розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року в складі судді Лужецької О.Р. і ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д., Кравець В. А.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом про відшкодування майнової шкоди у розмірі 14 554,80 грні стягнення витрат за проведення експертного дослідження у розмірі 2 792,45 грн, витрат на поштові послуги в розмірі 165,00 грн, витрат на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Позов мотивований тим, що внаслідок залиття, що відбулося з вище розташованої квартири, яка належить відповідачу, було пошкоджено належну позивачу квартиру та їй заподіяна майнова шкода, що дорівнює вартості необхідного ремонту. Вартість ремонту встановлена у висновку експертного дослідження, проте відповідач відмовилася її відшкодувати у позасудовому порядку, що підтверджується відповіддю відповідача на письмову вимогу позивача.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 14 554,80 грн, витрати на послуги експерта у розмірі 2 764,80 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не спростував презумпцію вини у заподіянні шкоди позивачу. Залиття у квартирі АДРЕСА_1 сталося з вини відповідача як власника квартири № 64, що розташована поверхом вище, внаслідок зриву крана з різьби гарячого водопостачання в санвузлі. Згідно з висновком експерта ОСОБА_4 від 31 березня 2016 року № 2/03-2016 розмір відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 становить 14 554,80 грн. Відповідно до квитанції від 12 березня 2016 року № 1 позивачем сплачено 2 764,80 грн фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 за проведення даного експертного дослідження. Докази неправильності та неповноти висновку експерта у матеріалах справи відсутні. Витрати на поштові послуги не підтягають відшкодуванню. Оскільки рішення ухвалене на користь позивача, то підлягають стягненню і витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року залишено без змін.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що представнику відповідача роз`яснено, що належним доказом на спростування розміру завданої шкоди є експертний висновок. Клопотання про призначення експертизи відповідач не заявляла. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заявив про недоцільність призначення такої експертизи. Доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення судом витрат на правову допомогу з посиланням на відсутність квитанції або іншого документу, який підтверджує сплату таких витрат, спростовуються матеріалами справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2017 року ОСОБА_2, не погодившись з рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2017 року, подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

12 липня 2017 року ухвалою ВССУ відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19 квітня 2018 року справу № 753/11896/16-ц і матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами відмовлено у витребуванні письмових доказів, які мали істотне значення для встановлення причин заподіяння шкоди та надавали можливість відповідачу довести відсутність її вини. Витрати на правову допомогу не підтверджені належними доказами, оскільки видатковий касовий ордер таким доказом не є. Відповідач вважає розмір шкоди, завданої залиття, явно завищеним, оскільки фото, зроблені після залиття, не містили суттєвих пошкоджень. Однак, проведення судової експертизи зі спливом значного часу після залиття було недоцільним. Висновок експерта, наданий позивачем, був складений також зі спливом значного часу - трьох місяців з моменту залиття, тому не відображає наслідки того залиття, щодо якого виник даний спір. Відповідач вважає, що суди не перевірили належність квартири, з якої відбулося залиття, відповідачу, оскільки виходили з даних 2007 року. Акт про залиття є неналежним доказом, оскільки не відповідає за змістом нормативно встановленим вимогам, не містять рекомендацій комісії, висновків про усунення причин і наслідків залиття. Майновий стан відповідача не дозволяє відшкодувати такий великий для неї розмір шкоди.

Позиції інших учасників

У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до ВССУ заперечення, в яких просила відхилити касаційну скаргу та оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ОСОБА_1 зауважує на тому, що відповідач, заперечуючи проти вартості ремонтних робіт для усунення наслідків залиття, відмовилася заявляти клопотання про призначення експертизи. Факт заподіяння шкоди в квартирі позивача встановлений у акті залиття комісією з представників житлово-експлуатаційної організації. Невідповідність змісту акту про залиття не свідчить про недостовірність викладеної у ньому інформації. Фінансовий стан відповідача не впливає на розмір заподіяної ним шкоди.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

У ніч на 31 грудня 2015 року квартира АДРЕСА_1 затоплена, що підтверджується актом комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" (далі - ТОВ "Ковальська-Житлосервіс") від 02 лютого 2016 року у складі начальника житлово-експлуатаційної дільниці № 6 ТОВ "Ковальська-Житлосервіс" ОСОБА_10, слюсаря-сантехніка ОСОБА_7, слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 .

У акті комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" від 02 лютого 2016 року зазначено, що залиття квартири сталося з причини зриву крану з різьби гарячого водопостачання у санвузлі в квартирі № 64, що розташована поверхом вище над квартирою позивача в будинку АДРЕСА_1 . В даному акті зазначено про виконання у квартирі № 64 самовільного переврізання труб від стояка гарячого водопостачання. Під час обстеження у квартирі АДРЕСА_1 виявлено, що у ванній кімнаті стеля покрилася рудими плямами розміром 06х1,1 м, у коридорі на підлозі деформований паркет площею 1,1х1.2 м.

Зазначені обставини були підтверджені допитаними в судовому засіданні свідками ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

У експертному висновку, складеному ОСОБА_4 31 березня 2016 року за № 2/03-2016, встановлено, що розмір відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 становить 14 554,80 грн.

Відповідно до квитанції від 12 березня 2016 року № 1 позивачем було сплачено 2 764,80 грн фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 за проведення зазначеного експертного дослідження.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої і третьої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством України принципів змагальності й диспозитивності саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Посилання відповідача на невідповідність вимогам законодавства України акту про залиття від 02 лютого 2016 року та висновку про вартість проведення відновлювального ремонту, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки акт про залиття від 02 лютого 2015 року, складений і підписаний начальником житлово-експлуатаційної дільниці № 6 ТОВ "Ковальська-Житлосервіс" ОСОБА_10, слюсарем-сантехніком ОСОБА_7, слюсарем-сантехніком ОСОБА_8 містить причину залиття квартири позивача - зрив крану з різьби гарячого водопостачання у санвузлі в квартирі № 64, що розташована поверхом вище над квартирою позивача в будинку АДРЕСА_1 . Дана обставина не оспорюється відповідачем іпідтверджує, що залиття квартири, власником якої є позивач, сталося з вини відповідача.

Посилання у касаційній скарзі на протиправне невитребування всіх документів, які відповідач просила витребувати у суді першої інстанції, не відповідають матеріалам справи та нормам процесуального права.

Відповідно до статті 58 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, (далі - ЦПК України (1618-15) 2004 року) належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України у заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.

У заявах про витребування доказів, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, обґрунтування належності кожного з документів, які вона просила витребувати, не приведені.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що залиття було спричинено зривом крану з різьби гарячого водопостачання у санвузлі в квартирі АДРЕСА_7, тобто внутриквартирного сантехнічного обладнання, підтримка якого у справному стані покладається на власника квартири.

Відповідно до частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у редакції, чинній на час залиття квартири позивача, Споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини, за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини

Доводи касаційної скарги про недоведеність розміру завданої шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття квартири 31 грудня 2015 року, спростовується матеріалами справи.

Описані у висновку експертного дослідження ушкодження відповідають тим, що були описані в акті залиття від 02 лютого 2016 року.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертного дослідження від 31 березня 2016 року № 2/03-2016, огляд квартири АДРЕСА_1 був проведений експертом 27 лютого 2016 року у присутності позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_11 . Також згідно з даним висновком експерту був наданий акт про залиття, складений представниками житлово-експлуатаційної дільниці № 6 ТОВ "Ковальська-Житлосервіс" від 02 лютого 2016 року.

Докази того, що ушкодження квартири позивача, відображені у висновку експертного дослідження, виникли внаслідок іншого залиття, що відбулося у період після 31 грудня 2015 року і до огляду квартири експертом 27 лютого 2016 року, відповідачем не надавалися. Від призначення судової експертизи відповідач відмовилась.

Доказів того, що з 2007 року власником квартири АДРЕСА_7 є не відповідач, а інша особа, відповідачем не надано.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення апеляційного суду постановлено без додержання норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанції постановлені без додержання норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції залишити без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Судді:	В. М. Ігнатенко В. С. Жданова
	В. О. Кузнєцов