розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Волинської області від 27 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Овсієнка А. А., Русинчук М. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та на земельну ділянку в порядку спадкування.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими спорудами, земельну ділянку площею 0,0248 га, які знаходяться в АДРЕСА_1 . Будучи зареєстрованим у вказаному житловому будинку як особа, що постійно проживала із спадкодавцем, позивач прийняв спадщину. Відсутність належно оформленого свідоцтва на право власності на нерухоме майно у померлого спадкодавця унеможливлює оформити свідоцтво про право на спадщину.

Просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,0248 га, що розташовані по АДРЕСА_1 .

У вересні 2016 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов, у якому просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і на 1/2 частину спірної земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він вступив у фактичне володіння спадковим майном свого батька ОСОБА_3, оскільки вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство.

Просив визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0248 га, що знаходяться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2016 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0248 га, що знаходяться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0248 га, що знаходяться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 частково, зустрічний позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 шляхом спільного проживання на час відкриття спадщини.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 27 грудня 2016 року апеляційну скаргу представника позивача за первісним позовом ОСОБА_4 задоволено.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2016 року скасовано.

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,0248 га, що знаходяться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини із батьком постійно не проживав, зареєстрований за іншою адресою, у шестимісячний строк заяву нотаріусу не подав, тобто не прийняв спадщину, що є підставою для відмови в позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Волинської області від 27 грудня 2016 року та залишити в силі рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2016 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що він як спадкоємець вступив у фактичне володіння спадковим майном свого батька, оскільки проживав разом з ним до його смерті однією сім`єю, вони вели спільне господарство. Після смерті батька він продовжив користуватися спадковим майном. ОСОБА_1 лише зареєстрований у будинку батька, однак, з ним ні до його смерті, ні після в будинку не проживав.

Позиція інших учасників справи

У березні 2017 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 подали заперечення на касаційну скаргу, в якій просили касаційну скаргу відхилити, рішення апеляційного суду Волинської області від 27 грудня 2016 року залишити без змін. Заперечення обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 у визначений законом спосіб не використав можливості для прийняття спадщини і з юридичної точки зору втратив право на спадщину.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

28 квітня 2017 року матеріали цивільної справи № 158/647/16-ц надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року матеріали цивільної справи № 158/647/16-ц надійшли до Верховного Суду.

05 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки площею 0,0248 га в АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його діти - ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 . після смерті батька ОСОБА_3 прийняв спадщину, постійно проживаючи із спадкодавцем.

Постановою Ківерцівської державної нотаріальної контори № 350/02-31 від 03 березня 2016 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця .

Постановою Ківерцівської державної нотаріальної контори № 826/02-31 від 20 травня 2016 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України, в редакції на час розгляду справи в судах, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 липня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Ківерцівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, правильно встановивши характер спірних правовідносин та дослідивши надані суду першої інстанції докази, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 .

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України його необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,