розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від

06 лютого 2018 року у складі судді Сащенко І. С.,

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про оспорювання батьківства та виключення відомостей з актового запису про батьківство.

20 грудня 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду клопотання про проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

В попередньому судовому засіданні, яке відбулося 21 грудня 2017 року, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи із занесенням зазначеної процесуальної дії до журналу судового засідання.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 21 грудня

2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та виключення відомостей з актового запису про батьківство, призначено до розгляду в судовому засіданні на 28 грудня 2017 року о 15.00 год.

Доручено проведення відеоконференції Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області, особою, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, є ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06 лютого 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року повернуто заявнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Оскільки ухвала про відмову у призначенні експертизи не входить до визначеного в частині першій статті 253 ЦПК України переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якій заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 06 лютого 2018 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не зазначив в ухвалі Балаклійського районного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року про результати розгляду клопотання про призначення експертизи. Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, необгрунтовано дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 21 грудня 2017 року, фактично відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, хоча згадування про експертизу в зазначеній ухвалі відсутні. Відповідно до правових висновків Конституційного Суду України, викладених у рішеннях у справах № 4-рп/2014,

№ 3-рп/2010, № 12-рп/2010, № 18-рп/2010, у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом. Оскільки ЦПК України (1618-15) не встановлює заборону на оскарження ухвали про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи, зазначена ухвала підлягає апеляційному оскарженню.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У травні 2018 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, у якому вони зазначили, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня

2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з дотриманням вимог процесуального права, доводи касаційної скарги законність та обгрунтованість висновків суду не спростовують.

Установлені судами фактичні обставини справи

З матеріалів справи убачається, що 20 грудня 2017 року представник

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду клопотання про проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

В попередньому судовому засіданні, яке відбулося 21 грудня 2017 року, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи з занесенням вказаних відомостей до журналу судового засідання від 21 грудня 2017 року.

За наслідками проведення попереднього судового засідання, ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та виключення відомостей з актового запису про батьківство, призначено до розгляду в судовому засіданні у Балаклійському районному суді Харківської області на 28 грудня 2017 року.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК Україниухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Частиною першою статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, зокрема щодо призначення експертизи.

Системне тлумачення положень частини першої статті 353 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, зокрема в одних випадках вживається слово: "відмови" (пункти 1, 4, 7, 10 та ін.), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 3, 6, 11 та ін.).

У пункті 12 частини першої статті 353 ЦПК Українизаконодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 61-19138сво18 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена окремо від такого рішення.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від

04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15ц.

Ураховуючи наведене, ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи підлягає оскарженню в апеляційному порядку одночасно з оскарженням рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті спору.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК Україниапеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції викладені в ухвалах від 13 червня 2018 року у № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18).

В апеляційній скарзі на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року, представник позивача просив скасувати зазначену ухвалу та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для постановлення ухвали у зв`язку з не вирішенням клопотання про призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги заявнику, обгрунтовано виходив з того, що фактично заявником оскаржується ухвала суду першої інстанції про відмову у призначенні експертизи, що не передбачено окремо від рішення суду цивільним процесуальним законом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду