розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_4, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 лютого 2015 року у складі судді: Корицької В. О. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2007 року ЗАТ "Коростенський завод "Янтар" звернулося із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ "Коростенський завод "Янтар" є орендарем земельної ділянки площею 0,0565га за адресою: АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці відповідачем розміщено металеві гаражі, які заважають використовувати земельну ділянку за призначенням. На неодноразові письмові звернення з приводу добровільного звільнення земельної ділянки та перенесення гаражів відповідач не реагує, чим порушує права позивача як землекористувача.

ПАТ "Коростенський завод "Янтар" просило:

усунути перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 звільнити орендовану ним земельну ділянку від двох металевих гаражів шляхом їх перенесення за межі орендованої території ділянки.

У травні 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися із зустрічним позовом до ПАТ "Коростенський завод "Янтар" про скасування рішення міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після придбання квартири АДРЕСА_1 перейшло право користування прибудинковою земельною ділянкою. Вказували, що прийняттям рішення 18 сесії Житомирської міської ради 6 скликання № 462 від 07 грудня 2012 року "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" та укладенням договору оренди земельної ділянки було порушено права позивачів за зустрічним позовом на земельну ділянку, якою вони користуються багато років, оскільки міська рада передала вказану земельну ділянку в оренду ПАТ "Коростенський завод "Янтар" не вилучивши її з фактичного користування позивачів за зустрічним позовом та без їхньої згоди як суміжних землекористувачів.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили:

скасувати рішення 18 сесії Житомирської міської ради 6 скликання № 462 від 07 грудня 2012 року "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" у частині надання ПАТ "Коростенський завод "Янтар" в оренду терміном на 5 років земельної ділянки площею 0,0565 га по АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним договір оренди зазначеної земельної ділянки, укладений 19 серпня 2013 року між ПАТ "Коростенський завод "Янтар" та Житомирською міською радою.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 лютого 2015 року первісний позов задоволено. Усунуто перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1, яка перебуває в оренді ПАТ "Коростенський завод "Янтар" та зобов`язано ОСОБА_1 звільнити зазначену земельну ділянку шляхом перенесення двох металевих гаражів за межі орендованої земельної ділянки. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розташовані відповідачем два металевих гаража на земельній ділянці, яка перебуває у оренді позивача, не дозволяють останньому використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, порушують його права, як землекористувача, тому позов про усунення порушень права оренди на землю підлягає задоволенню.

При відмові у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції зробив висновок, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виникло права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, і ними не надано доказів щодо оформлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документів, що посвідчують право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 у порядку, встановленому статтею 126 ЗК України.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 21 квітня 2015 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Товянської О. В., Гансецької І. А., апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 лютого 2015 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на орендованій земельній ділянці, якою правомірно користується ПАТ "Коростенський завод "Янтар" знаходяться два металевих гаража, які належать ОСОБА_1 . Крім того ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вони у встановленому ЗК України (2768-14) порядку набули право користування земельною ділянкою площею 0,0565 га по АДРЕСА_1, орендарем якої є ПАТ "Коростенський завод "Янтар", і мали таке право у 2007-2013 роках.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 року у складі колегії суддів: Ситнік О. М., Кузнєцова В. О., Наумчука М. І., касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 21 квітня 2015 року залишено без змін.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди обґрунтовано задовольнили позов ПАТ "Коростенський завод "Янтар" та відмовили у зустрічному позові відповідно до вимог статті 152 ЗК України, оскільки належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у встановленому законом порядку набули право користування земельною ділянкою площею 0,0565 га по АДРЕСА_1, орендарем якої є ПАТ "Коростенський завод "Янтар", і мали таке право у 2007?2013 роках, не надано.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 01 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 лютого 2015 року у частині первісного позову залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на земельній ділянці, переданій у користування ПАТ "Коростенський завод "Янтар" розміщені металеві гаражі, належні ОСОБА_1, тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити зазначену земельну ділянку шляхом перенесення двох металевих гаражів за межі орендованої земельної ділянки.

Оскільки згідно довіреності від 13 лютого 2009 року, виданої терміном на 10 років, інтереси ОСОБА_2 у суді представляла ОСОБА_3, то ОСОБА_2 брала участь у розгляді справи № 2-780/12 через свого представника ОСОБА_3

Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що не притягнення ОСОБА_2 відповідачем за первісним позовом не порушує її прав, оскільки за рішенням суду на неї не покладено виконання будь-яких обов`язків і гаражами володіє ОСОБА_3 Посилання в апеляційній скарзі про те, що за будинком з 1981 року закріплена земельна ділянка площею 0,16 га, яка ніколи не вилучалась, її користувачами є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підтверджені належними доказами щодо оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 у порядку, встановленому статтею 126 ЗК України.

Аргументи учасників справи

У березні 2017 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 лютого 2017 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення у частині задоволення позовних вимог по первісному позову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції постановив рішення без її участі. Вона проживає в Німеччині, однак є власником частини будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_1 та разом зі ОСОБА_1 подавала зустрічний позов. Зазначає, що до неї особисто позовні вимоги ПАТ "Коростенський завод "Янтар" не пред`являв, первинна позовна заява їй не направлялась, до суду за цим позовом вона не викликалась. За будинком з 1981 року закріплена земельна ділянка площею 0,16 га, яка ніколи не вилучалась, і користувачами якої є вона та ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 вона не знає та довіреності їй не надавала. Зазначає, що вона є співвласником спірних гаражів разом із ОСОБА_1 .

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених вимог первісного позову про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою, а тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року справа призначена до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) України) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що довідкою Житомирської районної споживчої спілки від 23 грудня 1999 року № 223 підтверджується, що житловий будинок та його присадибна земельна ділянка площею 0, 16га за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на балансі райспоживспілки. На підставі ордеру № 003710 від 22 липня 1981 року надано право сім'ї Столяревич проживати у зазначеному будинку. На підставі договору купівлі-продажу від 21 січня 1992 року № 2-316 49/100 частини вказаного будинку продано ОСОБА_8 .

Згідно свідоцтва про право власності від 22 грудня 1999 року ОСОБА_1, яка проживає у АДРЕСА_1 та є дружиною ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, належить право власності на Ѕ частку у спільному майні, набутому названим подружжям за час шлюбу. Спільне майно, право власності на яке у зазначеній частці посвідчується цим свідоцтвом за ОСОБА_1, складається з 49/100 жилого будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 . До будинку належить сарай "В", "Д" та погріб "Б".

Довідкою КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" від 15 квітня 2009 року №1012 підтверджується, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за:

ОСОБА_1 - 147/400 ід. ч. згідно свідоцтва про право на спадщину від 22 грудня 1999 року, реєстраційний № 1-5799;

ОСОБА_2 - 49/400 ід. ч. згідно свідоцтва про право на спадщину від 22 грудня 1999 року, реєстраційний № 1-5799;

Житомирською райспоживспілкою - 51/100 ід. ч. згідно свідоцтва про право власності від 31 січня 2005 року.

Рішенням правління споживчої спілки від 16 листопада 1999 року присадибна земельна ділянка площею 0,10 га із загальної площі присадибної ділянки 0,16 га по АДРЕСА_1, яка знаходилась на балансі споживчої спілки, передана у постійне користування ОСОБА_1 з подальшою приватизацією.

Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Житомирської районної ради депутатів трудящих від 12 липня 1972 року № 236 "Про розширення території міста Житомира за рахунок громадських і присадибних земель колгоспів: ім. Калініна, "Будівник Комунізму", "Радянський шлях", ім. Мічуріна, Української науково-дослідної станції хмелярства, земель держлісфонду та земель стороннього користування" виконавчому комітету Житомирської районної ради депутатів трудящих для розширення смуги м. Житомира без земельної компенсації у постійне користування передано 956,4 га земель, у тому числі і землі стороннього землекористувача колгоспу ім. Калініна - Житомирської районної споживчої спілки площею 0,25 га.

Таким чином, у 1972 році спірна земельна ділянка вилучена у стороннього землекористувача колгоспу ім. Калініна - Житомирської районної споживчої спілки та передана у постійне користування виконавчому комітету Житомирської районної ради депутатів трудящих (на цей час Житомирська міська рада).

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 14 жовтня 2008 року, складеним комісією управління Держкомзему у м. Житомирі право користування прибудинковою територією співвласниками, квартиронаймачами будинку по АДРЕСА_1 не посвідчено, відповідно до довідки КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" земельна ділянка за цим будинком не зареєстрована.

Рішенням Житомирської міської ради від 02 березня 2010 року № 1205 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . 13 травня 2014 року вони замовили технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, хоча юридичного права користування спірною земельною ділянкою у них не виникло.

На підставі рішення Житомирської міської ради № 274 від 13 червня 2007 року "Про вилучення і надання на праві користування, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним і фізичним особам" між ЗАТ "Коростенський завод "Янтар", правонаступником якого є ПАТ "Коростенський завод "Янтар", та Житомирською міською радою 24 липня 2007 року укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в установленому законом порядку 24 липня 2007 року за № 040720900230, відповідно до якого заводу передано в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,0565 га по АДРЕСА_1 для комерційного використання.

У подальшому рішенням Житомирської міської ради № 462 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" від 07 грудня 2012 року договір оренди зазначеної земельної ділянки поновлений строком на 5 років.

Актом обстеження земельної ділянки від 14 жовтня 2008 року також встановлено, що на орендованій ПАТ "Коростенський завод "Янтар" земельній ділянці знаходяться два металевих гаража, що належать ОСОБА_1 .

Суди встановили, що ОСОБА_1 підтвердила факт розміщення металевих гаражів на спірній земельній ділянці, які перебувають у її володінні.

У абзаці 1 частини першої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Встановивши, що на земельній ділянці, переданій у користування ПАТ "Коростенський завод "Янтар" розміщені металеві гаражі, належні ОСОБА_1, суди зробили обґрунтований висновок про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити зазначену земельну ділянку шляхом перенесення двох металевих гаражів за межі орендованої земельної ділянки.

Посилання у касаційній скарзі про те, що суд першої інстанції постановив рішення без участі ОСОБА_2 колегія суддів відхиляє.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що довіреністю від 13 лютого 2009 року № 540, виданої терміном на 10 років, інтереси ОСОБА_2 у суді представляла ОСОБА_1 (Т. 1, а. с. 91 ). За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду, що ОСОБА_2 брала участь у розгляді справи через свого представника ОСОБА_1 . Помилкове зазначення апеляційний судом ОСОБА_3 замість ОСОБА_1 не вплинуло на правильність висновків по суті, які підтверджуються змістом довіреності від 13 лютого 2009 року № 540 та згідно частини другої статті 410 ЦПК України не є підставою для скасування оскарженого рішення.

Твердження у касаційній скарзі про те, що ОСОБА_2 є співвласником спірних гаражів разом із ОСОБА_1 і до неї особисто позовні вимоги ПАТ "Коростенський завод "Янтар" не пред`являв, колегія суддів вважає безпідставним. Як встановлено судом апеляційної інстанції обставини про те, що за будинком з 1981 року закріплена земельна ділянка площею 0,16 га, яка ніколи не вилучалась, і користувачами якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, не підтверджені належними доказами. Оскільки відповідачем ОСОБА_1 та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2, доказів щодо оформлення ними документів, що посвідчують право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в порядку, встановленому статтею 126 ЗК України не надано.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судові рішення в оскарженій частині постановлені без додержання норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення в оскарженій частині без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 лютого 2017 року в частині задоволених первісних позовних вимог публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" про усунення перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1 та зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку залишити без змін.