розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" на рішення Соснівського районного суду

м. Черкаси від 09 грудня 2016 року в складі судді Кузьменко В. А. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2017 року в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Ювшина В. І., Пономаренка В. В.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" (далі -

ДП "НВК "Фотоприлад") про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 14 січня 2013 року між ОСОБА_1 та

ДП "НВК "Фотоприлад" було укладено трудовий договір, згідно з яким наказом від 15 січня 2013 року № 04к позивача було призначено на посаду інженера

1 категорії.

Згідно із наказом від 02 липня 2013 року № 722к ОСОБА_1 з 01 липня

2013 року призначено на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП "НВК "Фотоприлад",.

Наказом від 19 квітня 2016 року № 106 за порушення вимог нормативно-правових актів у сфері охорони державної таємниці в частині неповідомлення генерального директора та РСО ДП "НВК "Фотоприлад" про виїзд до іноземної держави її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Наказом від 21 квітня 2016 року № 108 за самоусунення від організації роботи ввіреного складського господарства та відсутність контролю за станом запасів матеріальних цінностей ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності і їй було оголошено догану.

Наказом від 23 травня 2016 року № 37к позивача було звільнено із займаної посади згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин покладених на неї трудових обов`язків та порушення "Правил внутрішнього трудового розпорядку", який було отримано нею 07 червня

Позивач вважала накази про оголошення догани та звільнення незаконними, оскільки вони видані з порушенням трудового законодавства.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконними та скасувати накази про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани

від 19 квітня 2016 року № 106 та від 21 квітня 2016 року № 108; визнати незаконним та скасувати наказ від 23 травня 2016 року № 37к про її звільнення; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП "НВК "Фотоприлад"; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 травня 2016 року по дату ухвалення рішення у справі, моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області

від 14 лютого 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ від 19 квітня 2016 року № 106, наказ

від 21 квітня 2016 року № 108 про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді догани. Визнано незаконним та скасовано наказ

від 23 травня 2016 року № 37к про звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту

3 статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП "НВК "Фотоприлад" з 23 травня

2016 року. Стягнуто з ДП "НВК "Фотоприлад" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 23 травня 2016 року по

09 грудня 2016 року в розмірі 36 104,60 грн. Стягнуто з ДП "НВК "Фотоприлад" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішення в частині поновлення на роботі

ОСОБА_1 та стягнення на її користь середньомісячного заробітку за один місяць в сумі 5 286,79 грн допущено до негайного виконання. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що накази про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді доган

від 19 квітня 2016 року № 106 та від 21 квітня 2016 року № 108 та наказ

від 23 травня 2016 року № 37к про звільнення позивача прийняті з порушенням норм трудового законодавства, а тому позивач підлягає поновленню на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП "НВК "Фотоприлад".

Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнення її доводів та викладу позиції інших учасників справи

У березні 2017 року ДП "НВК "Фотоприлад" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що накази про накладення дисциплінарних стягнень та наказ про звільнення відповідають вимогам трудового законодавства. Крім того, судами не застосовано норми, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин. Також позивачем пропущено строк звернення до суду.

Відзив позивачем на касаційну скаргу не подано.

УхвалоюВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 28 березня 2017 року відкрито касаційне провадження та зупинено виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 грудня 2016 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) справа передана до Касаційного цивільного суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що наказом від 15 січня 2013 року № 04к ОСОБА_1 прийнято на роботу в ДП "НВК "Фотоприлад" та призначено на посаду інженера

1 категорії.

Згідно із наказом від 22 квітня 2013 року № 683к ОСОБА_1 з 17 квітня

2013 року призначено в. о. начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП "НВК "Фотоприлад",.

Згідно із наказом від 02 липня 2013 року № 722к ОСОБА_1 з 01 липня

2013 року призначено на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП "НВК "Фотоприлад",.

09 вересня 2014 року ОСОБА_1 ознайомлено з посадовою інструкцією начальника відділу матеріально-технічного постачання.

15 липня 2015 року ДП "НВК "Фотоприлад" виданий наказ № 236 про проведення позапланової інвентаризації складів № 302, 312.

11 вересня 2015 року ДП "НВК "Фотоприлад" видав наказ № 312 про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, основних засобів, малоцінний необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, грошових коштів і розрахунків.

20 листопада 2015 року ОСОБА_1 ознайомлено з посадовою інструкцією начальника відділу матеріально-технічного постачання.

07 грудня 2015 року ДП "НВК "Фотоприлад" видав наказ № 418/1 про перенесення термінів проведення інвентаризації на складі № 302.

01 липня 2015 року ОСОБА_1 підписано зобов`язання у зв`язку з допуском до державної таємниці.

18 квітня 2016 року заступником начальника управління Служби безпеки України повідомлено ДП "НВК "Фотопилад" про перетинання кордону 20 грудня 2015 року ОСОБА_1 (авіарейсом Київ - Шарм Ель Шейх).

18 квітня 2016 року начальником РСО Жуковою Н . В. складено службову записку про неповідомлення ОСОБА_1 керівництва про виїзд за межі України, яку позивач отримала 18 квітня 2016 року.

19 квітня 2016 року ОСОБА_1 написала службову записку № 17-10/102 про її неможливість повідомлення РСО про виїзд за кордон у зв`язку з вихідним днем.

Наказом ДП "НВК "Фотоприлад" від 19 квітня 2016 року № 106 за порушення вимог нормативно-правових актів у сфері охорони державної таємниці в частині неповідомлення генерального директора та РСО ДП "НВК "Фотоприлад" про виїзд до іноземної держави позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності і їй було оголошено догану.

20 квітня 2016 року ОСОБА_1 написала пояснювальну записку за

№ 01-15/14 щодо виїзду за кордон.

Згідно з протоколом № 4 засідання комісії з розгляду результатів інвентаризації матеріальних цінностей станом на 01 березня 2016 року відповідно до наказу генерального директора від 07 грудня 2015 року № 418/1 виявлено нестачу та лишки по результатам інвентаризації матеріальних цінностей складу № 302.

20 квітня 2016 року та 21 квітня 2016 року заступником головного бухгалтера ОСОБА_5 складено докладні записки за результатами інвентаризації складів № 302, 312.

21 квітня 2016 року ОСОБА_1 написала пояснювальну записку щодо проведення інвентаризації на складах № 302, 312.

Наказом від 21 квітня 2016 року № 108 за самоусунення від організації роботи ввіреного складського господарства та відсутність контролю за станом запасів матеріальних цінностей, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

25 квітня 2016 року заступником генерального директора з безпеки ДП "НВК "Фотоприлад" складено службову записку про порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме запізнення у період з 01 березня

2016 року по 15 квітня 2016 року.

10 травня 2016 року заступником генерального директора з безпеки ДП "НВК "Фотоприлад" внесено службову записку щодо вивчення питання придбання монітору ОСОБА_1

23 травня 2016 року відбулося засідання профкому ДП "НВК "Фотоприлад", на якому було надано згоду на звільнення ОСОБА_1

Наказом від 23 травня 2016 року № 37к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади згідно із пунктом 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин покладених на неї трудових обов`язків та порушення "Правил внутрішнього трудового розпорядку", трудовий договір із ОСОБА_1 розірвано.

Встановлено, що наказ про звільнення отримано ОСОБА_1 07 червня

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно

і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Тлумачення пункту 3 статті 40 КЗпП України свідчить, що працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання наказу від 19 квітня

2016 року № 106 незаконним, за встановлення факту порушення трудової дисципліни, суди виходили з того, що цей наказ прийнятий з порушенням статті 149 КЗпП України, оскільки у позивача не відібрано пояснення щодо порушення трудової дисципліни до моменту притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Проте суди не звернули уваги на те, що на момент прийняття наказу

від 19 квітня 2016 року № 106 ОСОБА_1 надала пояснення у свої службовій записці від 19 квітня 2016 року.

Крім того, невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній

у постанові від 19 жовтня 2016 року № 6-2801цс15.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про те, що наказ від 19 квітня 2016 року № 106 виданий

з порушенням норм трудового законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання наказу від 21 квітня

2016 року № 108 незаконним, за самоусунення від організації роботи ввіреного складського господарства та відсутність контролю за станом запасів матеріально-технічних цінностей, суди виходили з того, що цей наказ є невмотивованим, некоректним, необ`єктивним, та таким, що не відповідає вимогам статей 147 ? 149 КЗпП України (322-08) .

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.6 посадової інструкції начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП "НВК "Фотоприлад" (далі - Інструкція), така посада належить до професійної групи "Керівники". Начальник відділу здійснює керівництво роботою відділу постачання, організує роботу щодо ведення обліку, складанню встановленої звітності.

Згідно із пунктом 4.1 Інструкції несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, які передбачені цією посадовою інструкцією, в межах, що визначені чинним законодавством України про працю.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обіймала посаду керівника відділу матеріально-технічного постачання, її порушення полягало у бездіяльності в умовах, коли керівник згідно зі своїми посадовими обов`язками був зобов`язаний забезпечити належну організацію порядку оформлення руху товарно-матеріальних цінностей

і контроль за належним оформленням такого руху, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову в цій частині, оскільки наказ від 21 квітня 2016 року № 108 про оголошення догани начальнику відділу матеріально-технічного постачання ОСОБА_1 за самоусунення від організації роботи ввіреного складського господарства та відсутність контролю за станом запасів матеріальних цінностей виданий відповідно до вимог статей 147 ? 149 КЗпП України (322-08) .

Таким чином, суди дійшли помилкового висновку про те, що звільнення

ОСОБА_1 відбулось з порушенням норм трудового законодавства, оскільки до звільнення позивача двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності,

у зв`язку з чим при виявленні чергових порушень трудової дисципліни, зокрема,

у вигляді неодноразових запізнень, та додержання вимог статті 43 КЗпП України щодо попереднього отримання згоди профкому ДП "НВК "Фотоприлад", звільнення ОСОБА_1 за систематичне порушення трудової дисципліни відповідає нормам трудового законодавства.

За наведених умов відсутнє порушення трудових прав позивача її звільненням, отже, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Скасовуючи судові рішення і ухвалюючи нове, суд касаційної інстанції не поновлює їх виконання, зупинене ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2017 року.

Керуючись статтями 400, 412, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.