Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 485/1842/17
провадження № 61-32145св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Снігурівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Снігурівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року у складі судді Кішковської З. А. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Козаченка В. І., Царюк Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2017 року Снігурівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплаченої пенсії.
Позовні вимоги Снігурівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області та отримує пенсії з інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , є інвалідом 3 групи.
У заяві про перерахунок пенсії, з якою відповідач звернулась до управління 30 листопада 2016 року, вона зазначала, що ознайомлена з умовами призначення пенсії та зобов`язувалася своєчасно повідомляти орган, що призначає та виплачує пенсію, про зміну обставин, які можуть вплинути на її пенсійне забезпечення.
У подальшому до управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області надійшла інформація про працевлаштування відповідача на посаду державного службовця з 07 грудня 2016 року, після чого рішенням від 28 квітня 2017 року № 4/3 їй припинено виплату пенсії з 01 травня 2017 року. У зв`язку з тим, що відповідач з 07 грудня 2016 року до 30 квітня 2017 року не мала права на отримання пенсії, виникла переплата в розмірі 5 396,70 грн, яку просив позивач стягнути з відповідача.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року позовні вимоги Снігурівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Снігурівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області переплату пенсійних виплат у розмірі 2 163,89 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 640,00 грн судового збору.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у січні 2017 року повідомила управління Снігурівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про працевлаштування шляхом надання копії трудової книжки із записом про працевлаштування на державну службу, тому стягнув переплачену пенсію з 07 грудня 2016 року до січня 2017 року. Суд дійшов висновку, що переплата за цей період сталася внаслідок зловживання пенсіонера (несвоєчасне повідомлення про працевлаштування на посаду державного службовця). За наступний період такого зловживання позивач не довів.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 03 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, оскільки переплата пенсії з 07 грудня 2016 року та за січень 2017 року сталася з вини відповідача, яка не повідомила позивача своєчасно про факт працевлаштування на роботу на посаді державного службовця, що не дає право на отримання пенсії.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року Снігурівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційної скаргою на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 серпня 2017 року, в якій просить змінити ухвалені у справі судові рішення та зобов`язати ОСОБА_1 відшкодувати заборгованість з переплати пенсії у розмірі 5 396,70 грн, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що чоловік відповідача передав позивачу копію її трудової книжки на підтвердження працевлаштування на посаді державного службовця. Проте постановою Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 31-1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, в якому зазначено, що у разі працевлаштування особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу, тобто документи така особа мала подати особисто.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Заперечення на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) України) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам законодавства щодо законності та обґрунтованості.
Судами встановлено, що відповідач з липня 2008 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Снігурівському району Миколаївської області, є інвалідом 3 групи та отримує пенсію з інвалідності. Виплату пенсії припинено з 01 травня 2017 року за рішенням від 28 квітня 2017 року № 4/3 у зв`язку з працевлаштуванням відповідача з 07 грудня 2016 року на посаду державного службовця. Переплата пенсії з 07 грудня 2016 року до 01 травня 2017 року становить 5 396,70 грн.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у січні 2017 року повідомила управління Пенсійного фонду України в Снігурівському району Миколаївської області про працевлаштування шляхом надання копії трудової книжки з записом про працевлаштування на державну службу, тому стягнув переплачену пенсію з 07 грудня 2016 року до січня 2017 року. Переплата за цей період сталася внаслідок зловживання пенсіонера (несвоєчасне повідомлення про працевлаштування на посаду державного службовця). За наступний період такого зловживання позивач не довів.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4 (z0374-03) , суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.
Статтею 47 зазначеного Закону передбачено, що тимчасово до 31 грудня 2017 року: особам (крім інвалідів 1 та 2 груп, інвалідів війни 3 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) , а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Висновки суду про безпідставність заявлених вимог в частині незадоволення позову в цілому відповідають обставинам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини, а саме частині першій статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статті 1212 ЦК України. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі відсутності рахункової помилки та недобросовісності з боку набувача, чого судами встановлено не було.
Саме про таке розуміння положень статей 1212, 1215 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року, провадження № 6-91цс14.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Судами встановлено, що відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Снігурівському району Миколаївської областіу січні 2017 року надана виписка з трудової книжки із зазначенням часу прийняття на роботу, установи і посади. Цей документ приєднаний до пенсійної справи. Зазначені обставини підтвердили свідки, один з яких є працівником позивача.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Снігурівському району Миколаївської області у січні 2017 року надана виписка з трудової книжки із зазначенням часу прийняття на роботу, установи і посади. Цей документ приєднаний до пенсійної справи. Зазначені обставини підтвердили свідки, один з яких є працівником позивача. Отже, стягненню підлягає переплата пенсії з 07 грудня 2016 року та за січень 2017 року, оскільки вона сталася з вини відповідача, яка не повідомила своєчасно про факт працевлаштування на роботу на посаду державного службовця, що не дає право на отримання пенсії під час її виконання.
Доказів того, що з 01 лютого до 01 травня 2017 року переплата виниклавнаслідок зловживань з боку пенсіонера позивач не надав, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову в цій частині. Позивач у січні 2017 року отримав від відповідача відомості про працевлаштування, що ним не заперечувалось. Якщо для припинення виплати пенсії потрібна була заява відповідача, позивач мав про це повідомити відповідача та запропонувати йому надати таку заяву. Відомостей про те, що позивач вчиняв зазначені дії матеріали справи не містять. У подальшому за відсутності такої заяви позивач своїм рішенням припинив виплату пенсії.
Посилання заявника у касаційній скарзі про те, що відповідач не надала документи особисто не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Снігурівському району Миколаївської області у січні 2017 року надана виписка з трудової книжки з зазначенням часу прийняття на роботу, установи і посади. Необхідні документи приєднано до пенсійної справи, отже, стягненню підлягає переплата пенсії з 07 грудня 2016 року та за січень 2017 року, оскільки вона сталася з вини відповідача, яка не повідомила своєчасно про факт працевлаштування на роботу на посаду державного службовця, що не дає право на отримання пенсії під час її виконання.
Інші аргументи касаційної скарги є ідентичними аргументам, що були викладені заявником у його апеляційній скарзі, та є такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на підставі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального права.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Снігурівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області залишити без задоволення.
Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик