Постанова

Іменем України

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 202/2151/15-ц

провадження № 61-15652св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанси",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року у складі судді Марченко Н. Ю., та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року у складі колегії суддів: Рудь В. В., Кочкова Н. О., Повєткіна В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Позов мотивовано тим, що 25 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", назва якого рішенням загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року змінена на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11277131000, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 170 680,00 грн для придбання автомобіля та взяв на себе зобов`язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 25 грудня 2014 року зі сплатою 12,50 % річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 передав в заставу автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал- В ; Марка : Toyota; Модель: FORTUNER; Рік випуску 2007; Номер кузова VIN - НОМЕР_1 ; Державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві власності на підставі договору № 24/12 від 24 грудня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 25 грудня 2007 року.

Згідно з договором застави вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін складала 200 800,00 грн.

20 квітня 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" укладено договір факторингу № 05/12, відповідно до якого ПАТ "УкрСиббанк" відступило ТОВ "Кредекс Фінанс" своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11277131000 від 25 грудня 2007 року.

На підставі вказаного договору до ТОВ "Кредекс Фінанс" перейшло право вимоги, що виникло з договору про надання кредиту та договору застави, які укладені з відповідачем.

Через неналежне виконання умов договору у відповідача станом на 16 лютого 2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 156 921,26 грн, яка складається з заборгованості по основній сумі кредиту - 104 065,28 грн; заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги - 14 313,39 грн; заборгованості з пені - 2 087,42 грн; нарахованих відсотків згідно з договором за період з 14 травня 2012 року по 16 лютого 2015 року - 36 455,17 грн.

Посилаючись на викладені обставини, ТОВ "Кредекс Фінанс" просило у рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11277131000 від 25 грудня 2007 року звернути стягнення на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" на предмет застави автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал-В, марка: Toyota, модель: Fortuner, рік випуску: 2007; номер кузова: VIN- НОМЕР_4 ; державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору № 24/12 від 24 грудня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 25 грудня 2007 року, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладання від імені ОСОБА_1 ТОВ "Кредекс Фінанс" договору купівлі-продажу з іншою собою - покупцем (в особі уповноваженого представника ТОВ "Кредекс Фінанс"); надати право ТОВ "Кредекс Фінанс" (в особі його уповноваженого представника) підписувати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою - покупцем з наданням права (повноваження) вчиняти від імені ОСОБА_1 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з Центрів надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів у відповідності до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМУ від 7 вересня 1998 року № 1388 (1388-98-п) , в тому числі повноваження на звернення з письмовою заявою про зняття з обліку, на звернення з письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред`явлення вказаного автомобіля для огляду; витребувати у ОСОБА_1 вказаний автомобіль та передати його у володіння ТОВ "Кредекс Фінанс".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11277131000 від 25 грудня 2007 року в розмірі 156 921,26 грн, яка складається з заборгованості по основній сумі кредиту 104 065,28 грн; заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 14 313,39 грн; заборгованості з пені 2 087,42 грн; нарахованих відсотків згідно з договором за період з 14 травня 2012 року - 16 лютого 2015 року - 36 455,17 грн, звернуто стягнення на предмет застави автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал-В, марка: Toyota, модель: Fortuner, рік випуску: 2007, номер кузова: VIN- НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить на праві власності ОСОБА_1 згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданим 25 грудня 2007 року, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладання від імені ОСОБА_1 ТОВ "Кредекс Фінанс" (в особі уповноваженого представника ТОВ "Кредекс Фінанс") договору купівлі-продажу з іншою собою-покупцем.

Надано право ТОВ "Кредекс Фінанс" в особі його уповноваженого представника підписувати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою-покупцем з наданням права (повноваження) вчиняти від імені ОСОБА_1 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з Центрів надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМУ від 7 вересня 1998 року № 1388 (1388-98-п) , в тому числі повноваження на звернення з письмовою заявою про зняття з обліку, на звернення з письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред`явлення вказаного автомобіля для огляду.

Витребувано у ОСОБА_1 автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал-В, марка: Toyota, модель: Fortuner, рік випуску: 2007, номер кузова: VIN- НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить йому на праві власності, та передано у володіння ТОВ "Кредекс Фінанс".

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року залишено без змін.

Рішення судів мотивовані тим, що наслідками неповідомлення боржника про заміну первісного кредитора у зобов`язанні є відповідальність нового кредитора, яким по даній справі є ТОВ "Кредекс Фінанс", за ризик настання несприятливих саме для нього наслідків, і не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може лише впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора (статті 516, 613 ЦК України).

ОСОБА_1 не заперечував факт укладання 25 грудня 2007 року кредитного договору та отримання за цим договором грошових коштів, не заперечував також факт укладання договору застави автомобіля від 25 грудня 2007 року. Доказів, в розумінні положень статтей 57, 58 ЦПК України, які б свідчили про виконання ним зобов`язання за кредитним договором не лише перед новим кредитором - ТОВ "Кредекс Фінанс", а й перед первісним кредитором - ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_1 не надав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішенняІндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем суду не надано первинних документів, які б засвідчували видачу кредиту та частково його погашення. Позивачем не надано доказів виконання ним п. 2.5 договору факторингу № 05/12 від 20 квітня 2012 року між ПАТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" та вимог частини першої статті 1082 ЦК України щодо належного повідомлення боржника про укладення цього договору протягом 20-ти робочих днів з дати набрання чинності, тобто письмового повідомлення про відступлення права вимоги. З матеріалів справи вбачається, що документи, які засвідчують права вимоги за кредитним договором та за договором застави рухомого майна, й інформація, яка є важливою для їх здійснення, позивачем при зверненні до суду до позовної заяви не долучені, надані суду оригінали кредитного договору та договору застави транспортного засобу є підробленими, а тому не могли бути прийняті судами до уваги, як належні докази.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду касаційної інстанції не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2016 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року матеріали цивільної справи № 202/2151/15-ц надійшли до Верховного Суду.

05 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Суди встановили, що 25 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", назва якого змінена на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, за умовами якого останньому було надано кредитні кошти в розмірі 170 680 грн для придбання транспортного засобу зі сплатою процентів в розмірі 12,50 % річних за користування кредитом строком до 25 грудня 2014 року. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним договором, відповідач передав у заставу автомобіль: Toyota, модель: Fortuner, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску: 2007, який належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 24 грудня 2007 року. За домовленістю сторін вартість предмета застави визначено у сумі 200800 грн.

20 квітня 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" укладено договір факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ "УкрСиббанк" відступило на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 25 грудня 2007 року.

Відповідно до пункту 2.1 договору факторингу № 05/12 від 20 квітня 2012 року, відповідно до умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за кредитами, а фактор зобов`язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити ціну продажу, передбачену цим договором.

Згідно пункту 2.2 договору факторингу у дату передачі, всі права (включаючи права, що виникають на підставі договорів забезпечення) стосовно заборгованості передаються фактору.

При залишенні рішення суду першої інстанції без змін апеляційний суд погодився із висновками суду про те, що позов ТОВ "Кредекс Фінанс" є обґрунтованим та підлягає задоволенню відповідно до положень статті 590 ЦК України, статті 20 Закону України "Про заставу" та статтей 24- 26, 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Суд послався на те, що на підставі договору факторингу № 05/12 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна були внесено зміни про обтяжувача.

Колегія суддів не погоджується із цими висновками судів з таких підстав.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про заставу" застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно із частиною третьою статті 3 Закону України "Про заставу" застава має похідний характер від забезпеченого зобов`язання.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною другою статті 27 Закону України "Про заставу" визначено, що застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", в редпакції, чинній на час спірних правовідносин, обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання є позасудовим способом звернення стягнення на заставне майно.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний по суті висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 523/8653/15-ц (провадження № 61-43889св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 638/11078/15-ц (провадження № 61-13782св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2019 року у справі № 461/12019/15-ц (провадження № 61-19390св18).

У пункті 3.2 договору застави транспортного засобу від 25 грудня 2007 року №105948 передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі рішення суду або шляхом застосування позасудових засобів звернення стягнення.;

пункт 3.4 - сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку. Уразі застосування позасудових засобів звернення стягнення у випадках, зазначених в договорі, заставодержатель діє згідно із Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) ;

пункт 3.5 - при звернення стягнення в позасудовому порядку, заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави, в порядку та на умовах встановлених в Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15)

Отже, суди зробили помилковий висновок про наявність підстав для звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля будь-якій третій особі покупцю від імені власника, оскільки такий спосіб звернення стягнення сторони договору застави визначили як позасудовий, що відповідає положенням статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у зв`язку із чим ці вимоги ТОВ "Кредекс Фінанс" не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги про надання права підписувати договір з наданням права вчиняти всі дії необхідні для зняття з обліку автомобіля та витребування предмета застави та передання його у володіння ТОВ "Кредекс Фінанс" є похідними від вимоги про звернення стягнення на предмет застави, то зазначені позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 2262,04 грн, за подання касаційної скарги - 2467,69 грн.

Враховуючи, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена, витрати по оплаті судового збору в загальній сумі 4729,73 грн. належить стягнути на його користь з ТОВ "Кредекс Фінанс".

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс"до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в загальній сумі 4729,73 грн.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 рокувтрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук