розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та державного підприємства "СЕТАМ" на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2016 року у складі судді Федорець С. В. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 15 березня 2017 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Дзярука М. П., Трофимової Д. А.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області), треті особи: публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), ОСОБА_2, про визнання результатів прилюдних електронних торгів недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що 15 квітня 2008 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 125 000 дол. США на строк до 14 квітня 2018 року.

На забезпечення виконання зазначеного кредитного зобов`язання 15 квітня 2008 року між банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Юкатан" (далі - ТОВ "Юкатан") укладено договір іпотеки, за яким товариство передало банку в іпотеку нерухоме майно - базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, (опис об`єкта: літній будиночок А-1 площею 46,4 кв. м, літній будиночок Б-1 площею 45,6 кв. м, вбиральня - душ В-1 площею 28,8 кв. м, огорожа 1).

У подальшому вказаний предмет іпотеки перейшов у власність ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 липня 2009 року, виданого Кирилівською сільською радою Якимівського району Запорізької області.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької областівід 19 квітня 2015 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 квітня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташована по АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів.

На підставі цього рішення судом було видано виконавчий лист, пред`явлений банком до виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області. 06 липня 2015 року на підставі цього виконавчого листа державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Державним виконавцем було проведено опис та арешт бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", оцінку цього нерухомого майна та направлено до ДП "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна. На підставі цієї заявки ДП "СЕТАМ" лоту було присвоєно номер 152198, проведення прилюдних торгів з його реалізації призначено на 23 червня 2016 року, про що на офіційному сайті було розміщено відповідне оголошення.

Проте у вказаному оголошенні у розділі "Характеристика лоту" було невірно зазначено, з чого складається нерухоме майно. Також щодо земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомості, було зазначено, що ця ділянка знаходиться у комунальній власності. Однак, жодних вказівок на те, що земельна ділянка перебуває у оренді ТОВ "Юкатан".

За результатами проведення електронних торгів він став переможцем, про що складено протокол, акт державного виконавця від 29 липня 2016 року. Ним сплачено на користь УДВС ГТУЮ у Запорізькій області за придбаний лот 956 815,15 грн та на користь ДП "СЕТАМ" винагороду за проведення торгів у розмірі 26 604,59 грн.

На підставі акта державного виконавця від 29 липня 2016 року він отримав 16 серпня 2016 року свідоцтво про право власності.

Разом з тим, коли він звернувся до нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу для реєстрації права власності, то виявилося, що придбаний ним об`єкт нерухомого майна має інший склад майна, тобто значно менший, ніж було вказано у оголошенні про проведення прилюдних (електронних) торгів.

ОСОБА_1 вважав, що, зазначивши в оголошенні про проведення прилюдних (електронних) торгів недостовірну інформацію щодо характеристики лоту, організатор торгів фактично ввів в оману учасників торгів, у тому числі і його.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на статті 203, 215, 229, 230 ЦК України, просив суд визнати недійсними результати електронних торгів, проведених ДП "СЕТАМ" з реалізації лоту № 152198 "Предмет іпотеки. База відпочинку "Юкатан", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ", оформлені протоколом № 183252.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними результати електронних торгів, проведених ДП "СЕТАМ" з реалізації лоту № 152198 "Предмет іпотеки. База відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ", оформлені протоколом № 183252.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець при поданні заявки на реалізацію арештованого майна зазначив складові майна, переданого на реалізацію, не у відповідності з реєстраційними та технічними документами, а начальник ВДВС після отримання проекту заявки цю інформацію належним чином не перевірив. Організатор торгів, ДП "СЕТАМ", вніс інформацію про майно, включене до лота, без надання йому усіх документів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Отже, купуючи майно з прилюдних торгів, позивач добросовісно помилявся щодо обставин, які мають істотне значення у розумінні положень статті 229 ЦК України.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15 березня 2017 року апеляційні скарги ВПВР УДВС ГТУЮу Запорізькій області, ДП "СЕТАМ" відхилено.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районногосуду і зазначив, що волевиявлення позивача при участі у електронних торгах було спрямовано на придбання нерухомого майна, щодо якого, з вини відповідачів, у порушення Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5 (z1620-15) (далі - Порядок), він отримав недостовірну інформацію, тому помилявся щодо обставин, які мають істотне значення, що є підставою для визнання правочину недійсним на підставі статті 229 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У квітні 2017 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області та ДП "СЕТАМ" подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "СЕТАМ"в указаній справі, витребувано цивільну справу № 330/1852/16-ц з Якимівського районного суду Запорізької області.

