Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 161/21418/13-ц

провадження № 61-15982 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 січня 2015 року у складі судді Матвійчук Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра", Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет застави.

Позовна заява мотивована тим, що 16 жовтня 2007 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/37Ю, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 49 500 доларів США під 14,4 відсотків річних з кінцевим терміном погашення 16 жовтня 2012 року.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, станом на 01 серпня 2013 року, у ОСОБА_2 виникла заборгованість в сумі 86 467,77 доларів США, що еквівалентно 691 136,89 грн та складається із заборгованості по тілу кредиту - 367 901,88 грн; заборгованості по відсотках кредиту - 214 981, 49 грн; пені за прострочення оплати кредиту - 79 109,36 грн; штрафу за порушення вимог кредитного договору - 29 144,16 грн.

На забезпечення виконання зобов`язань позичальником по кредитному договору, між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу, згідно якого в заставу Банку передано вантажний сідловий тягач Renault Premium, рік випуску - 1999, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕГ Луцького MРB ДАІ УМВС України у Волинській області 30 травня 2007 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 ; напівпричіп марки Blumhardt, рік випуску - 1994 червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 30 травня 2007 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 ; напівпричіп марки Fruehauf, рік випуску - 1999, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 06 березня 2007 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 .

У зв`язку з викладеним, ПАТ "КБ "Надра" просило суд в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет застави, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Короткий зміст заочного рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2014 року позов ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задоволено повністю.

У рахунок задоволення вимог ПАТ "КБ "Надра" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16 жовтня 2007 року в сумі 691 136 (шістсот дев`яносто одна тисяча сто тридцять шість) грн 89 коп звернуто стягнення на предмет застави, а саме: вантажний сідловий тягач Renault Premium, рік випуску - 1999, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕГ Луцького MРB ДАІ УМВС України у Волинській області 30 травня 2007 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 ; напівпричіп марки Blumhardt, рік випуску - 1994 червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 30 травня 2007 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 ; напівпричіп марки Fruehauf, рік випуску - 1999, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 06 березня 2007 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6, визначивши спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів та встановлено початкову ціну реалізації заставного майна згідно договору застави відповідно до експертної оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження на підставі Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що випливають із кредитного договору і договору застави та регулюються нормами ЦК України і Законом України "Про заставу" (2654-12) . У силу положень статі 589 ЦК України (435-15) у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Оскільки ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, тому вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави є правомірною.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2014 року залишено без задоволення.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 26 січня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2014 року повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, щозаявником не дотримана процедура перегляду заочного рішення, оскільки статтями 228- 231 ЦПК України 2004 року встановлена процедура перегляду заочного рішення судом, що його ухвалив, згідно з якою відповідач повинен подати до цього суду заяву встановленої форми і змісту. Відповідно до частини четвертої статті 231 та частини третьої статті 232 цього Кодексу оскарження відповідачем заочного рішення в загальному (у тому числі апеляційному) порядку допускається лише у випадках залишення судом першої інстанції заяви про його перегляд без задоволення або постановлення повторного заочного рішення.

Короткий зміст касаційної скарги

У лютому 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з вимогами частини першої статті 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Оскільки він є третьою особою, то він має право оскаржувати заочне рішення суду в загальному порядку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2015 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Луцького міськрайонного суду Волинської області

Статтею 388 ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 161/21418/13-ц передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзиву (заперечення) на касаційну скаргу не надходило.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із положенням частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону судове ухвала апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Повертаючи апеляційну скаргу на заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2014 року, подану ОСОБА_2, без розгляду апеляційний суд виходив із того, що він не дотримався передбаченого статтею 228 ЦПК України (який діяв на час вирішення судом апеляційної інстанції питання про прийняття апеляційної скарги) порядку перегляду заочного рішення, оскільки не звертався до суду першої інстанції із заявою про перегляд цього рішення.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, тому що він суперечить нормам процесуального права.

Згідно з вимогами частини першої статті 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто персоніфікованим суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. А оскільки ОСОБА_2 є третьою особою, то він має право оскаржувати заочне рішення суду в загальному порядку.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Апеляційний суд на наведене вище уваги не звернув та передчасно повернув апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржена ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 січня 2015 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець