розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року в складі судді Лях М. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року в складі колегії суддів: Котелевець А. В., Кругової С. С., Піддубного Р. М.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про стягнення аліментів на батька.

Позовна заява мотивована тим, що він є непрацездатним, інвалідом другої групи та потребує витрат на придбання медичних препаратів, лікування, дієтичне харчування та оплату комунальних послуг. Він отримує лише пенсію у розмірі 1 049,00 грн та аліменти - 605,00 грн від старшого сина ОСОБА_3, що є недостатнім для забезпечення його потреб у зв`язку з перенесеним у листопаді 2006 році інфарктом. Відповідач є його меншим матеріально забезпеченим сином, працездатною особою, який відмовляється добровільно надавати йому матеріальну допомогу.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з

ОСОБА_2 на його користь аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що доказів потреби в матеріальній допомозі від відповідача позивачем суду не надано, та врахував те, що позивач отримує пенсію та аліменти від старшого сина.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позовні вимоги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності у зв`язку з чим суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з сина аліментів на його утримання.

Відзив відповідача на касаційну скаргу не подано

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2

ОСОБА_1 є непрацездатним, має другу групу інвалідності, встановлену на строк до 01 липня 2017 року.

Позивач щомісячно отримує пенсію, розмір якої, на час ухвалення рішення суду першої інстанції, складав 1 049,00 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 червня 2009 року з ОСОБА_3 (старший син позивача) на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі 605,00 грн щомісячно.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, було встановлено, що розмір пенсії позивача збільшено, а розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача проіндексовано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має вроджену гідроцефалію (водянку головного мозку), що супроводжується артеріальною гіпертензією та дицикуляторною енцефалопатією ІІ ступеню; нефроптоз нирки І ступеню; дистрофію печінки та реактивний поліартрит.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Московському районі

м. Харкова Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 04 грудня 2015 року № 2062/9/20-34-11-01 у центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб Державної Фіскальної служби України інформації щодо доходів ОСОБА_2 за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року немає, відомості про доходи за період з 01 липня 2015 року по 01 грудня 2015 року також відсутні.

ОСОБА_2 не перебуває у трудових правовідносинах із роботодавцями, що підтверджується копією трудової книжки.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 202 СК України повнолітні донька, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці до заробітку (доходу) суд враховує згідно до статті 205 СК України матеріальний та сімейний стан сторін.

Обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК України), не є абсолютним. При визначенні розміру аліментів на працездатних батьків необхідно також враховувати можливість отримання ними допомоги від інших дітей та інші обставини.

Відповідно до вимог статті 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку наданням їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу, тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги.

Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухилення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, встановивши, що позивач отримує пенсію та аліменти від старшого сина, та враховуючи матеріальний стан відповідача, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року залишити без змін.