розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області

від 27 грудня 2018 року у складі судді Міщенко Т. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2019 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Бєлки В. Ю.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Мирненської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, зазначивши в якості відповідача ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її хрещена мати ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 31 березня 2014 року склала заповіт на ім`я позивача ОСОБА_1, про який остання дізналася після закінчення шестимісячного строку, визначеного для прийняття спадщини, у зв`язку з чим вона не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того як на причини пропуску строку посилалась на те, що важко переживала втрату близької їй людини - ОСОБА_5, здійснювала витрати з організації її поховання. У зазначений період вона також доглядала за своїм батьком - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який, маючи похилий вік, тяжко хворів та потребував постійного догляду, ІНФОРМАЦІЯ_7 року її батько помер, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати - ОСОБА_7 Через втрату близьких родичів у такий короткий проміжок часу вона знаходилась у безпорадному та пригніченому стані, перенесла нервове потрясіння, внаслідок чого не мала можливості звернутись до нотаріуса.

22 листопада 2017 року вона отримала від приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Галяткіної В. О. лист

від 16 листопада 2017 року № 360/02-14, яким її повідомлено про відкриття спадкової справи № 20/2016 після смерті ОСОБА_5 та запропоновано звернутися до суду із заявою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини у зв`язку з існуванням заповіту, складеного

ОСОБА_5 на її ім`я.

Посилаючись на викладене, просила визначити їй додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті

ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області

від 27 грудня 2018 року позов задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з об`єктивного характеру причин пропуску ОСОБА_1 строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2019 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області

від 27 грудня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2019 року, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області

від 27 грудня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 07 травня 2019 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що ОСОБА_1 була належно та вчасно повідомлена нотаріусом про відкриття спадкової справи, а також нею - про існування заповіту, вважає, що у суду не було підстав для задоволення позову, оскільки поважні причини для надання додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Вказувала також, що судами дано неналежну оцінку показанням свідків, які вказували на обізнаність

ОСОБА_1 щодо існування заповіту.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

10 липня 2019 рокудо Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_3, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Мотивуючи відзив, зазначила, що строк для прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, їй не було відомо про існування заповіту, нотаріусом про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_5 та про те, що вона є спадкоємцем, повідомлено її вже після спливу строку, визначеного законом для прийняття спадщини.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2019 року справу № 320/1321/18-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу

№ 320/1321/18-ц з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Із копії спадкової справи № 20/2016, відкритої після смерті ОСОБА_5, вбачається, що спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті вказаної особи, є ОСОБА_3, онука померлої.

Відповідно до заповіту, складеного 31 березня 2014 року в смт Мирному Мелітопольського району Запорізької області, посвідченому секретарем Мирненської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області Корнєвою Л. Є., зареєстрованому в реєстрі за № 39, ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_4, на випадок своєї смерті зробила таке заповідальне розпорядження: належну їй на праві приватної власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та все належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день її смерті буде належати їй і на що вона за законом матиме право ОСОБА_5 заповідає ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом від 16 листопада 2017 року № 360/02-14 приватний нотаріус Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Галяткіна В. О. повідомила ОСОБА_1 про те, що після смерті

ОСОБА_5, яка померлої ІНФОРМАЦІЯ_6, відкрито спадкову справу № 20/2016; ОСОБА_5 на її ім`я 31 березня 2014 року складено заповіт, але із заявою про прийняття спадщини за заповітом вона у встановлений строк до нотаріуса не звернулась, шестимісячний строк для прийняття спадщини пропустила; запропоновано ОСОБА_1 при наявності бажання прийняти спадщину після померлої ОСОБА_5 звернутися до суду для визначення додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини та у встановлений рішенням суду строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви або ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Частиною другою статті 63 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктом 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) (далі - Порядок), для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Встановивши, що спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилась

ІНФОРМАЦІЯ_1 і строк прийняття спадщини спливає 08 жовтня

2016 року, суди зробили правильні висновки про те, що нотаріус у розумні строки, але в межах строку на прийняття спадщини, зобов`язаний був повідомити усіх спадкоємців, у тому числі і позивача, про право подачі заяви про прийняття спадщини. Оголошення у місцевій газеті було оприлюднено 27 жовтня 2016 року, тобто після спливу строку на прийняття спадщини, лист № 360/02-14 про існування заповіту та про право прийняття спадщини від приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Галяткіної В. О. на адресу позивача був направлений 16 листопада 2017 року, через 1 рік після спливу строку на прийняття спадщини, а отриманий позивачем 22 листопада 2017 року.

Оскільки позивач не є членом сім`ї спадкодавця, то про існування заповіту вона мала змогу дізнатись із повідомлення нотаріуса або інших джерел інформації. Проте саме на нотаріусів закон покладає обов`язок повідомляти спадкоємців про існування заповіту та про право прийняття спадщини. Нотаріус передбачених законом дій не вчинив, що і призвело до порушення прав спадкоємця на подачу заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про задоволення позову й визначення позивачеві додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доводи касаційної скарги про неповажність причин пропуску строку для прийняття спадщини зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України, згідно з якою установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки такі судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Головуючий	С. Ю. Бурлаков
Судді:	В. М. Коротун
	М. Є. Червинська