провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк", приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Ганни Анатоліївни, третя особа - Приватне підприємство "Сюіта 2006", про визнання зобов`язання за договором іпотеки припиненим, виключення запису з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяковського Олександра Сергійовича на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Ямкової О. О.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" (далі - ПАТ "КБ "Інвестбанк"), приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А., третя особа - Приватне підприємство "Сюіта 2006" (далі - ПП "Сюіта 2006"), про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном та зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 посилалася на те, що 20 січня 2015 року між нею та ПП "Сюіта 2006" було укладено змішаний договір з елементами купівлі-продажу, завдатку та позички щодо квартири АДРЕСА_1, за умовами якого вищевказана квартира є власністю ПП "СЮІТА 2006" та має обтяження, які виникли на підставі договору, укладеного 25 жовтня 2012 року між ПП "Сюіта 2006" та ПАТ "КБ "Інвестбанк".

Згідно з пунктом 2.5 даного договору факт повного розрахунку підтверджується Договором про внесення змін укладеними сторонами в 10 (десятиденний) термін з дня внесення Покупцем всієї суми грошових коштів, який підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню і є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання пункту 2.5 договору між нею та ПП "Сюіта 2006" було укладено договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу квартири (з елементами договорів завдатку та позики), згідно з пунктом 1 якого продавець (ПП "Сюіта 2006") підтверджує факт повного розрахунку покупця ( ОСОБА_2 ) за продану квартиру АДРЕСА_1 .

На виконання та забезпечення зобов`язань, укладених між нею та ПП "Сюіта 2006" у формі Договору купівлі-продажу майна ПАТ "КБ Інвестбанк", було видано Гарантійний лист від 17 січня 2015 року № 02/38, згідно з яким банк зобов`язався вчинити всі необхідні дії щодо зняття обтяжень, а саме: заборони за реєстровим № 862, що накладена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А. разом із посвідченням Іпотечного договору від 25 жовтня 2012 року № 861; іпотеки, накладеної приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А. разом із посвідченням Іпотечного договору від 25 жовтня 2012 року № 861 вказаної квартири, після надання доказів покупцем, щодо повного виконання умов договору купівлі-продажу (сплати повної вартості квартири, що придбавається), а саме укладеного сторонами додаткового договору до договору купівлі-продажу про здійснення повного розрахунку та відсутність у сторін будь-яких претензій щодо його виконання.

Даний гарантійний лист за своєю правовою природою утворив зобов`язання між нею та банком, за яким вона повинна була сплатити ціну за квартиру, а Банк - вчинити дії щодо зняття заборон та спірної іпотечної заборони.

На підтвердження чинності зобов`язання та Гарантійного листа банком, як іпотекодержателем майна, була надана згода на укладення договору купівлі-продажу майна (квартири).

11 жовтня 2016 року вона повністю виконала взяті на себе зобов`язання та сплатила повну вартість квартири, що підтверджується Договором про внесення змін від 20 жовтня 2016 року № 5117, укладеним між нею та ПП "Сюіта 2006" та посвідченим приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В. А.

02 листопада 2016 року вона направила ПАТ "КБ "Інвестбанк" заяву про зняття іпотечних зобов`язань із спірної квартири із копіями документів, які є доказами повної сплати вартості квартири, проте 06 грудня 2016 року отримала відмову, яка була мотивована тим, що ПП "Сюіта 2006" не повернуло кредит у повному обсязі, Іпотечний договір між ПП "Сюіта 2006" та ПАТ "КБ "Інвестбанк" продовжує діяти та є чинним, а Гарантійний лист від 17 січня 2015 року № 02/38 не є гарантією, передбаченою статтею 560 ЦК України.

Зазначений лист суперечить попереднім діям банку, який до червня 2016 року зняв обтяження з 20 квартир у зазначеному будинку, та порушує її права на вільне володіння та користування своїм майном.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

У липні 2017 року ОСОБА_1 як правонаступник ОСОБА_2 подала уточнення до позовної заяви і остаточно просила: визнати договір іпотеки, укладений між ПП "Сюіта" та філією ПАТ "КБ "Інвестбанк" від 25 жовтня 2012 року за реєстровим № 861 припиненим у частині його дії на об`єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов`язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А. виключити з Державного реєстру іпотек запис від 25 жовтня 2012 року про обтяження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, внесений на підставі Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року № 861 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 25 жовтня 2012 року № 8429040 про заборону квартиру, а саме квартири, що знаходиться за вищевказаною адресою, внесений на підставі Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 січня 2018 року у складі судді Закревського В. І. позов задоволено. Визнано договір іпотеки, укладений між ПП "Сюіта 2006" та ПАТ "КБ "Інвестбанк" від 25 жовтня 2012 року за реєстровим № 861 припиненим у частині його дії на об`єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов`язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А. зняти заборону та обтяження, а саме: виключити з Державного реєстру іпотек запис від 25 жовтня 2012 року про обтяження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, внесений на підставі Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року № 861, виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 25 жовтня 2012 року № 8429040 про заборону квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, внесений на підставі Договору іпотеки від 25 жовтня 2012 року.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що основне зобов`язання, яке було забезпечено іпотекою нерухомого майна було виконане боржником у повному обсязі, тому наявні підстави вважати припиненими забезпечувальні зобов`язання. Штрафні санкції за неналежне виконання договору іпотеки не є складовою кредитного зобов`язання та не можуть бути підставою для відмови у позові про визнання зобов`язання за договором іпотеки припиненим, виключення запису з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "Інвестбанк" задоволено. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції про належне виконання основного зобов`язання, яким в даному випадку є саме кредитний договір між ПАТ "КБ "Інвестбанк" і ПП "Сюіта 2006", а не змішаний договір з елементами купівлі-продажу, завдатку та позички між останнім і ОСОБА_2 є помилковим, оскільки іпотекою забезпечувалося саме кредитне зобов`язання, яке у повному обсязі не було виконано позичальником. Сам по собі лист банку від 17 січня 2015 року, як і повна сплата позивачем покупної ціни за квартиру не змінює статус кредитного зобов`язання як основного, оскільки відповідні зміни до іпотечного договору, тобто виключення кредитного зобов`язання як основного в установленому порядку внесені не були. А за правилами статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Додатково постановою апеляційного суду Миколаївської області від 19 вересня 2018 року заяву ПАТ "КБ "Інвестбанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Інвестбанк" судовий збір в розмірі 1 653,60 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дяковський О. С. подав касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції на порушення норм процесуального прийняв подані відповідачем докази та рішення Личаківського районного суду міста Львова від 28 квітня 2016 року, яке не існувало на час розгляду справи в суді першої інстанції. Апеляційним судом було надано перевагу лише доказам, наданим відповідачем, що є порушенням принципу рівності та змагальності сторін. Основне зобов`язання у формі заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПП "Сюіта 2006" та ПАТ "КБ "Інвестбанк" є таким, що не було письмово погоджено із третьою особою, оскільки відсутні акти взаємних звірок та будь-які інші документи, що можуть підтвердити наявність існуючої заборгованості на час оскарження рішення в суді апеляційної інстанції. Нарахування банком процентів за кредитним договором після відкликання банківської ліцензії суперечить положенням статей 17, 47, 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність". Будь-які судові рішення про стягнення кредитної заборгованості станом на 2018 рік відсутні. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що за відсутності гарантійного листа ОСОБА_2 не уклала б договір купівлі-продажу.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 грудня 2010 року між ПАТ "КБ "Інвестбанк" (банк) та ПП "Сюіта 2006" (позичальник) було укладено кредитний договір № 75/10, з урахуванням договору про внесення змін до кредитного договору від 23 вересня 2013 року, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 11 701 000 грн на строк до 25 вересня 2016 року.

Забезпеченням зобов`язань за цим договором є іпотека нерухомого майна, що належить ПП "Сюіта 2006" на праві власності, а саме 9-ти поверховий житловий будинок загальною площею 5 230 кв. м, що складається із 72-х квартир (пункт 3.2. кредитного договору).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 25 жовтня 2012 року між ПАТ "КБ "Інвестбанк" та ПП "Сюіта 2006" було укладено іпотечний договір, за умовами якого ПП "Сюіта 2006" передало в іпотеку банку ізольовану двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 2 іпотечного договору за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором від 21 грудня 2010 року № 75/10 із змінами та доповненнями до нього.

17 січня 2015 року ПАТ "КБ "Інвестбанк" видало ОСОБА_2 гарантійний лист № 02/38, згідно з яким зобов`язалося вчинити всі необхідні дії щодо зняття обтяжень, а саме: заборони за реєстровим № 862, що накладена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А. разом із посвідченням іпотечного договору від 25 жовтня 2012 року за реєстровим № 861; іпотеки, накладеної приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А. разом із посвідченням іпотечного договору від 25 жовтня 2012 року за реєстровим № 861 вказаної квартири, після надання доказів щодо повного виконання умов договору купівлі-продажу (сплати повної вартості квартири, що придбавається), а саме укладеного сторонами додаткового договору до договору купівлі-продажу щодо здійснення повного розрахунку та відсутність у сторін будь-яких претензій щодо його виконання, рішення суду про визнання права власності за покупцем у разі ухилення продавця на вчинення дій, передбачених договором купівлі-продажу.

20 січня 2015 року між ОСОБА_2 (покупець) та ПП "Сюіта 2006" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу квартири (з елементами договору завдатку та позички), за умовами якого ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 2.5 договору купівлі-продажу факт повного розрахунку підтверджуватиметься договором про внесення змін, укладеним сторонами в 10 (десятиденний) термін з дня внесення покупцем всієї суми грошових коштів, який підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню і не невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.1 договору купівлі-продажу передбачено, що квартира, яка є предметом цього договору, є власністю продавця. На час укладення цього договору на квартиру існують обтяження (заборона, іпотека), які виникли на підставі договору, укладеного між ПП "Сюіта 2006" та ПАТ "КБ "Інвестбанк", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А. 25 жовтня 2012 року за реєстровим № 861. Відповідно до пункту частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку" цей договір вчиняється за письмовою згодою ПАТ "КБ "Інвестбанк".

20 жовтня 2016 року між ПП "Сюіта 2006" та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу квартири (з елементами договорів завдатку, позички), згідно з пунктом 1 якого продавець підтвердив факт повного розрахунку покупця за продану квартиру АДРЕСА_1 та про відсутність будь-яких претензій щодо виконання інших умов договору купівлі-продажу квартири з елементами договорів завдатку, позички (змішаний договір).

02 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулася з листом до ПАТ "КБ "Інвестбанк", в якому просила виконати умови гарантійного листа щодо зняття обтяження із квартири АДРЕСА_1 .

Листом від 24 листопада 2016 року № 1872 ПАТ "КБ "Інвестбанк" відмовило ОСОБА_2 у знятті обтяжень забороною та іпотекою квартири, оскільки ПП "Сюіта 2006" не повернуло кредит у повному обсязі, тому іпотечний договір продовжує діяти та є чинним, а гарантійний лист ПАТ "КБ "Інвестбанк" від 17 січня 2015 року № 02/38 не є гарантією, передбаченою статтею 560 ЦК України, і тому не передбачає правових наслідків, які пов`язуються з видачею банком гарантії, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданим ПАТ "КБ "Інвестбанк" станом на 01 липня 2018 року заборгованість ПП "Сюіта 2006" за тілом кредиту складає 4 905 900 грн, а заборгованість за відсотками - 87 114,47 грн.

Факт неналежного виконання ПП "Сюіта 2006" кредитних зобов`язань перед ПАТ "КБ "Інвестбанк" визнавався самим позичальником в листі до банку від 11 жовтня 2016 року за № 260, в якому пропонувалося банку забезпечити ці зобов`язання іншим нерухомим майном.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

02 липня 2019 року справа № 484/3957/16-ц надійшла до Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов`язання" розділу І книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України (435-15) . Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).

У зобов`язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України "Про іпотеку"). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку").

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що іпотекою забезпечувалося саме кредитне зобов`язання, яке у повному обсязі не виконано позичальником. Сам по собі лист від 17 січня 2015 року як і повна сплата позивачем покупної ціни за квартиру не змінює статусу кредитного зобов`язання як основного, оскільки відповідні зміни до Іпотечного договору, тобто виключення кредитного зобов`язання як основного в установленому порядку, внесені не були. Законом України "Про іпотеку" (898-15) не передбачено такої підстави припинення іпотеки як розрахунок покупця з іпотекодавцем за продане ним майно, яке знаходиться в іпотеці. Такий розрахунок не свідчить про те, що колишній іпотекодавець виконав зобов`язання перед іпотекодержателем, а свідчить лише про отримання грошових коштів від певної особи.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції прийняв до уваги рішення Личаківського районного суду міста Львова від 28 квітня 2016 року, яке не існувало на час розгляду справи, не заслуговують на увагу і спростовуються матеріалами справи, в яких відсутнє зазначене судове рішення.

Також не заслуговують на увагу посилання заявника на відсутність кредитної заборгованості станом на 2018 рік, оскільки наявність кредитної заборгованості ПП "Сюіта 2006" перед ПАТ "КБ "Інвестбанк" та її розмір не були предметом розгляду цього спору.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування апеляційним судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Судді:	І. В. Литвиненко

	В. С. Висоцька

	І. М. Фаловська