Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 263/14412/16-ц

провадження № 61-32486св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

боржник - Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради

суб`єкт оскарження - державний виконавець Відділу примусового виконанні рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцов Олександр Вікторович

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2017 року у складі судді Хараджі Н. В. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Баркова В. М,, Мальцевої Є. Є., Принцевської В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О. В.

Скаргу мотивовано тим, що постановою державного виконавця від 13 травня 2014 року було відкрито виконавче провадження ВП № 43289102 щодо зобов`язання Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради включити до титулу капітального ремонту житлового фонду на 2014 рік капітальний ремонт квартири АДРЕСА_1 та організувати його проведення протягом 2014 року.

10 листопада 2016 року з Єдиного державного реєстру виконавчих дій їй стало відомо, що до реєстру 10 листопада 2014 року було внесено запис про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про боротьбу з тероризмом" (638-15) , Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (1085-2014-р) , в зв`язку з непроведенням виконавчих дій на тимчасово не контрольованій території, не можливістю подальшого проведення виконавчих дій та перебування матеріалів виконавчого провадження на території, на якій проводиться активна фаза АТО. Просила визнати дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. щодо внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень запису від 10 листопада 2014 року про повернення виконавчого документу стягувачу в Інформацію про виконавче провадження № 43289102 протиправними та зобов`язати останнього протягом 2 днів внести до Інформації про виконавче провадження № 43289102 у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень запис про визнання протиправними його дій щодо внесення запису від 10 листопада 2014 року та здійснити дії спрямовані на відновлення зазначеного виконавчого провадження.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2017 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконанні рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О. В. задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О. В. щодо внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень запису від 10 листопада 2014 року про повернення виконавчого документу стягувачу в Інформацію про виконавче провадження № 43289102. Зобов`язано уповноважену особу Відділу примусового виконанні рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити дії спрямовані на відновлення виконавчого провадження № 43289102 та його матеріалів. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем під час проведення виконавчих дій не було вжито всіх заходів необхідних та достатніх для виконання рішення суду, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , а внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень запису про повернення виконавчого документу стягувачу в Інформацію про виконавче провадження з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 47 зазначеного закону, було здійснено безпідставно, що в подальшому призвело до незаконного повернення виконавчого документа стягувачові та порушення його прав на своєчасне та повне виконання судового рішення.

Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відхилено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку щодо протиправності внесення державним виконавцем запису про повернення виконавчого документу, оскільки постанова про повернення виконавчого документа не була внесена до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.

Отже судові рішення оскаржуються лише в частині задоволення вимог ОСОБА_1

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що скаргу було подано з пропуском строку на оскарження. Суди не звернули уваги на те, що виконання рішення судів неможливе, оскільки відновлення виконавчого провадження можливо лише за наявності скасованої чи визнаної незаконною постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу. Крім того, проведення виконавчих дій неможливо на території активної фази АТО, оскільки відділу заборонено здійснювати свою діяльність, у тому числі проводити виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території. Наголошували на тому, що постанова про повернення виконавчого документа стягувану від 10 листопада 2017 року існує, але надати копію не представляється можливим через введення у роботу нових засобів програмного забезпечення виконавчого провадження з 05 січня 2017 року.

Позиція інших учасників справи

У жовтні 2017 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло заперечення проти касаційної скарги, в якому він просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані ухвали залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі, у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зупинення виконання ухвали суду відмовлено, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року матеріали цивільної справи № 266/14412/16-ц надійшли до Верховного Суду.

10 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до Положення про єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року №43/5 (z0388-03) , який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, до Єдиного реєстру обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. Постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. У разі тимчасової відсутності доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (через перебої в електропостачанні, електрозв`язку тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в день усунення причин, що перешкоджали доступу до нього.

У відповідності до ч.2 розділу XII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за № 2432/5 (z1126-16) , (у зв`язку з прийняттям якого втратив чинність наказ Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень" (z0388-03) ) підлягають перенесенню до Системи виконавчі провадження, за якими скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

Представником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було зазначено, що через проведення антитерористичної операція на території м. Донецьк станом на 10 листопада 2014 року, знеструмлення електромереж через їх пошкодження, що фактично унеможливлювало доступ державних виконавців до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та мережі Інтернет постанова про повернення вищевказаного виконавчого документу стягувачу від 10 листопада 2014 року була виготовлена на паперовому носії за допомогою програми Microsoft Word, проте обов`язкове внесення даної постанови до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в день усунення причин, що перешкоджали доступу до нього, відповідно до наведених положень про єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, державним виконавцем здійснено не було, а були внесені лише відомості про виконавчу дію.

Отже, суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень запису про повернення виконавчого документу стягувачу в Інформацію про виконавче провадження, здійснено безпідставно та без здійснення всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення та правомірно задовольнили скаргу в цій частині.

На підставі частини другої статті 387 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час розгляду справи, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Отже, вимога скарги про зобов`язання Головного державного виконавця здійснити дії спрямовані на відновлення виконавчого провадження була правомірною, тому суди дійшли вірного висновку про її задоволення.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Саме до таких висновків дійшла Велика палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2019 рокупо справі № 914/3587/14 (провадження № 12-34гс19).

В той же час, розглядаючи справу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про поважність причин пропуску строку для звернення зі скаргою та поновив його з метою захисту законних прав ОСОБА_1 .

Однак, суди не звернули уваги, що скаржник не заявляла клопотання про поновлення строку на оскарження, оскільки вважала, що строк вона не пропустила, про порушене право їй стало відомо лише 10 листопада 2016 року з відомостей та інформації про виконавче провадження, а скарга була подана до суду 14 листопада 2016 року.

Дійсно, звертаючись до суду з даною скаргою, ОСОБА_1 посилаючись на те, що про порушення свого права дізналась 10 листопада 2016 року, просила визнати дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. щодо внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень запису від 10 листопада 2014 року про повернення виконавчого документу стягувачу в Інформацію про виконавче провадження № 43289102 протиправними.

Отже, заявник не пов`язувала порушення свого права з прийняттям постанови про повернення виконавчого листа, оскільки така постанова була відсутня.

Таким чином, висновки судів про поновлення ОСОБА_1 строку для звернення до суду зі скаргою не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

В іншій частині доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно із статтею 400 ЦПК України не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення в частині поновлення строку на звернення зі скаргою ухвалені без додержання норм процесуального права, що є підставою для їх зміни шляхом виключення з мотивувальної частини посилання на поновлення строку на звернення зі скаргою.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення в іншій оскарженій частині постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржені судові рішення слід змінити, шляхом виключення з мотивувальної частини посилання на поновлення строку на звернення зі скаргою, а в іншій оскарженій частині судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2017 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2017 року висновки про поновлення строку на звернення зі скаргою.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2017 року в іншій частинізадоволених вимог ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.