розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2017 року у складі судді Мороз В. О. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області

від 24 липня 2017 рокуу складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П.,

П'єнти І. В.,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У листопаді 2016 року заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Патріот 2014" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами

"Патріот 2014"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко" (далі -

ТОВ "Пімліко"), третя особа - Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 24 грудня 2015 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 26 листопада 1997 року, виданого Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У цей же день між ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014" було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_1 відчужила на користь товариства зазначену вище земельну ділянку.

Вказував на те, що на час укладення оспорюваного договору ОСОБА_1 не набула права власності на зазначену земельну ділянку, оскільки у книгах реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області відсутні записи про державну реєстрацію державного акта. За цим фактом прокуратурою Хмельницької області 15 березня 2016 року розпочато досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою

статті 190, частиною четвертою статті 358, частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Зазначав, що відповідно до висновку експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України

від 04 серпня 2016 року на державному акті, виданому на ім`я ОСОБА_1 відтиски круглої печатки Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області з реквізитами нанесені струменево-крапельним способом за допомогою друкуючого пристрою кольорового струменевого принтеру або іншого обладнання з аналогічним способом друку. ОСОБА_2, підпис якої зазначений у державному акті, в Олешинській сільській раді Хмельницького району Хмельницької області на посаді інженера-землевпорядника та на інших посадах не працювала. Документація із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 спірної земельної ділянки відсутня.

Зазначене свідчить про те, що державний акт на право приватної власності на землю не видавався і не був зареєстрований у встановленому законом порядку.

01 квітня 2016 року зазначену земельну ділянку ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014" відчужило ТОВ "Пімліко" за договором купівлі-продажу.

Звертав увагу на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Хмельницького та до земель комунальної власності Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ніколи не належала. Вона вибула з комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького поза її волею і може бути витребувана із незаконного володіння ТОВ "Пімліко".

Посилаючись на наведене, позивач просив скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 24 грудня 2015 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладений

24 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014"; скасувати державну реєстрацію права власності та витребувати з незаконного володіння ТОВ "Пімліко" спірну земельну ділянку.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2017 року провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014" закрито у зв`язку із ліквідацією цієї юридичної особи.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки

від 06 червня 2017 року, у задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області, який діє в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, до ОСОБА_1, третя особа - Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки відмовлено.

Провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора Хмельницької області, який діє в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, до ТОВ "Пімліко" про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння закрито.

Роз`яснено позивачу, що позовні вимоги до ТОВ "Пімліко" про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння можуть бути предметом розгляду в порядку господарського судочинства.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог до ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що у 1997 році спірна земельна ділянка була розташована на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, яка в межах своїх повноважень прийняла рішення про передачу її у власність відповідача, зареєструвала та видала державний акт ОСОБА_1, який посвідчує її право володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

Закриваючи провадження у справі в частині вимог до ТОВ "Пімліко" про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 24 липня 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області відхилено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що на час укладання оспорюваного договору купівлі-продажу від 24 грудня

2015 року ОСОБА_1 була власником спірної земельної ділянки, що підтверджується державним актом, а факт відсутності запису про реєстрацію виданого ОСОБА_1 державного акта на землю в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області не може свідчити про те, що право власності відповідача не було зареєстровано відповідно до діючого на той час порядку. При цьому, вимоги про визнання незаконним рішення сільської ради щодо відведення у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки та визнання недійсним державного акта про право власності на землю, прокурором заявлено не було.

Також, апеляційним судом зазначено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі в частині вимог до ТОВ "Пімліко", оскільки, зважаючи на суб`єктний склад і характер спірних правовідносин, такий спір підвідомчий господарському суду. Помилкове закриття провадження у справі шляхом ухвалення рішення, а не постановлення ухвали судом першої інстанції, не призвело до неправильного вирішення спору.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і заперечень

У серпні 2017 року заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області

від 24 липня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірну земельну ділянку, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а саме - не надано оцінку відсутності підпису голови Олешківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на копії рішення від 03 лютого 1997 року № 7 "Про приватизацію земельних ділянок". Також, усупереч вимог статті 212 ЦПК України

2004 року як доказу у справі не надано оцінку висновку експерта, яким встановлено посвідчення державного акта на землю, виданого відповідачу, печаткою сільської ради, яка не використовувалася в 1997 році.

Крім того, державний акт підписаний не від імені голови Олешинської сільради Хмельницького району Хмельницької області, а іншою особою. Зазначена на державному акті на земельну ділянку, виданому ОСОБА_1 інженер-землевпорядник ОСОБА_3 відповідно до її трудової книжки на жодних посадах у цій сільській раді не працювала.

Також поза увагою судів залишилось, що план відображений на державному акті на право приватної власності ОСОБА_1 1997 року не містить жодних поворотних точок меж земельної ділянки та всіх точок закріплених в натурі (на місцевості) довгостроковими межовими знаками. Бланк державного акта, виданого на ім`я ОСОБА_1 не містить серійного номеру. Судами не взято до уваги, як доказ книгу реєстрації державних актів на право власності на землю Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із записами за 1997 рік, сформовану в 2007 році.

Судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінку тій обставині, що на час звернення ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку вона не набула права власності на неї, оскільки її реєстрація не була проведена відповідно до законодавства, чинного на час видачі державного акта на права власності на землю.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У статті 388 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) України справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, а також закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Пімліко" про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння не оскаржуються, а тому касаційним судом не переглядаються (стаття 400 ЦПК України).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм законодавства.

Судами встановлено, що рішенням Олешинської сільської ради народних депутатів від 03 лютого 1997 року № 7, зокрема, було передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення підсобного господарства площею 0,8 га, яка розташована на території Олешинської сільської ради. На підставі зазначеного рішення, 26 листопада 1997 року ОСОБА_1 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ХМ, в якому зазначено, що його зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01603.

' 'p' Постановою Верховної Ради України від 12 травня 2011 року № 3349-VI "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області" (3349а-17) було змінено межі міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області шляхом збільшення території міста на 681 га земель, у тому числі за рахунок 10 га земель Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; затверджено територію міста Хмельницький загальною площею 9305 га і територію Хмельницького району площею 122011,98 га.

24 грудня 2015 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу на підставі державного акта на право приватної власності на землю

серії ХМ від 26 листопада 1997 року, виданого Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмкльницьої області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою:

У цей же день між ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот-2014" було укладений договір купівлі-продажу зазначеної вище земельної ділянки, за умовами якого відповідач відчужила її на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот-2014".

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) (далі - ЗК України (2768-14) ) рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (15-92) , є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) . Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частин першої третьої статті 6 ЗК України1992 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин (тут і далі - ЗК України (2768-14) 1992 року), громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Частиною першою статті 23 ЗК України 1992 року визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року № 28 (z0031-93) і зареєстрованої Міністерством юстиції України 23 квітня 1993 року за № 31 (z0031-93) ), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, державні акти на право приватної власності на землю видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.

Державні акти на право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком № 2.

Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки (пункт 7 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор, посилаючись на набуття ОСОБА_1 земельної ділянки з порушенням вимог закону (підстава позову), просив визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 від 24 грудня 2015 року на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Європейський суд з прав людини неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine, заява № 61406/00, 59);"ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоби його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 10 грудня 1996 року у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey, заява № 100/1995/606/694, 95); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26 жовтня 2000 року у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland, заява № 30210/96, 158) ( 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16 серпня 2013 року у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine, заява № 20390/07).

У постанові від 05 червня 2018 року, прийнятої у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 ЗК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним вказаною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом (див. пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції 2015 року (далі - Закон) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 3 Закону державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про право на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 27 Закону державна реєстрація права власності проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 01 січня 2013 року.

Право на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши, що внесення нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку не є підставою виникнення цього права, а є лише умовою його підтвердження на виконання вимог чинного законодавства, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що скасування запису про державну реєстрацію не припинить набутого відповідачем права власності на спірну земельну ділянку, оскільки відповідно до статті 23 ЗК України в редакції 1993 року право власності або право постійного користування землею посвідчувалося державними актами, який видавався і реєструвався сільською радою.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не звернули уваги на відсутність підпису голови Олешківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на копії рішення від 03 лютого 1997 року № 7 "Про приватизацію земельних ділянок", наданого відповідачем як доказ, є безпідставними, оскільки суди не давали оцінки законності цього рішення, адже вимог про його скасування прокурор не заявляв.

Також, не можуть братись судом до уваги і доводи касаційної скарги про відсутність серійного номеру на державному акті про право власності на спірну земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 на підставі зазначеного вище рішення, наявність на ньому неналежного відтиску печатки сільської ради та інших доводів, що, на думку позивача, свідчать про невідповідність державного акта вимогам законодавства, чинного на час його видачі, оскілки прохальна частина позовної заяви не містить вимог про визнання його недійсним та скасування. Правом на збільшення позовних вимог чи зміни предмету позову, заступник прокурора Хмельницької області під час розгляду справи в суді першої інстанції не скористався.

З цих же підстав Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо ненадання судами належної оцінки висновку експерта, який, на думку позивача, підтверджує факт незаконної видачі ОСОБА_1 державного акта на право власності на землю, оскільки суди не надавали оцінки законності державного акта та підстав для його видачі.

Таким чином, під час розгляду справи в частині вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки лише скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку не відновить порушені, на думку прокурора, права територіальної громади м. Хмельницького.

Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності територіальної громади

м. Хмельницького поза її волею 24 грудня 2015 року, оскільки цією датою проведено державну реєстрацію, а право на спірну земельну ділянку виникло у ОСОБА_1 у 1997 році до набрання чинності Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) . Прокурор, посилаючись на обставини, які свідчать про набуття права власності на земельну ділянку, не порушує питання правомірності набутого права власності на спірну земельну ділянку.

З урахуванням підстав та змісту позову, а також висновків судів про неефективний спосіб захисту порушеного права територіальної громади, доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для скасування судових рішень.

Судді:	І. Ю. Гулейков

	О. В. Ступак

	Г. І. Усик