Зупинено виконання рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2016 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області в указаній справі.

У червні 2017 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справа передана з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ДП "СЕТАМ", ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області), треті особи: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_2, про визнання результатів прилюдних електронних торгів недійсними призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області мотивована тим, що протокол про проведення електронних торгів від 14 липня 2016 року та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 29 липня 2016 року сторонами виконавчого провадження оскаржено не було, у тому числі переможцем електронних торгів - ОСОБА_1 .

Позивач усвідомлював, який саме об`єкт нерухомості він придбав, а саме базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 162,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З відповідними заявами до відділу щодо скасування акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 29 липня 2016 року на адресу відділу позивач не звертався.

Під час проведення опису та арешту майна від 16 вересня 2015 року згідно з технічною документацією до складу бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" також входили допоміжні споруди без фундаменту, які не підлягають офіційній реєстрації: будинок для відпочинку літ. Д-1, загальною площею 41,3 кв. м та будинок для відпочинку літ. Е-1, загальною площею 27,1 кв. м.

Таким чином, оцінка арештованого майна та передача його на реалізацію проводилась з урахуванням усіх виявлених складових частин бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Порушень з боку державного виконавця при направленні заявки державного виконавця на реалізацію майна від 19 квітня 2016 року та складання акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 29 липня 2016 року з боку державного виконавця не було.

Права та свободи ОСОБА_1 не порушено, на сьогоднішній момент він є законним власником майна, придбаного на електронних торгах.

Що стосується того, що приватним виконавцем Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко I. A. при внесенні відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно не зазначено всі допоміжні частини бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", то це не є підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Касаційна скарга ДП "СЕТАМ" мотивована тим, що ДП "СЕТАМ", як організатор електронних торгів, вносить до інформаційного повідомлення про електронні торги у систему інформацію про арештоване майно виключно на підставі та у відповідності до заявки державного виконавця на реалізацію арештованого майна і не несе жодної відповідальності за достовірність інформації, зазначеної у такій заявці, у тому числі в частині відомостей про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис та наявність дефектів.

Тому висновки суду першої та апеляційної інстанцій у цій частині не відповідають вимогам закону, адже ДП "СЕТАМ" як організатором електронних торгів не порушувався Порядок, у частині розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги.

Також ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не зазначили, які саме права позивача було порушено ДП "СЕТАМ" як організатором електронних торгів та чи є підприємство відповідальним за ці порушення, які саме вимоги Порядку порушено ДП "СЕТАМ" і чи вплинули вони на результат електронних торгів.

Крім того, для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, у розумінні статей 203, 215 ЦК України необхідно встановити порушення саме норм Порядку. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, тому ОСОБА_1 обрав неналежний спосіб захисту.

Також позивач не надав доказів на підтвердження того, що у нього виникли труднощі при реєстрації будинку для відпочинку літ. Д-1, площею 41,3 кв. м і будинку для відпочинку літ. Е-1, площею 27,1 кв. м, які є складовими частинами бази відпочину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Проте, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не встановлено чи мала вказана у судових рішеннях помилка істотне значення, адже об`єкт нерухомості можна і далі використовувати за цільовим призначенням, ця помилка жодним чином не вплинула на цінність зазначеного об`єкту нерухомості, оскільки суб`єкт оціночної діяльності врахував всі складові частини об`єкту нерухомості у своїй оцінці, яка стала основою для визначення початкової вартості майна на електронних торгах.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15 квітня 2008 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 125 000 дол. США на строк до 14 квітня 2018 року.

На забезпечення виконання зазначеного кредитного зобов`язання 15 квітня 2008 року між банком та ТОВ "Юкатан" укладено договір іпотеки, за яким товариство передало банку в іпотеку нерухоме майно - базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, (опис об`єкта: літній будиночок А-1 площею 46,4 кв. м, літній будиночок Б-1 площею 45,6 кв. м, вбиральня - душ В-1 площею 28,8 кв. м, огорожа 1).

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької областівід 19 квітня 2015 року, що набрало законної сили, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 квітня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташована по АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів.

На підставі цього рішення судом було видано виконавчий лист, пред`явлений банком до виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області. 06 липня 2015 року державним виконавцем на підставі цього виконавчого листа було проведено опис та арешт бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", проведено оцінку цього нерухомого майна та направлено до ДП "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна (а.с. 20-21).

Реалізація майна відбувалася з прилюдних торгів.

На підставі заявки на реалізацію арештованого майнадо ДП "СЕТАМ" лоту було присвоєно номер 152198, проведення прилюдних торгів з його реалізації призначено на 23 червня 2016 року, про що на офіційному сайті було розміщено відповідне оголошення (а.с. 22-28).

Так, в оголошенні у розділі "Характеристика лоту" зазначено: "Предмет іпотеки. База відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа - 133,6 кв. м, до якої входять: літній будинок літ. А-1 - 67,8 кв. м; літній будинок літ. Б-1 - 65,8 кв. м; допоміжні будівлі: вбиральня та душ літ. В-1 - 28,8 кв. м; будинок для відпочинку літ. Д-1 - 41,3 кв. м; будинок для відпочинку літ. Е-1 - 27,1 кв. м; огорожа №1. Відомості про земельну ділянку: кадастровий номер 2320355400:11:001:0030. Площа земельної ділянки - 0,46 га. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Форма власності - комунальна. Власник - Кирилівська селищна рада".

Позивач надіявся на достовірність відомостей, тому прийняв участь у прилюдних торгах та його за результатами проведення електронних торгів було визнано переможцем, про що складено протокол № 183253, акт державного виконавця № 47986884 від 29 липня 2016 року (а.с. 29-30, 32).

Згідно з копіями платіжних доручень від 19 липня 2016 року (а.с. 31) позивачем сплачено на користь управління державної виконавчої служби за придбаний лот 956 815,15 грн та на користь ДП "СЕТАМ" винагороду за проведення торгів у розмірі 26 604,59 грн та отримано свідоцтво про право власності, видане приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Тимченко Є.С. 16 сірпня 2016 року (а.с. 33).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області та ДП "СЕТАМ"підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У частинах першій і другій статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 16 ЦК Українипередбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України).

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

У постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2014 року у справі № 3-11гс14 зроблено висновок, що "обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю".

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд встановив, що позивачем не доведено введення його в оману другою стороною правочину. Не доведено позивачем й тих обставин, що саме друга сторона правочину, спонукала його до вчинення правочину, як безпосередньо, так і через третіх осіб і цей вплив чинився на нього з відома або за проханням другою сторони правочину.

Доказів, які б підтверджували, що саме відповідачі ввели ОСОБА_1 в оману матеріали справи не містять.

Крім того, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016року (який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України в постанові від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15.

Крім того, у вказаній постанові зазначено про необхідність дослідження судом обставини щодо того, чи впливають порушення, допущені при підготовці та проведенні прилюдних торгів, на права позивача.

Частиною третьою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби; номер виконавчого провадження згідно з Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень; повне найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - для фізичних осіб - платників податків або номер і серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 9 розділу ІІІ цього Порядку); наявність згоди стягувача щодо реалізації майна на комісійних умовах (у відповідних випадках); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна (згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або інформаційними довідками з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження"; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби; фото- та/або відеоматеріали; електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на другий робочий день з дати її отримання.

У пункті 5 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що інформаційне повідомлення про електронні торги повинно містити, зокрема, відомості про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів.

Пунктом 9 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

Згідно з абзацом 3 пункту 4 Розділу ІІ Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, провадження № 6-231цс17, також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Крім того, порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , вчинені до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).

Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду України від 29 червня 2016 року № 6-370цс16.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, наведеного не врахував, визнав недійсними електронні торги, встановивши, що в оголошенні про проведення прилюдних (електронних) торгів недостовірну інформацію щодо характеристики лоту, організатор торгів фактично ввів в оману учасників торгів, у тому числі і позивача, який добросовісно помилявся щодо обставин, що мають істотне значення у розумінні положень статті 229 ЦК України. При цьому порушень, які могли б вплинути на результати торгів, не встановив.