розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року у складі судді Сенька М. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" (далі - ТОВ "Завод "Ізумруд") про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовна заява мотивована тим, що з 22 березня 2011 року він працював на посаді головного інженера заводоуправління ТОВ "Завод Ізумруд", який є правонаступником Київського державного підприємства "Ізумруд" (далі - КДП "Ізумруд").

Позивач зазначав, що наказом від 09 серпня 2012 року № 139-К його призначено членом комісії по припиненню юридичної особи КДП "Ізумруд".

З посади головного інженера його звільнено наказом від 13 липня 2016 року, зобов`язано бухгалтерський обліковий відділ провести повний розрахунок за фактично відпрацьований період з 22 березня 2011 року до 22 липня 2016 року та виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 72-х календарних днів.

Посилаючись на те, що при звільненні з роботи його, як головного інженера, відповідач, порушуючи взяті на себе зобов`язання, припинив оплату його роботи в комісії, яка визнана як особливо важлива і поставив його в умови, які стали відмінні від умов роботи інших членів комісії, які і надалі одержували оплату за роботу в комісії.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь ненараховану та невиплачену заробітну плату за роботу на посаді члена комісії з припинення юридичної особи - КДП "Ізумруд", у розмірі 33 298,68 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи у розмірі 281 350,26 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року у задоволенні позовуОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача не існувало заборгованості по належним йому виплатам, тому підстави для застосування до спору статей 21, 97, 116, 117, 235 КЗпП України відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 27 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з його висновком і зазначив, що винагороду за участь у ліквідаційній процедурі товариства позивачу було встановлено наказом керівника ТОВ "Завод "Ізумруд" від 03 грудня 2012 року № 15, а наказом від 26 травня 2016 року № 82 було внесено зміни до наказу № 15 та зменшено розмір винагороди за участь у припиненні юридичної особи.

Розрахунок товариством в повному обсязі проведено 09 серпня 2016 року, у тому числі й з урахуванням доплати за особливо важливу роботи у розмірі, визначеному наказом від 26 травня 2016 року № 82. За таких обставин, відсутні порушення трудових прав позивача, пов`язані з нарахуванням йому заробітної плати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 759/15970/17 з Святошинського районного суду м. Києва.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судові рішення суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Також суди не дослідили надані позивачем докази, аргументи і пояснення. Не врахували, що відповідач при звільненні його з роботи 22 липня 2016 року заробітну плату за червень, липень місяці 2016 року в частині доплати в розмірі 50 % від посадового окладу йому виплатив не в повному обсязі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2019 року ТОВ "Завод "Ізумруд" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Завод "Ізумруд" на посаді головного інженера заводоуправління (а.с. 8, т. 1).

Наказом Фонду Державного майна України від 09 серпня 2012 року № 3275, разом з іншим, було прийнято рішення про припинення КДП "Ізумруд", створено комісію з припинення юридичної особи, до складу якої, разом з іншими працівниками підприємства було включено головного інженера ОСОБА_1 . На виконання вказаного наказу Фонду, ОСОБА_1, разом з іншими працівниками, за згодою, було зараховано до штату ТОВ "Завод "Ізумруд", про що 03 грудня 2012 року директором підприємства видано наказ № 02-к. (а.с. 12-14, 48, т. 1).

Згідно з наказом директора ТОВ "Завод "Ізумруд" від 26 травня 2016 року № 82 з 01 червня 2016 року встановлено нові розміри доплат до посадового окладу працівникам, залученим до роботи ліквідаційної комісії КДП "Ізумруд", наказ було погоджено самим позивачем, як одним із керівників підприємства, правом на його оскарження позивач не скористався, виплати передбачені цим наказом здійснені позивачу в повному обсязі (а.с. 53, т. 1).

Наказом директора ТОВ "Завод "Ізумруд" від 13 липня 2016 року № 185-к головного інженера заводоуправління ОСОБА_1 звільнено з роботи з 22 липня 2016 року на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін (а.с. 6, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, положення якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У статті 97 КЗпП України передбачено, що форми i системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних i гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм i гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складає: основну заробітну плату - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткову заробітну плату - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати - до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частинами першою, другою статті 15 Закону України "Про оплату праці" визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Встановлено, що після зарахування ОСОБА_1 до штатного складу товариства згідно з наказом ТОВ "Завод "Ізумруд" від 03 грудня 2012 року № 15 працівникам, які входять до складу комісії з припинення юридичної особи на період виконання особливо важливих робіт було встановлено надбавку до посадових окладів у розмірі 50 % (а.с. 52, т. 1).

Між тим, з 01 червня 2016 року відповідно до наказу ТОВ "Завод "Ізумруд" від 26 травня 2016 року № 82 "Про зміни та доповнення до наказу № 15 від 03.12.2012" у товаристві було зменшено розміри доплат за виконання особливо важливих робіт (а.с. 53, т. 1).

Так, згідно з пунктом 1.2 наказу ТОВ "Завод "Ізумруд" від 26 травня 2016 року № 82 ОСОБА_1, як члену комісії з припинення юридичної особи, на період виконання особливо важливих робіт встановлено доплату до посадового окладу у розмірі 5 %, про що він був ознайомлений під розпис (а.с. 52 на звороті, т. 1).

Ураховуючи вимоги наказу від 26 травня 2016 року № 82 ОСОБА_1 за червень 2016 року було виплачено доплату за особливо важливі роботи у розмірі 2 723,30 грн, що становить 5 % від його нарахованого за червень 2016 року посадового окладу у розмірі 54 466 грн (а.с. 10, т. 1).

Відповідно до наказу від 29 квітня 2016 року № 69 "Про зміни і доповнення до штатного розпису ТОВ "Завод "Ізумруд" та зміни умов праці працівників товариства" ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року було встановлено посадовий оклад у розмірі 19 050 грн, про що йому було вручено відповідне попередження, з яким він ознайомився 29 квітня 2016 року (а.с. 55-56, т. 1).

Отже, відповідно до зазначених наказів ТОВ "Завод "Ізумруд" ОСОБА_1, як працівнику товариства, з 01 червня 2016 року було встановлено надбавку до посадового окладу у розмірі 5 %, а з 01 липня 2016 року - посадовий оклад у розмірі 19 050 грн.

Розрахунок з позивачем у повному обсязі проведено 09 серпня 2016 року, у тому числі й з урахуванням доплати за особливо важливу роботи у розмірі, визначеному наказом від 26 травня 2016 року № 82.

Крім того, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року у справі № 759/11264/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Завод "Ізумруд" про виплату середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та за зустрічним позовом ТОВ "Завод "Ізумруд" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди за порушення строків розрахунку, з ТОВ "Завод "Ізумруд" стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 42 453,51 грн (а.с. 16-18, т. 1).

Вказане рішення виконане товариством у повному обсязі 26 січня 2018 року, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 16 лютого 2018 року (а.с. 59-60, т. 1).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проте у матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження того,яку роботу виконував ОСОБА_1 з 05 квітня 2013 року до 14 січня 2018 року, яка, на його думку, має бути оплачена, при цьому відповідачем доведено повний розрахунок з ОСОБА_1 після його звільнення.

Вирішуючи спір, суди з дотриманням вимог статей 89, 263- 264, 382 ЦПК України повно та всебічно з`ясували обставини справи, надали належну правову оцінку доводам сторін, наданим ними доказам та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Доводи касаційної скарги про незаконне зменшення йому надбавки є безпідставними, оскільки відміна чи зменшення надбавок не є зміною істотних умов праці, тому повідомляти працівника за два місяці, як передбачено вимогами статті 32 КЗпП України, про зменшення розміру надбавок не передбачено.

Інші доводи касаційної скаргивисновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.