розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року в складі судді

Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті тітки ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 4,1176 га, яка розташована на території Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області та має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку він успадкував після смерті

ОСОБА_7, однак спадкових прав не оформив.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що в обгрунтування доводів скарги, апелянт зазначає, що згідно з довідкою № 1104 від 16 серпня 2018 року Виконавчого комітету Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області вказано, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка села Паволоч, Попільнянського району, Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і разом з нею проживав та був зареєстрований співмешканець- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (в один день із спадкодавцем ОСОБА_7 )

ОСОБА_4 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті батька ОСОБА_8 .

Разом з тим, на день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 діючим на той час законодавством до кола спадкоємців за законом не були включені особи, що тривалий час проживали із спадкодавцем та співмешканці.

Отже, в даному випадку право апелянта на спадщину після смерті свого батька

є похідним від права на цю ж спадщину останнього.

За таких обставин ні ОСОБА_8, ні ОСОБА_4 права на спадкування спірної земельної ділянки після смерті ОСОБА_7 не набули, у зв?язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції не зачіпає прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_4 .

Аргументи учасників справи

У липні 2019 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме статті 89, 260, 362 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, апеляційний суд не ознайомився з апеляційною скаргою та наданими ним доказами.

У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвала суду апеляційної інстанцій є законною і обґрунтованою, а тому підстав для їїї скасування немає.

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та після її смерті відкрилася спадщина на усе належне їй майно.

В установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звернувся та спадкова справа не заводилась.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 08 червня 2018 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_6 та

ОСОБА_7, а саме: що ОСОБА_7, власник Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №114598, виданого 26 квітня 2004 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 814, є тіткою ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_9 є сином ОСОБА_6 .

Згідно із повідомленням приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області від 07 вересня 2018 року

ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відмовлено у оформленні спадкових прав і у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку через відсутність документів, що необхідні для підтвердження факту вступу в управління або володіння спадковим майном та факту прийняття спадщини, також поданий ними державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця та рекомендовано звернутись до суду.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначив, що оскільки його батько не оформив право власності на майно в порядку спадкування після смерті його тітки, тому просив задовольнити його позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив достатності поданих доказів на підтвердження позовних вимог ОСОБА_1

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

У частині першій статті 352 ЦПК України закріплено, що учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Встановивши, що оскарженим рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4, який права на спадкування спірної земельної ділянки після смерті ОСОБА_7 не набув, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про закриття апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті

6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE,

№ 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій постановлене без додержання норм матеріального та процесуального права, і зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Враховуючи наведене, відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.