Постанова

Іменем України

12 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 755/8114/17

провадження № 61-18св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",

представник відповідача - Крючков Сергій Сергійович,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_4,

представник особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Панченка М. М., Волошиної В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі -

ПАТ "Державний ощадний банк України") про захист прав споживачів.

Позовна заява мотивована тим, що між ним та ПАТ "Державний ощадний банк України" було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а 29 лютого 2016 року на його рахунок надійшли грошові кошти у розмірі 20 000 грн, однак зазначені кошти він не має можливості зняти, оскільки відповідач безпідставно заблокував його рахунок.

Посилався на те, що дії банку щодо неповернення грошових коштів з рахунку є незаконними та посягають на його право власності, обмежують можливість володіти, користуватися та розпоряджатися його майном, адосудове врегулювання спору виявилось неможливим.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПАТ "Державний ощадний банк України" на його користь грошові кошти у розмірі 20 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2017 року у складі судді Астахової О. О. позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 000 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відповідачем не спростовано доводи позивача щодо зазначених ним підстав для повернення йому відповідачем зазначеної суми коштів.

При цьому зазначив про те, що не встановлено несанкціонованого використання картки, тобто використання її особами, які не мають на це права, що могло б призвести до завдання збитків клієнтів або банку.

Натомість обмеження власника банківського рахунку - позивача у справі, у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на рахунку, свідчить про порушення його прав. Зазначені грошові кошти, що надійшли на рахунок позивача не визнані слідчими органами речовими доказами у кримінальному провадженні, відсутня постанова слідчого про їх арешт, а кримінальне провадження порушено не відносно позивача, а за фактом.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року апеляційні скарги ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_6 задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2017 року скасовано, та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції у відповідності до вимог частини четвертої статті 10 ЦПК України2004 року не вжив заходів щодо повного з`ясування обставин справи, не попередив осіб, які беруть участь у справі, про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, не сприяв здійсненню їхніх прав, спрямованих на витребування в органу досудового розслідування відповідної інформації.

При цьому районний суд не врахував вимог закону про те, що, якщо при здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи суд встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Проте районним судом питання залучення ОСОБА_6 до участі у справі, як особи, яка внесла грошові кошти на картковий рахунок позивача, та щодо яких між сторонами виник спір, а органами досудового розслідування порушено кримінальне провадження, не вирішено.

Зазначені обставини свідчать про те, що судом першої інстанції постановлено рішення, яким вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_6, оскільки до участі у справі її не залучено, думки з приводу заявлених вимог, не з`ясовано.

Окрім цього, суд, ухвалюючи рішення про стягнення з банку на користь ОСОБА_1 20 000 грн, не звернув уваги на те, що з загальної суми внесених ОСОБА_4 коштів - 20 200 грн, на рахунок позивача було зараховано 19 998 грн 10 коп., а також не дав оцінки тій обставині, що вказані кошти банком були лише заблоковані, а не списані з рахунку ОСОБА_1, у зв`язку з чим стягнення коштів з банківської установи в заявленому розмірі на підставі рішення суду не позбавить можливості отримання позивачем коштів після розблокування рахунку та призведе до подвійного стягнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2017 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.

У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що обмеження власника банківського рахунку у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, які знаходяться на відкритому на його ім`я рахунку, свідчить про порушення його прав. При цьому послався на те, що апеляційний суд необґрунтовано взяв до уваги пояснення відповідача щодо підстав блокування рахунку - повідомлення про наявність кримінального провадження без витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вчинення заходів щодо арешту на рахунок; та пояснення третьої особи, яка повідомила про розгляд справи й не надала доказів про існування кримінального провадження, наявності статусу потерпілої.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2018 року ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін посилаючись на те, що апеляційним судом було правомірно встановлено, що грошові кошти у розмірі 20 200 грн на рахунок ОСОБА_1 були перераховані нею, однак останнього вона особисто не знала, в правовідносинах з ним не перебуває, і перерахування грошових коштів не мало жодної правової підстави, а тому безпідставно отримана останнім зазначена сума грошових коштів підлягає поверненню їй. Вимоги позивача до відповідача вважала безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у відповідності до якого на ім`я останнього 07 жовтня 2015 року було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті та видано картку (а. с. 10, 22).

29 лютого 2016 року на вказаний рахунок було перераховано грошові кошти у розмірі 20 200 грн. 10 коп., з яких зараховано на рахунок ОСОБА_1 19 998 грн 10 коп. (а. с. 10-12).

