розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє ОСОБА_7, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2016 року у складі судді Грицака Р. М. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 12 липня 2016 року у складі колегії суддів: Ткача З. Є., Міщія О. Я., Шевук Г. М.,

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення.

Позовна заява мотивована тим, що її оголошено переможцем прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, які були проведені 24 січня 2013 року, про що складено відповідний акт.

На підставі цього акта та статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу 25 лютого 2013 року видав ОСОБА_1 . три свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, а саме:

- земельної ділянки площею 0,0251 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 6125281700020012513, розташованої у с. Великі Гаї Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області;

- земельної ділянки площею 0,0576 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125281700020011907, розташованої у с. Великі Гаї Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області;

- домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1, до складу якого входить цегляний житловий будинок з підвалом і мезоніном, бетонний септик та бетонна відмостка.

12 березня 2013 року ОСОБА_1 направила ОСОБА_2 та всім особам, які зареєстровані й проживають по АДРЕСА_1, вимогу про звільнення домоволодіння протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Відповідачі вимогу про звільнення цього домоволодіння у визначені строки не виконали, у зв`язку із чим позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила усунути перешкоди у користуванні житловим будинком з підвалом та мезоніном, розташованим на АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших осіб, які проживають у цьому домоволодінні.

У жовтні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 подали зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп" (далі - ТОВ "Укрспецторг Групп"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Відділ державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк"), про визнання прилюдних торгів та свідоцтва про право власності недійсними.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 28 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Універсал Банк" укладений кредитний договір, згідно з яким банк надав ОСОБА_2 у борг на споживчі цілі 128 155,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,0251 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 6125281700020012513, земельну ділянку, площею 0,0576 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125281700020011907, що розташовані у с. Великі Гаї Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, та домоволодіння АДРЕСА_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 481 261,03 грн, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

12 березня 2012 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-430, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 20 травня 2011 року.

У межах виконавчого провадження 24 січня 2013 року було проведено прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки: земельної ділянки площею 0,0251 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 6125281700020012513, земельної ділянки площею 0,0576 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125281700020011907, що розташовані у с. Великі Гаї Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, та домоволодіння АДРЕСА_1 .

Позивачі за зустрічним позовом вважають, що зазначені прилюдні торги відбулися з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством України, а саме: інформаційне повідомлення про лот торгів не містило дату та час ознайомлення з майном, даних про стягувача та боржника, розмір земельної ділянки, місце її розташування, її цільове призначення, обмеження на використання земельної ділянки, розмір житлової та нежитлової площі будинку, адресу його місця знаходження, правовий режим будинку, обмеження на його використання, відомості про земельну ділянку, на якій він розташований, матеріали стін будинку, процент зносу; повідомлення про проведення торгів опубліковано на восьмий день після укладення договору про реалізацію майна, хоча має бути розміщене не пізніше семи днів, та воно не було опубліковане в місцевих засобах масової інформації, нерухоме майно реалізоване за заниженою ціною. ОСОБА_2 не було повідомлено про проведення оспорюваних торгів та не надіслано їй копії акта про їх проведення, що позбавило її можливості скористатись своїм правом взяти участь у торгах та оскаржити прилюдні торги в судовому порядку. У протоколі проведення прилюдних торгів від 24 січня 2013 року № 20?0082/12 учасником торгів зазначено особу, яка не брала участі в них.

