розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_2, на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2017 року у складі судді Луняченка В. О. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що 11 вересня 2016 року о

20.00 годині на автодорозі Київ-Одеса, 457 км, відповідач, керуючи автомобілем марки "Фольцваген", державний номерний знак НОМЕР_1,

у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не вибрав безпечну швидкість руху, унаслідок чого здійснив наїзд на належний їй на праві власності автомобіль марки "Хонда Цивік", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та накладено адміністративне стягнення за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, автомобіль марки "Хонда Цивік", державний номерний знак

НОМЕР_2, зазнав значних механічних пошкоджень, вартість матеріального збитку, згідно зі звітом від 22 листопада 2016 року № 5941 складає

272 119,15 грн. Департаментом внутрішнього страхування Мотороного (транспортного) бюро України відшкодована матеріальна шкода в розмірі 100 000 грн.

Посилаючись на викладене, а також на те, що через дорожньо-транспортну пригоду вона зазнала емоційних страждань, понесла витрати на евакуацію автомобіля, оплату арештмайданчика та лікування, ОСОБА_1 просила стягнути із ОСОБА_3 на її користь 178 769,44 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 50 000 грн моральної шкоди та 8 000 грн витрат на правову допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 177 769 грн 80 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач в силу вимог статті 1194 ЦК України має сплатити на користь позивача різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди, встановленим звітом від

22 листопада 2016 року № 5941, та страховою виплатою. Визначаючи розмір морального відшкодування у сумі 5 000 грн, суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_5 В ., відхилено, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно встановив дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У листопаді 2017 року ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_2, звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не встановили обставини справи та не дослідили, не надали належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не сприяли повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи, унаслідок чого ухвалили судові рішення, які не відповідають фактичним обставинам справи, є абсолютно незаконними і необґрунтованими. Крім того, судами не наведено

мотивів прийняття доказів сторони позивача щодо розміру матеріального відшкодування й не вирішено питання щодо зменшення розміру відшкодування відповідно до вимог статті 1193 ЦК України.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 520/811/17-ц із Київського районного суду м. Одеси.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

24 травня 2018 року справу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу № 520/811/17-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів

Фактичні обставини справи

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11 вересня 2016 року о 20.00 годині ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки "Фольцваген", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Київ-Одеса, 457 км, у темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, не переконався у безпеці руху, не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль марки "Хонда Цивік", державний номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу ОСОБА_1, за кермом якого був ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а власник автомобіля

"Хонда Цивік", державний номерний знак НОМЕР_2, зверталась за медичною допомогою.

Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області

від 03 листопада 2016 року № 496/3476/16-п ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до звіту (висновку) № 5941 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Хонда Цивік", державний номерний знак НОМЕР_2, становить

Департаментом внутрішнього страхування Моторного (транспортного) бюро України відшкодовано ОСОБА_1 шкоду в розмірі 100 000,00 грн відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Також ОСОБА_1 понесла витрати на медичну консультацію та придбання ліків у розмірі 450 грн 29 коп., 2 000 грн на зберігання автомобіля на арешт майданчика, 3 200 грн на послуги евакуатора.

Моральну шкоду, позивач оцінила у 50 000 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини другої статі 389 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд,

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вирішуючи спір, суди належним чином дослідили та дали оцінку поданим сторонами доказам, з урахуванням положень статей 1187, 1192, 1194 ЦК України дійшли правильного висновку про стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Розмір матеріальної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, підтверджується належними і допустимими доказами, яким суди попередніх інстанцій дали належну оцінку.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, з урахуванням глибини та ступеню моральних і фізичних страждань ОСОБА_1, а також з урахуванням принципів розумності і справедливості належним чином обґрунтував свій висновок щодо стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн, який у повній мірі відповідає глибині і ступеню моральних і фізичних страждань позивача.

Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Зважаючи на те, що частково матеріальну шкоду відшкодовано Моторним (транспортним) бюро України, яке не є стороною у даній справі, а також на те, що ОСОБА_3 не позбавлений права звернутись до суду з позовом про вирішення питання щодо залишків транспортного засобу з урахуванням усіх обставин, доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Інші доводи сторони відповідача, наведені в обґрунтування касаційної скарги, також не можуть бути підставами для скасування рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.

Головуючий Судді:	М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев
	Є. В. Коротенко
	В. М. Коротун