутність його підпису на актах, не означає, відсутність адміністративних меж і меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010 - 3222481601:01:053:5017, що їх межі не встановлені.

У запереченні на касаційну скаргу позивач ОСОБА_1 зазначає, що при здійсненні процедури відновлення меж земельних ділянок позивача було встановлено, що ці земельні ділянки знаходяться в межах села Гатне, а закріплені на місцевості межові знаки не виходять за межі населеного пункту. Вказане, на думку заявника, спростовує доводи відповідача щодо відсутності погодження меж земельних ділянок позивача з земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032, якою користується відповідач.

Отже, твердження відповідача щодо правомірності користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032 є такими, що не стосуються суті розгляду вказаної цивільної справи, оскільки предметом розгляду даної справи є усунення перешкод у користуванні власністю, а не встановлення правомірності та законності набуття сторонами права власності чи права користування земельними ділянками.

Відповідно до відповіді Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 22 липня 2016 року на запит Гатненської сільської ради Київської області повідомлено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010 - 3222481601:01:053:5017 знаходяться за межами міста Києва.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

06 червня 2019 вказана справа передана судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 2 грудня 2013 року позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481601:01:053 : 5010, 3222481601:01:053 : 5011, 3222481601:01:053:5013, 3222481601:01:053:5014, 3222481601:01:053:5015, 3222481601:01:053:5016, 3222481601:01:053:5017, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підставою реєстрації змін є рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 28 сесії VI скликання.

Зазначені земельні ділянки відносяться до земель житлової та громадської забудови, цільове призначення яких - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Суміжним користувачем земельних ділянок, що розташовані поруч з належними позивачу земельними ділянками, є ТОВ "Мегаполісжитлобуд", яке має у користуванні земельну ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1-а, цільове призначення якої - будівництво житлових будинків, багатофункціонального торговельно-розважального, виставково-готельного-офісного комплексу з паркінгом. Право користування зазначеною земельною ділянкою ТОВ "Мегаполісжитлобуд" отримало за угодою від 17 червня 2010 року в порядку заміни сторони орендаря, Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", у договорі оренди земельної ділянки, укладеному 27 липня 2006 року з Київською міською радою, терміном на 15 років.

Установлено, що згідно з листом Державної інспекції сільського господарства України від 22 червня 2015 року частина земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:716:0032), яка перебуває у користуванні ТОВ "Мегаполісжитлобуд", накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010, 3222481601:01:053:5017, які належать на праві власності громадянину ОСОБА_1 та розташовані в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Згідно із наданими Державною інспекцією сільського господарства України поясненнями відповідно до даних на Публічній кадастровій карті, розміщеній на офіційному веб-сайті Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, існує накладення меж земельних ділянок розташованих в межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та земельної ділянки, яка розташована на території м. Києва та перебуває у користуванні ТОВ "Мегаполісжитлобуд". Зокрема, частина земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:716:0032), яка перебуває у користуванні ТОВ "Мегаполісжитлобуд", накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010, 3222481601:01:053:5017, що знаходяться у власності громадянина ОСОБА_1 та розташовані в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до акту обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_1, складеного 10 грудня 2015 року депутатською комісією Гатненської сільської ради Київської області, належні позивачу земельні ділянки самовільно огороджені іншими особами, на земельних ділянках знаходяться охоронці, які заявляють, що є представниками землекористувача - ТОВ "Мегаполісжитлобуд". Земельні ділянки, що перебувають в оренді ТОВ "Мегаполісжитлобуд", розташовані в м. Києві, однак незаконно зайняли територію с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області, включаючи землі загального користування та землі, що знаходяться у власності громадян.

Установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032, яка знаходиться у користуванні ТОВ "Мегаполісжитлобуд", накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010, 3222481601:01:053:5017, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, а також на його ж земельних ділянках встановлений залізобетонний паркан, який відділяє частину земельних ділянок належних позивачу до земельної ділянки, якою користується ТОВ "Мегаполісжитлобуд".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 10 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб`єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 35, пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельної ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно зі статтями 316, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частини першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до пунктів "г" та "е" частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок повинні дотримуватися правил добросусідства та не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

За змістом частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.

Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

Із системного аналізу положень вищевказаних норм права вбачається, що позов про усунення порушень права користування та розпоряджання своїм майном підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником цього майна з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача порушується його право власності.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача не чинити перешкод у здійсненні позивачем права власності на земельні ділянки, апеляційний суд належним чином не дослідив надані сторонами докази, зокрема те, що існує накладення одна на одну земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032, яка знаходиться у користуванні ТОВ "Мегаполісжитлобуд", та земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010 - 3222481601:01:053:5017, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Зокрема судом належним чином не досліджено і не надано оцінки тому факту, що ТОВ "Мегаполісжитлобуд" на підставі угоди від 17 червня 2010 року до договору оренди від 15 березня 2007 року є належним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032, і вказане право землекористування виникло до того, як позивач став власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010 - 3222481601:01:053:5017. При цьому суд також не дав оцінки доводам відповідача, що на час набуття ОСОБА_1 права на вказані земельні ділянки спірний паркан, на який посилається позивач у своєму позові, вже існував.

Крім того, встановивши порушення прав ОСОБА_1 як власника земельних ділянок, апеляційний суд, зокрема, послався на те, що земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ТОВ "Мегаполісжитлобуд", сформована безпідставно, надана у користування відповідача без дотримання вимог земельного законодавства. При цьому ні відповідач ТОВ "Мегаполісжитлобуд", ні Київська міська рада не погоджували межі спірної земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:716:0032) з Гатненською сільською радою та суміжними користувачами землі.

На думку Верховного Суду вказані висновки апеляційного суду є передчасними, оскільки достатні належні та допустимі докази на їх обґрунтування в матеріалах справи відсутні. При цьому судова земельно-технічна експертиза у справі призначена та проведена не була, право на її ініціювання, в порушення приписів статті 10 ЦПК України 2004 року, судом сторонам роз`яснене не було. Отже, ці висновки ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим (стаття 60 ЦПК України 2004 року).

Крім того встановлено, що ТОВ "Мегаполісжитлобуд" зверталося до апеляційного суду із клопотанням про зупинення провадження у справі, посилаючись на одночасний розгляд у Господарському суді Київської області в порядку господарського судочинства справи за позовом ТОВ "Мегаполісжитлобуд" до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання права оренди на земельну ділянку, скасування рішення, відновлення становища, тобто справи щодо встановлення законності підстав набуття ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки на території Гатненської сільської ради.

При цьому ТОВ "Мегаполісжитлобуд" посилалося на факт призначення Господарським судом Київської області у вказаній справі судової земельно-технічної експертизи, якою, винесено на вирішення, зокрема, питання щодо порушення меж та накладання земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010, 3222481601:01:053:5011, 3222481601:01:053:5012, 3222481601:01:053:5013, 3222481601:01:053:5014, 3222481601:01:053:5015, 3222481601:01:053:5016, 3222481601:01:053:5017, 3222481601:01:053:5018, 3222481601:01:053:5019, 3222481601:01:053:5020, 3222481601:01:053:5021 на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032 відповідно до правовстановлюючих документів та вимог нормативно-правових актів.

Своєю усною ухвалою від 21 березня 2017 року Апеляційний суд Київської області без виходу до нарадчої кімнати відмовив у задоволенні вказаного клопотання ТОВ "Мегаполісжитлобуд", при цьому належним чином не обґрунтувавши таке своє судове рішення. Разом із тим питання щодо можливості призначення такої експертизи в межах цієї цивільної справи суд не дослідив.

Апеляційний суд також не прийняв до уваги, що дослідження Господарським судом Київської області питань законності підстав набуття ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010-3222481601:01:053:5017 та права користування ТОВ "Мегаполісжитлобуд" земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:716:0032 має суттєве значення для розгляду цієї цивільної справи.

Таким чином апеляційним судом нез`ясованими залишилися обставини накладення меж спірних земельних ділянок та питання наявності у сторін належних прав на земельні ділянки.

Встановлення цих обставин має істотне значення для вирішення питання наявності порушеного права позивача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

На стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Отже, ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом встановлено не повністю, а тому ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу вимог статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.