Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 405/6956/16-ц
провадження № 61-11956св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 лютого 2017 року, ухвалене у складі судді Шевченко І. М., та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Гайсюка О. В., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк) про захист прав споживача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між нею та ПАТ "Дельта Банк" 21 червня 2013 року укладено споживчий кредитний договір, за яким вона отримала кредит у сумі 15 000 грн на строк 364 дні.
Вказувала, що із жовтня 2013 року по серпень 2014 року вона належним чином виконувала зобов`язання за вказаним договором, однак у 2014 році потрапила в скрутне фінансове становище, тому звернулася до відповідача з проханням змінити процентну ставку, продовжити строк виконання зобов`язання та зменшити розмір щомісячного платежу, в чому їй було відмовлено.
Внаслідок відмови банку заборгованість за кредитом склала 22 000 грн.
Просила суд зобов`язати ПАТ "Дельта Банк":
- списати всі відсотки, штрафи, пені, нараховані їй за кредитним договором № 004-99941-210613 від 21 червня 2013 року;
- зменшити до якнайменшої відсоткової ставки користування кредитом;
- пролонгувати строк дії кредитного договору № 004-99941-210613
від 21 червня 2013 року на два роки, тобто до 21 червня 2018 року, з урахуванням чого встановити новий графік погашення нею кредитної заборгованості.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив того, що у ПАТ "Дельта Банк" розпочато процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, врегульовану Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , внаслідок чого Національним банком України
(далі - НБУ) відкликано банківську ліцензію відповідача. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача змінювати умови укладеного між сторонами договору.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 лютого 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не доведена наявність правових підстав для зміни умов договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Ленінського районного суду м Кіровограда матеріали справи № 405/6956/16-ц.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)
(далі - ЦПК України (1618-15) ), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
07 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 405/6956/16-ц передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована неврахуванням її звернення до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" із заявою про реструктуризацію боргу, в чому їй було відмовлено.
Зазначила також про те, що суди не звернули уваги на положення
статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", за якими кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, проценти, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Вказувала, що умови договору про встановлення будь-яких комісій є несправедливими відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , що є наслідком нікчемності цієї умови.
Відповідачем відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 21 червня 2013 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 044-99941-210613, згідно умов якого позивачу надано кредитні кошти в сумі 15 000 грн зі сплатою обов`язкового мінімального платежу у розмірі 2% від суми використаних коштів, процентів за ставкою 0,0001% за користування відновлюваною кредитною лінією та 40% річних за недозволений овердрафт.
На підставі постанови правління НБУ від 02 березня 2015 року № 150 "Про внесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення
від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
Також суди встановили, що наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року № 328 прийнято рішення про початок ліквідації
ПАТ "Дельта Банк" і призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В.
Постановою правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та відкликано банківську ліцензію.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень статті 57 ЦПК України (в редакції Кодексу, що діяла на час ухвалення оскаржуваних рішень), доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до частини третьої статті 10, статті 60 ЦПК України (в редакції Кодексу, що діяла на час ухвалення оскаржуваних рішень) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Подібні за змістом положення містять статті 76, 81 чинного ЦПК України (1618-15) .
Заявляючи позовні вимоги про зобов`язання банку списати всі проценти, штрафи, пені, нараховані за кредитним договором №004-99941-210613
від 21 червня 2013 року, позивачем взагалі не надано доказів та не заявлено клопотань про витребування доказів, які б підтверджували, за який період, в якій сумі та за якими ставками банком нараховані проценти, пені та штрафи.
Заявляючи позовні вимоги про зобов`язання банку "зменшити до якнайменшої відсоткової ставки користування кредитом", позивачем не вказано, яку процентну ставку вона вважає найменшою, якщо за умовами кредитного договору процентна ставка за користування відновлювальною кредитною лінією встановлена на рівні 0, 0001% річних.
Щодо вимог пролонгувати строк дії кредитного договору на два роки та встановити новий графік погашення заборгованості то суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про недоведеність наявності підстав для зміни умов договору з урахуванням факту відкликання банківської ліцензії у ПАТ "Дельта Банк" та посилання на Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .
Доводи касаційної інстанції про неврахування судами попередніх інстанцій звернення заявника до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" із заявою про зміну умов договору та відмову їй у задоволенні її заяви не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки звернення із заявою про зміну умов договору не є безумовною підставою для внесення таких змін.
Згідно зі статтями 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими.
Посилання заявника про неврахування судами положень Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) щодо неправомірності встановлення у договорі
будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів тощо, за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, відхиляються касаційним судом виходячи з наступного.
Відповідно до вимог 11 ЦПК України (1618-15) в редакції Кодексу, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанції, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною другою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Звертаючись із позовною заявою та протягом розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 не посилалась на нікчемність окремих умов договору у зв`язку з їх несправедливістю і доказів на обґрунтування цих обставин не надавала, тому такі вимоги і не були предметом розгляду судів попередніх інстанцій.
Разом із тим у разі звернення банку до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 має право заперечувати проти таких вимог повністю чи в певній частині з посиланням, у тому числі на Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) .
Встановивши, що позивачем не доведено існування обставин, які є підставою для зміни умов договору за рішенням суду, та те, що у ПАТ "Дельта Банк" розпочато процедуру ліквідації банку і відкликано банківську ліцензію, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суду дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача змінювати умови укладеного між сторонами кредитного договору шляхом його пролонгації та затвердження нового графіку погашення заборгованості за кредитом.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, ухвалили судові рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій без змін.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Щодо розподілу судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 400, 401, 415, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 квітня
2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович О. М. Осіян Н. Ю. Сакара