розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, третя особа - Приватне підприємство "Естел Плюс", про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа - Приватне підприємство "Екстел Плюс", про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року у складі судді Камбулова Д. Г. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", банк) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 33 687,15 дол. США заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитними коштами, 33 032,87 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості, а також вирішити питання про судові витрати у справі.

В обґрунтування заявлених вимог банк посилався на те, що 26 грудня 2007 року між сторонами укладено договір про надання споживчого кредиту № 11277742000 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 200 000 дол. США, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути його не пізніше 28 грудня 2037 року та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 12,49 % річних.

На забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором 26 грудня 2007 року між АТ "УкрСиббанк" та Приватним підприємством "Екстел Плюс" укладено договір поруки № 170231.

У зв`язку з неналежним виконанням боржником умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка станом на 17 травня 2016 року становить 33 687,15 дол. США та складається з: 28 563, 68 дол. США заборгованості за кредитом, 5 123, 47 дол. США кредитної заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами та 33 032,87 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

ПАТ "УкрСиббанк" Кондрашову В. В. направило вимогу про погашення простроченої заборгованості, однак вона залишилася без задоволення, заборгованість не сплачена.

Ураховуючи наведене, банк просив позов задовольнити.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, який мотивував тим, що при укладенні кредитного договору порушено Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) та Постанову № 168 Національного Банку України, просив зобов`язати ПАТ "УкрСиббанк" відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 та надати детальний розпис сукупної вартості кредиту до спірного договору, скласти та погодити графік платежів до спірного договору та додаток до спірного договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 17 січня 2017 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 33 687,15 дол. США заборгованості за кредитним договором, яка складається з: 28 563, 68 дол. США кредитної заборгованості, 5 123, 47 дол. США заборгованості за процентами та 33 032,87 грн пені за несвоєчасне погашення процентів. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ"УкрСиббанк" 13 327,60 грн судових витрат у справі. У задоволенні зустрічного позову відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, укладеним між сторонами, не виконує належним чином, чим порушує права банку, які підлягають судовому захисту. ОСОБА_1 не довів тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог за зустрічним позовом про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії, у зв`язку із чим та з урахуванням обґрунтованості первісного позову, зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 07 червня 2017 року рішення

Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року залишив без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення заборгованості та відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 22 червня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди вирішуючи спір не вірно застосували норми матеріального права, обставини справи з`ясували не повно, доводи та заперечення відповідача (зокрема заперечення щодо наданого банком розрахунку розміру заборгованості) не перевірили належним чином, не надали належно правової оцінки наявним у справі доказам та не вирішили питання про призначення судової експертизи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктами 1.1 та 1.5 кредитного договору банк взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит шляхом зарахування коштів на його поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий в цьому банку, однак позивач не надав допустимий доказ виконання ним кредитних зобов`язань - перерахування коштів у зазначеному розмірі та валюті. Відповідач заперечував отримання вказаної банком суми кредиту.

Суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не дослідили таке питання і зарахували як доказ оформлені неналежним чином, з порушенням вимог чинного законодавства документи на підтвердження виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором.

У кредитному договорі встановлено кінцевий строк виконання позичальником погашення кредитних коштів - 28 грудня 2037 року.

Пунктом 6.2. кредитного договору передбачено, що у разі наміру банку вимагати дострокове повернення кредиту, банк зобов`язаний направити на адресу позичальника повідомлення (вимогу) цінним листом з описом та повідомленням про вручення, однак банком такий встановлений ним же договірний обов`язок та порядок повідомлення не виконувався. Матеріали справи не містять підтвердження направлення повідомлення (вимогу) цінним листом з описом та повідомленням про вручення.

Суди безпідставно відмовили в задоволенні його зустрічної позовної заяви, посилаючись лише на те, що в пункті 7.12 кредитного договору визначено, що позичальник отримав інформаційний лист відповідно до вимог чинного законодавства.

В кредитному договорі і в додатках до нього відсутні встановлені законодавством обов`язкові умови, які необхідні для укладення кредитного договору, а саме: не встановлено, не розкрито та є відсутніми обов`язкові умови, щодо основних економічних і правових вимог виникнення іпотечного боргу, шляхом оприлюднення їх у письмовій формі, ще до укладення такого договору; не встановлено інфляційного застереження та відсутні належні дані і відомості, відносно досягнутої домовленості, про розрахунки індексації інфляційних втрат вартості предмету іпотеки та збереження її реальної вартості; відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту у грошовому виразі як абсолютного подорожчання кредиту, та у процентному виразі у вигляді реальної процентної ставки.

Оскільки обов`язкові умови не були встановлені та розкриті банком у кредитному договорі, і докази про це є відсутніми, - кредитний договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, а його сторонами, в належній формі не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, передбачених законодавцем.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ від 18 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Оболонського районного суду м. Києва.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах Є Верховний Суд.

11 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 26 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11277742000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) у валюті в сумі 200 000 дол. США, а боржник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 28 грудня 2037 року, шляхом сплати щомісячних платежів згідно з Графіком та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,49 % річних.

Пунктом 7.12 кредитного договору визначено, що підписання кредитного договору позичальником свідчить про те, що всі умови кредитного договору позичальнику цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього; перед підписанням кредитного договору позичальником отримано інформаційний лист відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) .

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 взятих на себе кредитним договором зобов`язань, між банком та ПП "Екстел Плюс" 26 грудня 2007 року укладено договір поруки.

Факт виконання банком умов кредитного договору та отримання ОСОБА_1 визначених кредитним договором коштів, підтверджується кредитним договором, меморіальним ордером від 26 грудня 2007 року № 0610872884, випискою за кредитним договором у період з 26 грудня 2007 року по 22 листопада 2016 року, випискою за особовим рахунком № НОМЕР_1 у період з 25 грудня 2007 року по 22 листопада 2016 року в валюті "USD".

Пунктом 6.2 договору про надання споживчого кредиту визначено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій.

18 грудня 2015 року банк на адресу відповідача направив вимогу про дострокове виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, а саме сплати 28 563,68 дол. США кредитної заборгованості та 3 319,85 дол. США прострочених процентів за користування кредитними коштами, яка останнім залишена поза увагою, заборгованість не сплачена.

У зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 17 травня 2016 року становить 33 687,15 дол. США та складається з 28 563, 68 дол. США заборгованості за кредитом, 5 123, 47 дол. США кредитної заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами та 33 032,87 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду

справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України (435-15) .

За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановивши, що банк виконав умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе за договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов кредитного договору, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь банку 28 563,68 дол. США кредитної заборгованості (тіло кредиту).

Аргументи касаційної скарги не спростовують, як висновок судів про стягнення несплаченого відповідачем тіла кредиту, так і детальний розрахунок заборгованості наданий банком.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у чинній на час укладання договору редакції) договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

Відповідно до пункту 3.1 Постанови Правління Національного Банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил Надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" (z0541-07) банки зобов`язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача: перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; перелік і розмір інших фінансових зобов`язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Під час укладення кредитного договору сторони досягли домовленості відносно всіх його умов, у тому числі щодо суми кредиту, дати видачі кредиту, річної відсоткової ставки, щомісячної суми необхідного платежу, строку внесення платежів, умов повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, права дострокового виконання зобов`язань за договором та його умови; відповідач погоджувався із всіма умовами договору, про що свідчить його підпис в договорі і погашення більшої частини кредиту в іноземній валюті; після укладення договору в 2007 році позичальник його не оспорював, приступив до його виконання і виконував тривалий час, тобто погодився з умовами договору; договором визначено повернення кредиту в тій самій валюті, в якій видано кредит, що повністю відповідає суті договору кредиту (позики) і не суперечить чинному законодавству. Графіком платежів визначена сукупна вартість кредиту, а також: сума платежу за розрахунковий період, погашення основної суми кредиту, та проценти за користування кредитом, реальна процентна ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки АТ "УкрСиббанк" виконані умови, які визначені чинним законодавством та які визнав відповідач виконуючи належним чином умови кредитного договору більш ніж шість років.

Аргументи касаційної скарги про порушення його прав як споживача, не надання допустимих доказів виконання банком зобов`язань - перерахування коштів у зазначеному розмірі та валюті, спростовуються встановленими судами фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Перевіряючи законність ухвалених судами рішень, Верховним Судом установлено неправильне застосування норм матеріального права в частині вирішення вимог про стягнення з відповідача нарахованих банком відсотків за користування кредитними коштами та пені нарахованої на суму заборгованості за відсотками, з огляду на наступне.

У частині першій статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс 18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс 18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи, що проценти за користування кредитними коштами та пеня за порушення строків їх сплати нараховані банком станом на 17 травня 2016 року, тобто після зміни банком строку виконання основного зобов`язання, суди дійшли помилкових висновків про їх стягнення з відповідача на користь банку.

За вказаних обставин, Верховний Суд приймає аргументи касаційної скарги щодо неправильного розрахунку банком заборгованості з процентів та пені.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд у порушення статей 303, 316 ЦПК України (в чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційного суду редакції) не з`ясував належним чином фактичних обставин справи, а саме фактичний розмір нарахованих банком процентів та пені станом на час зміни ним строку виконання основного зобов`язання ; не дослідив та не надав належної правової оцінки наданому банком розрахунку заборгованості, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, та не навів доводи на підставі яких він спростовується, а тому дійшов передчасних висновків про залишення рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову про стягнення процентів та пені без змін.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, в зв`язку з чим позбавлений можливості ухвалити нове рішення або змінити судові рішення у цій справі.

За змістом статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Верховним Судом взято до уваги тривалий час розгляду судами вказаної справи, однак з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), суд дійшов висновку про передачу справи в частині вирішення позову про стягнення 5 123, 47 дол. США заборгованості за процентами, 33 032,87 грн пені за несвоєчасне погашення процентів на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Оскільки, Верховний Суд у цій справі скасовує на новий розгляд ухвалу про залишення без змін заочного рішення в частині вирішення позову про стягнення заборгованості за процентами та пені за несвоєчасне погашення процентів, то і підлягає скасуванню ухвала в частині залишення без змін рішення місцевого суду про розподіл судових витрат.

Під час нового розгляду справи у скасованій частині апеляційному суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог процесуального права, встановити момент виникнення зобов`язань з повернення всієї суми кредиту, періоди, що підлягають врахуванню, та, відповідно, суми, що підлягають стягненню з нарахованих банком процентів та пені, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 5 123, 47 дол. США заборгованості за процентами, 33 032,87 грн пені за несвоєчасне погашення процентів та 13 327,60 грн судових витрат скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 28 563,68 дол. США кредитної заборгованості (тіло кредиту) та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін.