розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РІД", третя особа - Управління Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області, про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі,

за касаційними скаргами Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РІД" та ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 09 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Вінгаль В. М., Шарапової О. Л.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив: стягнути на свою користь з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РІД" (далі - СТОВ "РІД") заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 4 247,33 грн, 3 911,96 грн - штрафних санкцій та матеріальних втрат, з яких: 464,73 грн - пеня за невнесення орендної плати у строки та розмірах, визначених договором оренди землі, 396 грн - компенсація матеріальних втрат в розмірі трьох процентів річних від простроченої суми орендної плати за неправомірне користування його грошовими коштами, 3 051,23 грн - втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів; розірвати договір оренди землі від 16 грудня 2008 року без номера та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 16 грудня 2008 року між ним та СТОВ "РІД" був укладений договір оренди землі без номера на земельну ділянку площею 1,41 га, розташовану на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області. Умови договору оренди землі СТОВ "РІД" виконує з порушенням, сплачує орендну плату в меншому розмірі ніж передбачено умовами договору, а тому виникла заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 4 247,33 грн, що є підставою для розірвання договору оренди та стягнення заборгованості із орендної плати і штрафних санкцій та матеріальних втратах в розмірі 3 911,96 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області рішенням від 28 жовтня 2016 року стягнув з СТОВ "РІД" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 16 грудня 2008 року в розмірі 4 247,33 грн та штрафні санкції на загальну суму 3 911,96 грн. Розірвав договір оренди від 16 грудня 2008 року без номера земельної ділянки площею 1,41 га, розташовану на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, кадастровий номер НОМЕР_1, який був зареєстрований у Ніжинському районному відділі центру Державного земельного кадастру, про що 10 березня 2009 року у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040985000008. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки протягом 2009-2015 років відповідачем не в повній мірі виконувалися умови договору оренди, а тому на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума орендної плати в розмірі 4 247,33 грн та 3 911,96 грн штрафних санкцій та матеріальних витрат. Оскільки протягом двох років підряд мала місце систематична несплата орендної плати, це є підставою для розірвання договору оренди землі.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Апеляційний суд Чернігівської області рішенням від 09 лютого 2017 року рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2016 року скасував. Позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з СТОВ "РІД" на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди від 16 грудня 2008 року в сумі 7 281,17 грн, з яких: 3 118,12 грн - заборгованість зі сплати орендної плати, 1 126,57 грн - пеня, 2 755,34 грн - втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, 281,14 грн - компенсація матеріальних втрат в розмірі трьох процентів річних від простроченої суми орендної плати за неправомірне користування грошовими коштами. Відмовив в задоволенні вимоги про розірвання договору оренди від 16 грудня 2008 року без номера. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Мотивував рішення апеляційний суд тим, що укладаючи спірний договір оренди землі сторони визначили нормативну грошову оцінку об`єкта оренди в розмірі 22 399,70 грн, а тому саме з цієї суми необхідно обраховувати орендну плату. При цьому, апеляційний суд взяв до уваги, що недоплата орендної плати позивачу за 2009-2015 роки скала 5 687,03 грн. Разом з цим, оскільки під час розгляду судом першої інстанції представником відповідача було заявлено усне клопотання про застосування строків позовної давності, дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення недоплаченого розміру орендної плати підлягають частковому задоволенню за період 2013-2015 роки на суму 3 118,12 грн, а також в межах загальної позовної давності підлягають стягненню суми штрафних санкцій та матеріальних втрат. Відмовляючи в задоволенні вимог про розірвання договору оренди апеляційний суд виходив з того, що орендна плата вносилася своєчасно, але в меншому розмірі, з приводу її розміру виник спір, який є предметом даного позову. При цьому відповідач заперечував визначений позивачем розмір заборгованості з орендної плати, а тому підстави для розірвання договору відсутні.

Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У березні 2017 року СТОВ "РІД" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 09 лютого 2017 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Касаційна скарга СТОВ "РІД" мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь до яких належать землі пайового фонду, а саме земельні частки (паї) встановлена нормативними актами органів виконавчої влади. Апеляційний суд безпідставно стягнув заборгованість з орендної плати виходячи не з нормативної грошової оцінки визначеної законодавством в розмірі 11 199,85 грн, а з нормативної грошової оцінки, передбаченої пунктом 2.3 договору оренди землі від 16 грудня 2008 року.

У березні 2017 року ОСОБА_1 також подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 09 лютого 2017 року в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі і залишити в силі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2016 року в частині вирішення цих вимог.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що відповідачем допущено систематичну несплату орендної плати, що згідно з правовим висновком Верховного Суду України наведеним у постанові від 12 грудня 2012 року в справі № 6-146цс12 є підставою для розірвання договорів оренди.

У червні 2017 року СТОВ "РІД" подало заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просило її залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди - залишити без змін. Посилалося на те, що розраховуючи заборгованість з орендної плати позивачем свідомо приховано той факт, що при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки допущено помилку, а саме грошова оцінка була завищена вдвічі. Позивачу нараховувалася та сплачувалася орендна плата у розмірі чотирьох процентів від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі нормативних актів органів виконавчої влади, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди землі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СТОВ "РІД" та витребувано матеріали цієї справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19 квітня 2018 року справу № 740/2586/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 06 червня 2003 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,41 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована в селі Сальне Ніжинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

16 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та СТОВ "РІД" був укладений договір оренди землі без номера, за яким позивач передав в оренду відповідачу земельну ділянку загальною площею 1,41 га строком на 10 років.

Пунктами 4.1-4.3 договору оренди землі встановлено орендну плату в розмірі 4-ох процентів від нормативної грошової оцінки землі. Обчислення розміру орендної плати за об`єкт оренди здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: вересень-грудень.

Листом від 23 червня 2016 року вих. № ПІ-5/0-522/6-16 Управління Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області ОСОБА_1 надало інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,41 га, яка станом на 01 січня 2008 року з врахуванням індексу інфляції складала 22 399,70 грн, на 01 січня 2009 року - 25 804,46 грн, на 01 січня 2010 року та на 01 січня 2011 року - 27 326,92 грн, на 01 січня 2012 року, 01 січня 2013 року та на 01 січня 2014 року - 47 986,08 грн, на 01 січня 2015 року - 59 934,61 грн, на 01 січня 2016 року - 71 921,53 грн.

29 липня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом № 31-28-99.3-2816/2-16 повідомила ОСОБА_1, що у відповіді, яка була надана Управлінням (вих. № ПІ-5/0-522/6-16 від 23 червня 2016 року), була допущена помилка, а саме: нормативна грошова оцінка була вказана цілої земельної ділянки, хоча згідно свідоцтва про право на спадщину за законом позивач успадкував разом з ОСОБА_4 в рівних частках кожний сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах. При розподілі земельних ділянок шляхом жеребкування ОСОБА_1 отримав земельну ділянку за № 052, яка становить 1/2 частину паю. Взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) позивачу було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,41 га. Отже, нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,41 га ріллі, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області визначено з врахуванням коефіцієнту індексації станом на 01 січня 2008 року -11 199,85 грн, на 01 січня 2009 року - 12 902,23 грн, на 01 січня 2010 року і 01 січня 2011 року - 13 663,46 грн, на 01 січня 2012 року, 01 січня 2013 року та 01 січня 2014 року - 23 993,04 грн, на 01 січня 2015 року - 29 967,30 грн, на 01 січня 2016 року - 35 960,76 грн.

В договорі оренди землі від 16 грудня 2008 року об`єктом оренди визначено земельну ділянку загальною площею 1,41 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_3 . При цьому нормативну грошову оцінку об`єкту оренди визначено в розмірі 22 399,70 грн.

З довідки від 03 жовтня 2016 року № 063 про нарахування та виплату орендної плати ОСОБА_1 встановлено, що відповідачем було нараховано орендну плату: у 2009 році у розмірі 516,09 грн; у 2010 році - 546,54 грн; у 2011 році - 546,54 грн; у 2012 році - 959,72 грн; у 2013 році - 959,72 грн; у 2014 році - 959,72 грн; у 2015 році - 1198,7 грн.

Недоплата орендної плати позивачу складала: за 2009 рік - 516,09 грн (1 032,18 - 516,09); за 2010 рік - 546,54 (1 093,08 - 546,54); за 2011 рік - 546,54 грн (1 093,08 - 546,54); за 2012 рік - 959,72 грн (1 919,44 - 959,72); за 2013 рік - 959,72 (1919,44 - 959,72); за 2014 рік - 959,72 грн (1919,44 - 959,72); за 2015 рік - 1 198,70 грн (2 397,38 - 1 198,70), а всього 5 687,03 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга СТОВ "РІД" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда

землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону України "Про оренду землі" (161-14) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди землі, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Отже, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції тільки тоді, коли договором не зазначено інші умови.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмовій формі (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13 та від 20 серпня 2013 року у справі № 3-21гс13).

Відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Отже, орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті "д" частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних із орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, дає підстави дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач протягом 2009-2015 років не в повному обсязі сплачував орендну плату, визначену договором оренди землі.

Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Крім того, вважає правильними висновки про те, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що у 2009-2015 роках СТОВ "РІД" не виконувало істотної умови укладеного між сторонами договору оренди та систематично не своєчасно сплачувало орендодавцю передбачену договором суму орендної плати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі згідно вимог пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Суд апеляційної інстанції вищевказаних обставин та норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасувавши рішення суду першої інстанції в частині розірвання спірного договору оренди землі.

Отже, аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 про помилковість скасування судом апеляційної інстанції рішення місцевого суду в частині розірвання договору оренди є обґрунтованими.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Встановивши, що апеляційним судом було скасовано рішення в частині вирішення позовної вимоги про розірвання спірного договору оренди землі, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції на підставі статті 413 ЦПК України скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції в частині вирішення зазначеної вище вимоги.

Перевіряючи доводи касаційної скарги СТОВ "РІД" Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Спростовуючи доводи відповідача про те, що при розрахунку орендної плати за землю необхідно враховувати нормативну грошову оцінку не всієї земельної частки (паю), а лише 1/2 її частину, яку успадкував ОСОБА_1 апеляційний суд правильно виходив з того, що в договорі оренди землі від 16 грудня 2008 року, нормативну грошову оцінку об`єкту оренди визначено в розмірі 22 399,70 грн. Договір у встановленому порядку недійсним не визнаний, зміни до нього не внесені, а тому відсутні підстави стверджувати, що при розрахунку орендної плати за землю підлягає застосуванню інший розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ніж погоджений сторонами і визначений договором.

Отже, не заслуговують на увагу аргументи відповідача про те, що апеляційний суд безпідставно стягнув заборгованість з орендної плати виходячи не з нормативної грошової оцінки визначеної Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області в розмірі 11 199,85 грн, а з нормативної грошової оцінки, передбаченої пунктом 2.3 договору оренди землі від 16 грудня 2008 року. Визначення розміру орендної плати виходячи з конкретної суми нормативної грошової оцінки, відповідало вимогам статті 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди землі та вищенаведеним положенням ЦК України (435-15) .

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги СТОВ "РІД" не спростовують висновки апеляційного суду, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди заявника з ухваленим у справі рішенням, що в силу вимог статті 400 ЦПК України заходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване рішення в частині вирішення наведених вище позовних вимог відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні, а тому в цій частині воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РІД" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 09 лютого 2017 року в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості з орендної плати залишити без змін.

Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 09 лютого 2017 року в частині вирішення вимог про розірвання договору оренди землі від 16 грудня 2008 року скасувати, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2016 року в частині вирішення цих вимогзалишити в силі.

Головуючий	М. Є. Червинська
Судді:	А. Ю. Зайцев
	Є. В. Коротенко
	В. М. Коротун В. П. Курило