Позивачі вважають, що зазначені порушення є підставою для визнання торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна від 24 січня 2013 року № 20-0082/12 підлягає скасуванню, а акти проведення прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданих ОСОБА_1, мають бути визнані недійсними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком з підвалом та мезоніном на АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з будинку АДРЕСА_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114,71 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обставини, на які посилаються позивачі в зустрічному позові, не є таким, що могли б вплинути на результати проведення прилюдних торгів, зменшити можливість участі в торгах потенційних покупців і вплинути на формування ціни реалізації, та не є підставами, з якими закон пов`язує недійсність укладеного правочину, а тому, зважаючи на те, що прилюдні торги відбулись відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , Закону України "Про іпотеку" (898-15) , Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, суд відмовив у задоволенні зустрічного позову. ОСОБА_1 набула права власності на придбане на прилюдних торгах нерухоме майно з моменту внесення запису в державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а саме з 25 лютого 2013 року. Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Вимога про звільнення житлового приміщення залишена без задоволення та станом на день ухвалення рішення відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зареєстровані та проживають у житловому будинку на АДРЕСА_1 . Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про порушення прав позивача ОСОБА_1 та наявність підстав для їх захисту шляхом усунення перешкод у користуванні житловим будинком з підвалом та мезоніном на АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з цього житлового приміщення.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 12 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та повно і всебічно дослідив наявні в матеріалах справи докази, у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушень проведення прилюдних торгів, які б вплинули на права чи законні інтереси осіб, які їх оскаржують. Крім цього, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про необхідність захисту права власності ОСОБА_1 шляхом усунення перешкод у користуванні її власністю. Доводи апеляційної скарги про те, що інші мешканці будинку не були належним чином повідомлені про виселення і їх примусове виселення відбулося з порушенням вимог статті 109 ЖК України, колегія суддів до уваги не взяла, оскільки відповідачі проживають за однією адресою та із змісту вимоги про виселення вбачається, що вона була адресована всім мешканцям даного приміщення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх доводів

У серпні 2016 року ОСОБА_2, від імені якої діє ОСОБА_7, подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов - задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду про те, що порушенням порядку організації торгів є неповідомлення державного виконавця, боржника чи стягувача про дату, час, місце проведення прилюдних, стартову ціну реалізації майна. Нерухоме майно було реалізовано на прилюдних торгах за заниженою ціною. Суд першої інстанції не надав належну правову оцінку тому факту, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про час і місце проведення прилюдних торгів, які відбулися 24 січня 2013 року. Фактично в прилюдних торгах брали участь ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, однак у протоколах проведення прилюдних торгів зазначений ще один учасник - ОСОБА_9, який фактично участі у цих торгах не брав. Суди залишили поза увагою те, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отриманння письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 11 травня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 28 серпня 2017 року зупинено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2016 року до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року зазначену справу передано судді-доповідачу Черняк Ю. В.

Фактичні обставини, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій установлено, що 28 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Універсал Банк" укладений кредитний договір, згідно з яким банк надав ОСОБА_2 на споживчі цілі 128 155,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,0251 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 6125281700020012513, земельну ділянку площею 0,0576 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125281700020011907, що розташовані у с. Великі Гаї Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, та домоволодіння АДРЕСА_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 481 261,03 грн, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

27 грудня 2012 року між Відділом державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції та Тернопільською філією ТОВ "Укрспецторг Групп" укладений договір про надання послуг з організації і проведення аукціону (прилюдних торгів) з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_2, а саме: земельної ділянки площею 0,0251 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 6125281700020012513, земельної ділянки площею 0,0576 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125281700020011907, що розташовані у с. Великі Гаї Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, та домоволодіння АДРЕСА_1 .

Пунктом 2.4.7. цього договору передбачено, що спеціалізована організація зобов`язана не пізніше 15 днів до дня реалізації майна опублікувати інформацію про його реалізацію на веб-сайті http://trade.informjust.ua.

04 січня 2013 року на веб-сайті http://trade.informjust.ua опубліковано повідомлення про прилюдні торги № 476137. Повідомлення містить інформацію про дату публікації, найменування торгів (прилюдні торги), дату, час проведення торгів (24 січня 2013 року о 14:00), регіон та місце проведення торгів (м. Тернопіль, вул . Медова, 18 (3 поверх) у приміщенні Тернопільської філії ТОВ "Укрспецторг Групп"), організатор торгів (Тернопільська філія ТОВ "Укрспецторг Групп", м. Тернопіль, вул. Медова, 18 та засоби зв`язку), умови участі у торгах (заява на участь у прилюдних торгах, оплата гарантійного внеску), кінцевий термін реєстрації (24 січня 2013 року, 13:00), порядок і строки розрахунку за придбане майно, реквізити рахунку органу держаної виконавчої служби для сплати коштів, підстава проведення торгів (договір № 20-0082/12 від 27 грудня 2012 року), перелік лотів, виставлених на торги (реєстраційний номер лота 883439, найменування лота - земельна ділянка площею 0,0251 га, земельна ділянка площею 0,0576 га, житловий будинок з підвалом та мезоніном, загальною площею 161,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, стартова ціна лота - 509 066,00 грн, сума гарантійного внеску - 25 453,30 грн).

09 січня 2013 року оголошення про прилюдні торги з реалізації вищевказаного арештованого майна опубліковано в друкованих виданнях Тижневик "Номер Один" та Газета "Свобода", що підтверджується оригіналами цих засобів масової інформації, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з протоколом № 20-0082/12, складеним 24 січня 2013 року ТОВ "Укрспеторг Групп", переможцем прилюдних торгів є ОСОБА_3, який запропонував найвищу ціну у розмірі 510 066,00 грн без ПДВ, та своїм підписом у протоколі засвідчив про те, що він ознайомлений з терміном та порядком внесення коштів за придбане майно.

08 лютого 2013 року ТОВ "Укрспецторг Групп" складений додаток № 1 до протоколу № 20-0082/12, у якому зазначено, що через несплату ОСОБА_3 коштів за придбане майно у встановлений термін, із посиланням на статтю 46 Закону України "Про іпотеку", переможцем торгів визначено наступного учасника торгів, яка запропонувала найвищу ціну, а саме ОСОБА_1, із ціною продажу 509 996,00 грн., якій встановлено термін та порядок оплати за майно, аналогічний визначеному у первинному протоколі від 24 січня 2013 року.

25 лютого 2013 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Мороз К. В., відповідно до статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акта про проведення прилюдних торгів, затвердженого 21 лютого 2013 року начальником Відділу державної виконавчої інспекції Тернопільського районного управління юстиції, видані три свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, про що у реєстрі вчинено записи за №№ 457, 460, 463.

Непогоджуючись із результатами проведення прилюдних торгів, ОСОБА_2 неодноразово подавала позови до суду.

Так, рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 05 серпня 2014 року, ухваленим у справі № 607/4814/13-ц за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Автоексперт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова компанія "Роміс", Відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, третя особа, - ПАТ "Універсал Банк" про визнання недійсними звітів про оцінку нерухомого майна та земельних ділянок, визнання протиправними дій державної виконавчої служби, у позові ОСОБА_2 було відмовлено.

Цим рішенням суду залишено в силі звіти оцінювача ОСОБА_10, складені 15 листопада 2012 року, про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 251 кв. м на суму 31 950,00 грн, земельної ділянки площею 576 кв. м на суму 40 516,00 грн та звіт оцінювача ОСОБА_11 від 31 жовтня 2012 року про ринкову вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 на суму 436 600,00 грн, а також спростовано доводи ОСОБА_2 про неповідомлення її про результати оцінки арештованого майна.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 24 липня 2015 року, у справі № 607/4809/13-ц, у позові ОСОБА_2 до ТОВ "Укрспецторг Групп", Відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, ОСОБА_1, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ПАТ "Універсал Банк", про визнання прилюдних торгів недійсними відмовлено. У задоволенні самостійних вимог третьої особи - ОСОБА_3 до ТОВ "Укрспецторг Групп" про визнання дій протиправними та зобов`язання повернути сплачений гарантійний внесок відмовлено.

Вирішуючи спір, суди виходили із того, що прилюдні торги проведено відповідно до вимог чинного на час їх проведення законодавства України, а саме: проведено арешт та здійснено оцінку арештованого майна, вчасно повідомлено учасників торгів про їх проведення у офіційних засобах масової інформації, які діють на території області. Оскільки переможець торгів ОСОБА_3 протягом десяти днів з дня підписання протоколу проведення прилюдних торгів не сплатив решти суми по лоту, право власності на лот обґрунтовано перейшло до ОСОБА_1, яка зайняла друге місце.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) , визначено, що прилюдні торги - це продаж майна, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Учасник прилюдних торгів - це фізична або юридична особа, яка сплатила гарантійний внесок і може бути покупцем відповідно до законодавства України.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів.

На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Тобто акт є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Таким чином, акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України (435-15) та іншим актам цивільного законодавства.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи. Закон України від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження" (606-14) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Положеннями статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , з дотриманням вимог цього Закону.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили із того, що позивачі за зустрічним позовом не надали належних та допустимих доказів порушення їх прав чи законних інтересів при проведенні оспорюваних ними прилюдних торгів. Підстави, на які вони посилалися у своєму зустрічному позові, як на доказ порушення їх прав та законних інтересів, перевірялися судами неодноразово, внаслідок чого у цивільних справах № 607/4814/13-ц та № 607/4809/13-ц ухвалені відповідні судові рішення. З урахуванням зазначеного та встановлених у цій справі обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що прилюдні торги проведено у межах відповідної процедури, а підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Згідно із статтею 410 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

В частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 суди правильно встановили характер спірних правовідносин та застосували норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, у зв`язку із цим ухвалили законні судові рішення.

Разом із цим, вирішуючи спір у частині позовних вимог ОСОБА_1 про виселення та задовольняючи їх, суди не звернули увагу на таке. Конституцією України (254к/96-ВР) передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У справі, що розглядається, новий власник, який придбав житло на прилюдних торгах, не може користуватися своєю власністю, оскільки попередній власник, який втратив право власності на житло, відмовляється виселятися з нього. Виселяючи попереднього власника і всіх зареєстрованих у домоволодінні осіб, суди попередніх інстанцій вважали за необхідне захистити права нового власника.

У своїй діяльності Європейський суд з прав людини, практику якого застосовують суди України як джерело права відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15) 2006 року, керується принципом пропорційності, як дотримання "справедливого балансу" між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи.

У рішенні від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnrot v. Sweden) Європейський суд з прав людини зазначав, що будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинно здійснюватися "згідно із законом", воно повинно мати "легітимну мету" та бути "необхідним у демократичному суспільстві". Якраз "необхідність у демократичному суспільстві" і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу, мають бути "відповідними і достатніми"; для такого втручання має бути "нагальна суспільна потреба", а втручання - пропорційним законній меті.

Згідно із частиною другою статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В усталеній практиці Верховного Суду України з розгляду вказаної категорії справ, у тому числі у постановах від 22 червня 2016 року у справі № 6?197цс16, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16, роз`яснено порядок застосування статті 40 Закону України "Про іпотеку" та статті 109 ЖК УРСР. Зазначено, що частина друга статті 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Зроблено висновок про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців при зверненні стягнення на жиле приміщення застосовуються як положення статті 40 Закону України "Про іпотеку", так і норма статті 109 ЖК УРСР.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц (провадження № 14-317цс18) не знайшла підстав для відступу від зазначеної позиції Верховного Суду України.

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з житлового приміщення на АДРЕСА_1 не надала суду доказів того, що це нерухоме майно було придбано попереднім власником за кредитні кошти, а тому підстави для виселення відповідачів за первісним позовом відсутні.

Частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною третьою статті 412 ЦПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням наведеного, оскільки оскаржувані судові рішення в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення ухвалені з неправильним застосуванням статті 109 ЖК УРСР і статті 40 Закону України "Про іпотеку", вони підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє ОСОБА_7, задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 12 липня 2016 року в частині зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Відділ державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", про визнання недійсними протоколу про проведення прилюдних торгів, актів про проведення прилюдних торгів та свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів залишити без змін.

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення відмовити.

Поновити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2016 року в частині зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Відділ державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" про визнання недійсними протоколу про проведення прилюдних торгів, актів про проведення прилюдних торгів та свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів.