Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 686/7150/19
провадження № 61-10887св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна виконавча служби міста Хмельницького в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби міста Хмельницького в особі Джубаби Дениса Олександровича, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій державних виконавців та зобов`язання передачі майна в рахунок погашення боргу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Талалай О. І., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до Державної виконавчої служби міста Хмельницького в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, просив визнати недійсними постанови, акти державних виконавців про передачу майна в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу його майна між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, також зобов`язати відповідачів передати за постановою та актом майно першочерговим аліментним стягувачам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рахунок погашення боргу.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2018 року, залишену без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 19 березня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ).
13 березня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з аналогічною позовною заявою, що було встановлено після огляду витребуваних матеріалів справи № 686/916/18.
У цій позовній заяві, як і в раніше поданій у справі № 686/916/18, ОСОБА_1 оскаржує дії державних виконавців при виконанні рішення суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 19 березня 2019 року у складі судді Чевилюк З. А. позовну заяву ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби міста Хмельницького в особі Джубаби Д. О ., ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій державних виконавців та зобов`язання передачі майна в рахунок погашення боргуповернув позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, які стали причиною для повернення першочергової заяви не усунені та не перестали існувати.
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого суду ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 23 квітня 2019 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2019 року залишив без руху та надав заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для сплати судового збору у розмірі 384,20 грн або надання доказів в підтвердження майнового стану та для оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог статті 356 ЦПК України.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2019 року постановлено вважати неподаною та повернуто заявнику.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у строк, визначений ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, ОСОБА_1 не виконав вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно залишив його скаргу без руху, а в подальшому її повернув. Посадовими особами неправомірно позбавлено його права на апеляційне оскарження через відсутність коштів для сплати судового збору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
22 липня 2019 року справа № 686/7150/19 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
У січні 2018 року ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до Державної виконавчої служби міста Хмельницького в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, просив визнати недійсними постанови, акти державних виконавців про передачу майна в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу його майна між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, також зобов`язати відповідачів передати за постановою та актом майно першочерговим аліментним стягувачам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рахунок погашення боргу.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2018 року, залишену без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 19 березня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
13 березня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з аналогічною позовною заявою, що було встановлено після огляду витребуваних матеріалів справи № 686/916/18.
У цій позовній заяві, як і в раніше поданій у справі № 686/916/18, ОСОБА_1 оскаржує дії державних виконавців при виконанні рішення суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися; 2) копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи; 3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності). Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції, серед іншого, виходив з того, що в ній неправильно зазначено найменування суду, де замість "Хмельницький апеляційний суд" вказано "Апеляційний суд Хмельницької області", який ліквідовано, а також не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) та не додано копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи (пункт 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України).
Подаючи заяву-відповідь, на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заявником не усунено вищевказаних недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, при постановленні оскарженої заявником ухвали від 15 травня 2019 року апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 185 ЦПК України, для визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 у зв`язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення у справі "Воловік проти України" від 06 грудня 2007 року).
Верховний суд погоджується з вищенаведеними висновками апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції правильно застосував положення частини третьої статті 185 ЦПК України.
Інші доводи касаційної скарги за встановлених вище обставин не мають правового значення, і відповідно, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року).
Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону й підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. П. Курило