Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Кривцової Г. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",

відповідач - ОСОБА_1, правонаступником якого є малолітня ОСОБА_2, в особі ОСОБА_3,

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у складі судді Морозової Н. Л. від 01 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Кожух О. А., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.

від 19 квітня 2017 року,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України

у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 08 травня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання кредиту,

відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 4 000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом 24 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення кредиту - 07 травня

2010 року. Позичальник неналежним чином виконував умови договору.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 12 лютого 2010 року, що набрало законної сили, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 14 682,74 грн. Вирішено питання судових витрат.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, рішення суду не виконав, у зв`язку з чим станом на 20 травня 2013 року утворилася заборгованість у загальній сумі 3 295,64 доларів США, що складається із: заборгованості за кредитом - у сумі 1 256,15 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом - у сумі 1 852,76 доларів США; штрафу - у сумі 31,29 доларів США (фіксована частина) та 155,45 доларів США (процентна складова).

З урахуванням уточнених позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд з урахуванням рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2010 року стягнути з ОСОБА_1 1 455,57 доларів США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 11 631,04 грн,

з яких: заборгованість по відсотках за користування кредитом -

у сумі 1 268,83 доларів США; штраф - у сумі 31,29 доларів США (фіксована частина) та 155,45 доларів США (процентна складова), а також вирішити питання судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 01 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами законності нарахування суми заборгованості у розмірі 1 455,57 доларів США, щоза курсом Національного банку України еквівалентно 11 631,04 грн, з чого і коли вона нарахована, за який період часу та на яку суму.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2015 року провадження у даній справі зупинено у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2016 року провадження у даній справі відновлено.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 листопада

2016 року залучено до участі у справі в якості правонаступника після смерті ОСОБА_1 його доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її матір ОСОБА_3 як законного представника малолітньої дитини.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2013 року залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, щосуд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову

ПАТ КБ "ПриватБанк" у зв`язку із недоведеністю позовних вимог.

Крім того, немає підстав для стягнення штрафу за кредитним договором, оскільки вся заборгованість за тілом кредиту була достроково стягнута за рішенням районного суду від 12 лютого 2010 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк" посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу

№ 303/4666/13-ц із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У грудні 2017 року справа передана до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не в повній мірі дослідили матеріали справи, безпідставно відмовили у позові на підставі висновку про недоведеність розміру заборгованості розрахунку, не з`ясувавши фактичної заборгованості.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального право, оскільки не дослідив всі доводи апеляційної скарги та безпідставно відхилив апеляційну скаргу.

Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк"задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків (стаття 611 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанції наданих Банком доказів щодо розрахунку заборгованості за відсотками станом на 20 травня 2013 року та відмовою у їх стягненні є безпідставними, оскільки Банком не надано відповідних доказів та не було підстав для нарахування та стягнення штрафів, так як вся заборгованість за тілом кредиту була достроково стягнута преюдиційним рішенням районного суду та 07 травня 2010 року закінчився строк дії кредитного договору.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 28 березня

2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах: від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15 року,

від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у наведених постановах дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом чи неустойку припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки. Однак, таких вимог позивачем заявлено не було.

Таким чином у справі, яка переглядається, після рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2010 року, яким на користь банку з позичальника достроково була стягнута кредитна заборгованість за кредитним договором від 08 травня 2008 року, Банк мав право на стягнення тільки сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України, проте звернувся до суду з позовом про стягнення пені, нарахованої відповідно до умов кредитного договору, що є підставою для відмови у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк".

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" і стягнення з відповідача заборгованості з пені за кредитним договором від 08 травня 2008 року.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 01 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області

від 19 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.