Згідно повідомлення Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 05 липня 2017 року, грошові кошти у розмірі 20 200 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 були перераховані ОСОБА_4, за наслідком якого органом досудового розслідування було порушено кримінальне провадження за частиною першою статті 190 КК України(а. с. 21).

Відповідно до квитанції № 8366 від 29 лютого 2016 року грошові кошти у розмірі 20 200 грн були внесені через термінал АТ "Ощадбанк" (ІО термінала 12000507), який розташований за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 69, та перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 (а. с. 79).

Згідно відповіді слідчого управління головного управління національної поліції в Харківській області від 19 вересня 2016 року № 24/1-1753 на звернення ОСОБА_4, за фактом учиненого шахрайства ОСОБА_4 визнано потерпілою (а. с. 25).

Картковий рахунок ОСОБА_1 був заблокований банком, про що повідомлено останнього листами від 30 серпня 2016 року та від 08 вересня 2016 року з посиланням на п. 8.4.4 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яким надано банку право в односторонньому порядку вчиняти такі дії.

Згідно інформації, яка надійшла 07 липня 2017 року на адресу банку від Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 05 липня 2017 року, слідчим вказаного відділу поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220480000974 від 01 березня 2016 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення за частиною першою статті 190 КК України, за фактом того, що близько 14 год. 35 хв. 29 лютого 2016 року невстановлена особа, шахрайським шляхом, під приводом того, що син ОСОБА_4 затриманий співробітниками поліції, заволоділа грошовими коштами, у сумі 20 200 грн, після їх перерахування ОСОБА_4 на картковий рахунок № НОМЕР_2 через відділення АТ "Ощадбанк", що розташоване за адресою: вул. Сумська, 69 у м. Харкові. Після того, як остання зрозуміла, що їй телефонували шахраї, одразу зателефонувала до АТ "Ощадбанк" та попрохала заблокувати картковий рахунок, на який було нею перераховано кошти у сумі 20 200 грн, у зв`язку з чим було рекомендовано банку повернути зазначені кошти ОСОБА_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, повідомивши про прийняте рішення відділ поліції (а.с. 21).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до пункту 8.4.4 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщеного на сайті ПАТ "Державний ощадний банк України" в мережі Інтернет, банк має право в односторонньому порядку заблокувати картку, якщо працівники банку не можуть зв`язатися з клієнтом банку для отримання його згоди на це, але мають обґрунтовані підозри в несанкціонованому використанні картки, що може призвести до завдання збитків клієнту або банку. Розблокування картки здійснюється після усунення причин блокування картки.

Встановлено, що картковий рахунок ОСОБА_1 був заблокований банком, про що повідомлено позивача листами від 30 серпня 2016 року та від 08 вересня 2016 року з посиланням на п. 8.4.4 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яким надано банку право в односторонньому порядку вчиняти такі дії.

У відповідності до вимог частини четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року, у випадку наявності підстав, не вжив заходів щодо повного з`ясування обставин справи, не попередив осіб, які беруть участь у справі, про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, не сприяв здійсненню їхніх прав, спрямованих на витребування в органу досудового розслідування відповідної інформації.

Відповідно до частини другої статті 35 ЦПК України, якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Проте районним судом питання залучення ОСОБА_4 до участі у справі, як особи, яка внесла грошові кошти на картковий рахунок позивача та щодо яких між сторонами виник спір, а органами досудового розслідування порушено кримінальне провадження, вирішено не було.

За наведених обставин, правильним є висновок апеляційного суду про те, що судом першої інстанції було ухвалено рішення, яким вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_4, яку до участі у справі не було залучено, її думки щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_1 не з`ясовано, а суд апеляційної інстанції позбавлений такої процесуальної можливості.

При цьому позивач не позбавлений можливості пред`явлення таких вимог та їх вирішення із залученням усіх осіб, прав і обов`язків яких стосується вирішення цього спору, з дотриманням процесуальних принципів змагальності да диспозитивності.

Отже, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції, як постановленого з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи, та про залишення без задоволення зазначених позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про безпідставне блокування відповідачем рахунку є необґрунтованими, спростовуються зазначеними доказами, яким апеляційним судом дана належна оцінка з наведенням у рішенні відповідних мотивів.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність рішення апеляційного суду не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович