розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Григоренко М. П., Бондаренко Н. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А0153 про внесення змін в облікову справу та в список військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на квартирному обліку.

Позовна заява мотивована тим, що 10 травня 2017 року він звернувся до військової частини А0153 з проханням розглянути на засіданні житлової комісії вказаної військової частини та внести зміни до його облікової справи та до списку осіб, що потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку у Сарненському гарнізоні - в зв`язку із його перебуванням на квартирному обліку під час проходження служби у військовій частині А2192.

Повідомленням за підписом командира та голови житлової комісії військової частини А0153 йому було роз`яснено, що у задоволенні його заяви

Також, підставою відмови у задоволенні його заяви зазначено про відсутність відомостей щодо перебування його та членів його сім`ї на квартирному обліку під час проходження служби у Володимирецькому ОРВК та Сарненському РВК, в зв`язку із чим він втратив право на зарахування на квартирний облік з урахуванням попереднього часу перебування на обліку, оскільки не перебував на такому обліку більше ніж 6 місяців під час проходження служби у вказані періоди.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірною відмову житлової комісії військової частини А0153 у задоволенні його заяви від 10 травня 2017 року про зарахування часу перебування на квартирному обліку у військовій частині 12474 з 17 грудня 1993 року по 10 листопада 1995 року, зобов`язати військову частину А0153 змінити його номер у загальній черзі в списку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку у Сарненському гарнізоні, відповідно до дати зарахування на квартирний облік - з 17 грудня 1993 року, зарахувавши час перебування його на квартирному обліку у військовій частині 12474 з 17 грудня 1993 року

по 10 листопада 1995 року та змінивши, відповідно, дату його зарахування на квартирний облік у загальній черзі в списку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку у Сарненському гарнізоні з 17 квітня 2009 року на 17 грудня 1993 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сарненського районного суду від 15 січня 2018 року у складі судді Ведяніної Т. О. визнано відмову житлової комісії військової частини А0153 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10 травня 2017 року про зарахування часу перебування на квартирному обліку у військовій частині 12474 з 17 грудня 1993 року по 10 листопада 1995 року неправомірною.

Зобов`язано військову частину А0153 змінити номер у загальній черзі в списку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку у Сарненському гарнізоні щодо ОСОБА_1 відповідно до дати зарахування на квартирний облік - з 17 грудня 1993 року, зарахувавши час перебування останнього на квартирному обліку у військовій частині 12474 з 17 грудня 1993 року по 10 листопада 1995 року та змінивши дату його зарахування на квартирний облік у загальній черзі в списку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку у Сарненському гарнізоні з "17 квітня 2009 року" на "17 грудня 1993 року". Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час судового розгляду позову ОСОБА_1 знайшло підтвердження порушення його законних житлових прав відповідачем - військовою частиною А0153, якою було з надуманих підстав відмовлено позивачу у зарахуванні часу перебування на квартирному обліку, тому суд визнав його позов обґрунтованим.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу військової частини А0153 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач, неодноразово змінюючи місця проходження військової служби протягом часу із 1995 року по 2009 рік, не звертався з вимогами про постановку його на відомчий квартирний облік у встановленому порядку.

Щодо пропущення шестимісячного строку, який є преклюзивним і поновленню не підлягає, то, виключний перелік випадків, коли така перерва у перебуванні на обліку не враховується, наведено у Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, що затверджена наказом Міністерства оборони України № 737 від 30 листопада 2011 (z0024-12) року. Таке правило стосується військовослужбовців у військових частинах, пункти постійної дислокації яких розташовані на територіях районів проведення антитерористичної операції, а також у разі проходження військової служби у військових частинах, які були сформовані під час особливого періоду без визначення пункту постійної дислокації. Інші військовослужбовці зобов`язані додержуватися вимог закону щодо забезпечення житлом без винятку.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач під час проходження служби не вживав своєчасних та належних заходів до захисту порушених прав на житло, забезпечення його та членів сім`ї жилим приміщенням і постановки на квартирний облік за місцем проходження служби, тому не вбачав підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 2018 року, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року справу за позовом

ОСОБА_1 до військової частини А0153 про внесення змін в облікову справу та в список військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на квартирному обліку призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд послався у рішенні на Інструкцію, в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою від 10 травня 2017 року про внесення змін в облікову справу № 93 і не застосував Інструкцію в редакції, чинній на момент постановлення його на облік 17 квітня 2009 року, де була відсутні вимога щодо застосування шестимісячного строку.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив військової частини А0153 на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому вона просила вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що з серпня 1983 року по вересень 2011 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР та Збройних Силах України на офіцерських посадах. Вислуга проходження військової служби складає 28 календарних років. За весь час проходження військової служби ОСОБА_1 і члени його сім`ї не забезпечувалися житлом для постійного проживання за рахунок Міністерства оборони СРСР чи Міністерства оборони України, за винятком одного разу у м. Макарів Київської області, у військовому містечку.

Після цього, повернувши одержане жиле приміщення військовій частині, з 10 листопада 1995 року по 29 вересня 2011 року ОСОБА_1 продовжував військову службу у Сарненському РВК та Володимирецькому ОРВК (а. с. 12-12).

10 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини А0153 з проханням розглянути на засіданні житлової комісії вказаної військової частини та внести зміни до його облікової справи та до списку осіб, що потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку у Сарненському гарнізоні - в зв`язку із його перебуванням на квартирному обліку під час проходження служби у військовій частині А2192.

від 10 травня 2017 року відмовлено з тих підстав, що ним до заяви на підтвердження факту перебування на квартирному обліку у військовій частині 12474 у 1993-1995 роках долучено довідку, яка не завірена відповідним квартирно-експлуатаційним органом. Також, підставою відмови у задоволенні його заяви зазначено про відсутність відомостей щодо перебування його та членів його сім`ї на квартирному обліку під час проходження служби у Володимирецькому ОРВК та Сарненському РВК, в зв`язку із чим він втратив право на зарахування на квартирний облік з урахуванням попереднього часу перебування на обліку, оскільки не перебував на такому обліку більше ніж 6 місяців під час проходження служби у вказані періоди.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу України (5464-10).

До одержання постійного жилого приміщення військовослужбовцям, зазначеним у цьому пункті, надаються службові жилі приміщення. У разі відсутності такого житла військова частина зобов`язана тимчасово орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та його сім`ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) ним жилого приміщення на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за вислугою років, а також у зв`язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців забезпечуються жилою площею у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1.11 Інструкції "Про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", що затверджена наказом Міністерства оборони України № 737 від 30 листопада 2011 року (z0024-12) , усі питання, пов`язані із перебуванням військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, на квартирному обліку, із забезпеченням їх жилою площею та розміром жилого приміщення, вирішуються за місцем проходження ними служби, перебування на обліку або в судовому порядку.

Згідно із абзацом другим пункту 2.14 Інструкції "Про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", що затверджена наказом Міністерства оборони України № 737 від 30 листопада 2011 року (z0024-12) , у разі якщо військовослужбовець, крім військовослужбовців у військових частинах, пункти дислокації яких розташовані на територіях районів проведення антитерористичної операції, а також у разі проходження військової служби у військових частинах, які були сформовані під час особливого періоду без визначення пункту постійної дислокації, не перебував на обліку за одним із місць проходження військової служби, попередній час перебування його на обліку зберігається, якщо період проходження військової служби в цьому населеному пункті не перевищував шести місяців.

У разі переведення військовослужбовця, який перебуває на обліку, до нового місця проходження військової служби або звільнення його з військової служби командир військової частини зобов`язаний надати до КЕВ (КЕЧ) району витяг з наказу про переміщення або звільнення військовослужбовця протягом 10 днів з дня видачі цього наказу.

Норми пункту 2.5 Інструкції "Про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", що затверджена наказом Міністерства оборони України № 737 від 30 листопада 2011 року (z0024-12) , для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт, до якого додає визначений перелік документів, в тому числі довідку (додаток 3) з останнього місця служби про перебування на квартирному обліку.

Інші ж документи, крім визначених у переліку, в разі потреби житлова комісія запитує через командира (начальника) військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян.

Щодо кожного військовослужбовця має вестися облікова справа, яка містить усю необхідну інформацію щодо перебування його на квартирному обліку.

Такі ж само правила містилися і в Положенні про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, що затверджене наказом Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року № 20 (z0043-95) .

Суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що позивач під час проходження служби не вживав своєчасних та належних заходів до захисту порушених прав на житло, забезпечення його та членів сім`ї жилим приміщенням і постановки на квартирний облік за місцем проходження служби. Неодноразово змінюючи місця проходження військової служби, протягом часу із 1995 року по 2009 рік ОСОБА_1 не звертався з вимогами про постановку на відомчий квартирний облік у встановленому порядку.

Взяття ж його виконавчим комітетом Сарненської міської ради в 2009 році на облік як особу, що потребує поліпшення житлових умов, не можна вважати належною реалізацією своїх прав на забезпечення його житлом за рахунок відомчого житлового фонду військової частини А0153.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, і на законність судового рішення суду апеляційної інстанцій не впливають.

Отже, постанову суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.