Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представники позивачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідачі: публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їхнього представника - ОСОБА_3, на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня

2017 року у складі судді Пушкарчук В. П. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 14 липня 2017 року у складі колегії суддів: Грушицького А. І., Данилюк В. А., Киці С. І.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (далі -

ПАТ "Кредитпромбанк") про визнання кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки недійсними.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ "Кредитпромбанк" залишено без розгляду.

Ухвала районного суду мотивовано тим, що оскільки позивач ОСОБА_1 і представники позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до закінчення розгляду справи покинули судове засідання і не подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, то подану позивачами позовну заяву слід залишити без розгляду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 14 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2017 року залишено без змін.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що незважаючи на те, що процесуальним законом передбачено порядок вирішення заперечень щодо дій головуючого, позивач та представники позивачів самовільно покинули зал судового засідання, маючи намір реалізувати свої процесуальні права всупереч передбаченому законом порядку. За таких обставин апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції належно прореагував на такі дії позивача та представників позивачів.

При цьому апеляційний суд виходив із того, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивачів доступу до правосуддя, оскільки відповідно до частини другої статті 207 ЦПК України 2004 року особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їхній представник - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані ухвали та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилалися на те, що на їхню усну вимогу для надання розумного строку і належних умов для підготовки мотивованої письмової заяви про відвід, суддя першої інстанції оголосила в судовому засіданні перерву лише на 15 хвилин. Оскільки підготовка обґрунтованої письмової заяви усього складу суду зайняла більше 15 хвилин, зазначена заява була подана до канцелярії суду о 09 год.

00 хв. 22 травня 2017 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 вересня 2017 року було відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано з Луцького міськрайонного суду Волинської області указану цивільну справу.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.

Відзив на касаційну скаргу від учасників справи не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ "Кредитпромбанк" про визнання кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки недійсними.

Позивач ОСОБА_1 і представники позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до закінчення розгляду справи покинули судове засідання і не подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їхнього представника - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Представник позивачів ОСОБА_4 подав 14 липня 2017 року в апеляційний суд письмову заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні.

Як передбачено статтею 305 ЦПК України2004 року, апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Згідно частини п`ятої статті 76 ЦПК України 2004 року вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до частини першої статті 303-1 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

На підставі вищенаведених норм процесуального закону, враховуючи, що позивачі та їх представники повідомлені про час і місце розгляду справи, інтереси позивачів представляють дві особи, а представником позивачів ОСОБА_4 . не подано будь-яких документів на підтвердження поважності неявки в судове засідання, беручи до уваги строки розгляду справи, передбачені частиною першою статті 303-1 ЦПК України 2004 року, колегія суддів апеляційного суду дійшла правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено пунктом 9 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

За змістом вищевказаної статті, залишення позовної заяви без розгляду у справі можливе лише за умови, якщо позивач був присутній в судовому засіданні, зокрема його особу було встановлено в підготовчій частині судового засідання; він залишив залу з власної ініціативи, не бажаючи брати участі в судовому засіданні; розгляд справи не було закінчено і судове засідання тривало; суд не надавав позивачеві дозволу залишити залу засідання; позивач не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Вказане імперативне правило закріплено законодавцем з метою недопущення неправомірної поведінки позивача, уникнення випадків зловживання процесуальними правами.

Оскільки позивач ОСОБА_1, представники позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . до закінчення розгляду справи покинули судове засідання і не подали до суду заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому суди правильно врахували те, що відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України 2004 року представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Апеляційним судом при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду першої інстанції було враховано, що відповідно до апеляційної скарги позивачі визнали факт самовільного залишення зали судових засідань, а письмову заяву про відвід судді ними було подано лише 22 травня 2017 року, тобто на третій день після судового засідання у цій справі в суді першої інстанції.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 160 ЦПК України 2004 року головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Згідно частини третьої статті 162 ЦПК України 2004 року учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.

Незважаючи на те, що процесуальним законом передбачено порядок вирішення заперечень щодо дій головуючого, позивач та представники позивачів самовільно покинули зал судового засідання, маючи намір, реалізувати свої процесуальні права всупереч передбаченому законом порядку.

За таких обставин суд першої інстанції правильно застосував положення пункту 9 статті 207 ЦПК України 2004 року.

Крім того, залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивачів доступу до правосуддя, оскільки відповідно до частини другої статті 207 ЦПК України 2004 року особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Доводи касаційної скарги про те, що судом першої інстанції було надано недостатньо часу для підготовки заяви про відвід є необґрунтованими, оскільки особи, які брали участь у справі, не були позбавлені можливості усно висловити свої підстави для відводу. Процесуальний закон не вимагає обов`язкової письмової форми такої заяви.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів про обґрунтоване залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з діями позивача та представників позивачів, та правильне застосування судом положень пункту 9 статті 207 ЦПК України 2004 року.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду