Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - Курахівська міська рада Мар`їнського району Донецької області,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Курахівської міської ради Мар`їнського району Донецької області на рішення Апеляційного суду Донецької області від 01 вересня 2016 року в складі колегії суддів: Біляєвої О. М., Агєєва О. В., Новосядлої В. М.,

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року Курахівська міська рада Мар`їнського району Донецької області (далі - Курахівська міська рада) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки та повернення її в первісний стан.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є власником комплексу будівель та споруд, право власності на які виникло на підставі договору купівлі-продажу. Комплекс будівель та споруд розташований на земельній ділянці, яка належить Курахівській міській раді, та знаходиться за адресою: місто АДРЕСА_2 . Проте ОСОБА_1 не оформила в установленому законом порядку право користування земельною ділянкою, земельний податок або орендну плату не сплачує, чим порушує права позивача.

З огляду на викладене, Курахівська міська рада просила зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від розташованого на ній комплексу будівель та споруд, повернути її в первісний стан.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 лютого 2016 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від розташованого на ній комплексу будівель та споруд, повернути земельну ділянку в належному стані Курахівській міській раді.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що ОСОБА_1 є власником комплексу будівель та споруд, що розташований у АДРЕСА_2 . Відповідач користується земельною ділянкою без оформлення права користування, проект землеустрою з відведення ділянки не виготовила, податок за користування земельною ділянкою не сплачує. Приведення спірної земельної ділянки в первісний стан, придатний для використання за цільовим призначенням, можливе шляхом звільнення земельної ділянки від розташованого на ній комплексу будівель та споруд.

Ухвалою цього ж суду від 24 червня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 01 вересня 2016 року заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 лютого 2016 року скасовано. У задоволенні позовних вимог Курахівської міської ради відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що після набуття ОСОБА_1 права власності на зазначені спірні будівлі і споруди (нерухоме майно) до неї відповідно до статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України перейшло право користування частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Крім того, задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2016 року Курахівська міська рада звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач вказує, що оскаржуване судове рішення ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з порушенням вимог процесуального права та з неправильним застосуванням матеріального права.

Зокрема зазначає, що відповідач користується спірною земельною ділянкою, не оформивши документи щодо прав на неї. Крім того, вказала, що інформація про зміну власника частини будівель, які належали відповідачу, протиправно взята до уваги апеляційним судом, оскільки такі докази повинні надаватись до суду першої інстанції.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Курахівської міськоїради.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) 26 лютого 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних мотивів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 набула права власності на комплекс будівель та споруд, що розташований в АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 18 вересня 2004 року, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Мар`їнського районного нотаріального округу, витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 123887 від 18 вересня 2004 року.

Ці будівлі і споруди розташовані на земельній ділянці, яка була виділена первісному власнику - Селидівському автотранспортному підприємству № 11416 рішенням виконавчого комітету Мар`їнської районної ради депутатів трудящих № 11 від 12 червня 1974 року.

В подальшому розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування будівель автомобільного господарства Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра" із земель запасу Курахівської міської ради.

До складу комплексу будівель та споруд входить: будівля контрольно-технічного пункту з ґанком А-2, основної площі 177,3 кв. м., загальної площі 245,2 кв. м.; будівля профілакторію з приямком А-1, основної площі 700,5 кв. м., загальної площі 771,3 кв. м.; будівля мийки для автомобілів (будівельною готовністю 48 %); басейн для збирання води В; будівля складу мастил С-1, основної площі 33,5 кв. м., загальною площі 33,5 кв. м; вбиральня У-1; огорожа № 1, № 4; замощення І.

14 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Курахівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки під забудовою контрольно-технічного пункту (далі - КТП) з ґанком. Листом Курахівської міської ради № 67/324 від 24 березня 2006 року відповідача повідомлено, що для розгляду порушеного питання необхідно надати додаткові документи, а саме: копію свідоцтва про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності, у разі відсутності - копію паспорта; копію технічного паспорта на забудову; копію свідоцтва про власність на забудову.

У грудні 2006 року ОСОБА_1 подала на розгляд Курахівської міської ради заяву про надання дозволу на збір погоджень для перепрофілювання будівлі КТП та виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації комплексу будівель та споруд.

Відповідно до рішення Курахівської міської ради № V/15-45 від 27 грудня 2006 року відповідачу надано дозвіл на збір погоджень для перепрофілювання будівлі КТП згідно чинного законодавства; виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду попередньою площею 2,7 гектарів для експлуатації комплексу будівель та споруд, в тому числі на земельну ділянку попередньою площею 0,17 гектарів для комерційних цілей. Крім того, встановлено обов`язок після виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надати його на затвердження до міської ради та визначено обмеження не приступати до використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

09 січня 2008 року позивач звернувся до відповідача про надання інформації щодо стадії оформлення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки. Згідно листа відповідача, вона зобов`язалась виконати рішення Курахівської міської ради в строк до 25 лютого 2008 року.

Позивач вважає, що відповідач без поважних причин зволікає з вчиненням дій спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів (права власності чи права користування) на земельну ділянку, незважаючи на неодноразові письмові звернення до неї міської ради з пропозиціями оформлення прав на використання земельної ділянки згідно цільового призначення. Вказане підтверджується листами № 67/324 від 24 березня 2006 року, № 67/32 від 09 січня 2008 року, № 67/542 від 26 лютого 2009 року, № 67/2491 від 02 вересня 2009 року, № 67/659 від 16 лютого 2011 року, № 67/3198 від 26 вересня 2011 року, № 1183/01-40 від 24 червня 2015 року, № 1433/01-40 від 28 липня 2015 року, № 1623/01-40 від 17 серпня 2015 року.

Згідно з пунктом "б" частини третьої статті 152 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

За приписами частин першої, другої статті 212 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до статті 116 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (стаття 125 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

На підставі рішення відповідної ради земельна ділянка передається у власність або користування громадян шляхом відведення землі в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Рішення ради не замінює правовстановлюючий документ.

Згідно з статтею 120 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Як встановлено апеляційним судом, комплекс будівель і споруд розташований на земельній ділянці, яка була виділена первісному власнику - Селидівському автотранспортному підприємству № 11416. В подальшому розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування будівель автомобільного господарства Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра" із земель запасу Курахівської міської ради.

З урахуванням положень статей 120 ЗК України та 377 ЦК України (435-15) при відчуженні будівель і споруд до набувача (товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра", а в подальшому ОСОБА_1 ) переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду, що ОСОБА_1 не зайняла спірну земельну ділянку самовільно. При цьому приведення спірної земельної ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель і споруд, в конкретному випадку, неможливо. Нездійснення ОСОБА_1 всіх необхідних дій щодо оформлення свого права користування спірною земельною ділянкою, яке виникло у неї з набуттям права власності на згадане нерухоме майно, не може бути підставою для знесення цього майна, оскільки такі наслідки поведінки відповідача не передбачені законом.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Курахівської міської ради від 25 квітня 2007 року № 188 виведені зі складу комплексу будівель та споруд такі об`єкти: будівля операторської з ганком Б-1, основною площею 27,5 кв. м, загальною площею 27, 5 кв. м; будівля складу мастил С-1, основною площею 33,5 кв. м, загальною площею 33,5 кв. м, розташовані у АДРЕСА_2 . Цим будівлям присвоєна адресна нумерація: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 відповідно.

Будівлі відчужені відповідачем 31 травня 2007 року на користь Приватного підприємства "Схід - Плаза", що підтверджується нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу. Матеріали справи містять акт встановлення та погодження меж земельної ділянки, яка відводиться підприємству "Схід - Плаза" для експлуатації будівель.

Також представник позивача пояснив суду апеляційної інстанції, що новий власник зазначених будівель оформив право користування земельними ділянками.

Однак вказані обставини не були враховані судом першої інстанції при вирішенні цієї справи. Тому, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з`ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права, і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог про звільнення земельної ділянки та повернення її в первісний стан.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими.

Доводи позивача про продовження порушення вимог чинного законодавства щодо оформлення документів на право власності чи користування відповідачем після скасування рішення суду першої інстанції та неподання до суду першої інстанції інформації про зміну власника частини будівель, які належали відповідачу, не впливають на правильність оскаржуваного рішення апеляційного суду, не є підставою для його скасування.

Докази та обставини, на які посилається Курахівська міська рада у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції і їм надана належна оцінка.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.