Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 753/4852/17

провадження № 61-32192св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - Національний президентський оркестр,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство оборони України,

представник третьої особи -Полтєв Євгеній Олексійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва, у складі судді Коренюк А. П., від 09 серпня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Саліхова В. В., Прокопчук Н. О., від 05 жовтня 2017 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного президентського оркестру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство оборони України, про визнання контракту частково недійсним.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що усупереч дії укладеного з ним трудового договору від 24 листопада 2006 року, який є безстроковим, відповідач на підставі наказу Національного президентського оркестру

від 20 грудня 2016 року щодо зміни істотних умов праці зобов`язав його укласти контракт від 22 лютого 2017 року зі строком дії до 21 лютого

2020 року. Вважає, що примушування його як працівника, який працює на умовах безстрокового трудового договору, до укладення контракту з обмеженим строком його дії є погіршення його становища, що є підставою для визнання такого контракту недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" від 28 січня 2016 року № 955-VIII (955-19) передбачено, що з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом укладається контракт строком від одного до трьох років без проведення конкурсу. Цей закон на час видання частково оспорюваного контракту та на час розгляду справи у суді був чинним і підлягав до виконання, а тому роботодавцем правомірно у відповідності та на його виконання укладено з позивачем строковий контракт. Зважаючи на викладене, місцевий суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим й задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем трудові права позивача порушені не були.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що контрактна форма трудового договору творчих працівників, зокрема і щодо ОСОБА_1, запроваджена спеціальним Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" (955-19) , який є обов`язковим для виконання, а тому доводи апеляційної скарги про те, що видання наказу від 20 грудня 2016 року № 120 є одноособовим безпідставним рішенням керівництва відповідача є безпідставними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не у повному обсязі встановили фактичні обставини справи, не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, у тому числі безстроковому трудовому договору, який було укладено з позивачем при прийнятті на роботу. Трудова книжка працівника належним чином оформлена не була, до неї не було внесено запис про розірвання безстрокового трудового договору. Суди не звернули увагу на те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Короткий зміст відзивів (заперечень) на касаційну скаргу

У відзиві (запереченні) на касаційну скаргу Національний президентський оркестр просить залишити без задоволення касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

У відзиві (запереченні) на касаційну скаргу Міністерство оборони України просить залишити без задоволення касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопад 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)

(далі - ЦПК України (1618-15) ), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України (1618-15) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

07 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 24 листопада 2006 року ОСОБА_1 працював на посаді артиста духового оркестру Національного президентського оркестру на умовах безстрокового трудового договору.

Відповідно до довідки Міністерства культури України про включення закладу культури до базової мережі загальнодержавного рівня, Національний президентський оркестр є закладом культури та має державну форму власності, засновником якого є Міністерство оборони України.

20 грудня 2016 року на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" від 28 січня 2016 року № 955-VIII (955-19) Національним президентським оркестром видано наказ № 120 "Про повідомлення щодо зміни істотних умов художнього та артистичного персоналу Національного президентського оркестру", яким повідомлено працівників художнього та артистичного персоналу Національного президентського оркестру (додаток 1) особисто під підпис про зміну істотних умов праці, а саме зміну форми трудового договору, що укладений між Національним президентським оркестром та працівником художнього та артистичного персоналу, на контракт, відповідно до форми, затвердженої наказом Міністерства культури України від 02 серпня 2016 року № 624 (z1146-16) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18 серпня 2016 року № 1146/29276 (z1146-16) .

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України передбачено працевлаштування на роботу за трудовим договором.

Частиною третьою статті 21 КЗпП України передбачено можливість укладання з працівником контракту, як особливої форми трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Сфера застосування контракту визначається законами України.

28 січня 2016 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" (955-19) , який набрав чинності 24 лютого

2016 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" (955-19) текст статті 21 Закону України "Про культуру" викладено у новій редакції наступного зміста:

"Керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п`ять років за результатами конкурсу.

Трудові відносини з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури оформлюються шляхом укладення контрактів.

Формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури здійснюється на конкурсній основі в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

За результатами конкурсу з переможцем з числа кандидатів укладається контракт строком від одного до трьох років за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. Після настання дати закінчення строку дії контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, якщо жодна із сторін за місяць до цієї дати письмово не поінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію контракту.

Керівник державного чи комунального закладу культури може брати участь у конкурсі, передбаченому цією частиною, на посаду художнього керівника у відповідному закладі. У разі якщо керівник державного чи комунального закладу культури стане переможцем конкурсу на посаду художнього керівника, він може здійснювати суміщення посад (професій) керівника відповідного закладу культури та художнього керівника. У такому разі укладається контракт строком на п`ять років".

Згідно пунктів 2, 3 Прикінцевих положень вказаного Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" (955-19) передбачено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури. Ця норма не поширюється на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів. З працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом укладається контракт строком від одного до трьох років без проведення конкурсу.

Отже, контрактна форма роботи творчих працівників, зокрема, і відносно артиста духового оркестру ОСОБА_1, запроваджена спеціальним Законом, який є обов`язковим для виконання.

Встановивши, що посада, яку обіймав позивач (артист духового оркестру), належить до посад професійних творчих працівників, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для визнання частково недійсним спірного контракту, на укладання якого позивач надав згоду, погодившись працювати у нових умовах, а тому правові підстави для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень.

З урахуванням наведеного, оскаржені судові рішення є такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 серпня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня

2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович