розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_3, на рішення апеляційного суду Одеської області від 16 червня 2017 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк" або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 12 лютого 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 89 250 дол. США зі сплатою 13 % річних за користування на строк до 12 лютого 2015 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 12 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язалась солідарно відповідати разом із позичальником за невиконання, неналежне виконання умов кредитного договору.

08 грудня 2011 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором від 12 лютого 2008 року.

Посилаючись на те, що позичальник допустив порушення зобов`язань за договором, банк просив суд позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2016 року у складі судді Нікітіної С. Й. в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що банк звернувся з позовом поза межами позовної давності.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк".

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 12 лютого 2008 року станом на 15 жовтня 2013 року у розмірі 189 531,00 грн, з яких 91 645,65 грн - заборгованість за кредитом, 97 885,56 грн - заборгованість за відсотками. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовлено ПАТ "Дельта Банк" у позові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки від 12 лютого 2008 року.

Апеляційний суд виходив із того, що позов до суду поданий банком у жовтні 2013 року. Термін повернення кредиту згідно з договором - до 12 лютого 2015 року, тобто банк звернувся у межах позовної давності.

Зважаючи на те, що існує заборгованість за кредитом та, враховуючи, щодоговір є обов`язковим для виконання сторонами і порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і, у разі порушення настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, апеляційний суд вважав, що заборгованість підлягає стягненню з позичальника. Щодо вимог банку до поручителя, виходячи з положень частини четвертої статті 559 ЦК України, суд визнав поруку ОСОБА_2 припиненою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з рішенням апеляційного суду ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив змінити оскаржуване судове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до нього в повному обсязі.

ОСОБА_2 рішення суду не оскаржує.

Рішення апеляційного суду оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог до боржника, в іншій частині судове рішення не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції вирішуючи спір, не врахував лист відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про сплату АКІБ "УкрСиббанк" 26 листопада 2008 року страхового відшкодування по факту викрадення предмета застави кредитного договору - автомобіля "Lexus LX 470" у розмірі 486 018,82 грн, яка відповідно до умов кредитного договору від 12 лютого 2008 року є датою погашення кредиту за фактом отримання банком страхового відшкодування. Звернувшись з позовом до суду у жовтні 2013 року, банк пропустив позовну давність.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витребувано з Приморського районного суду м. Одеси зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 12 лютого 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу (далі - кредитний договір), за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 89 250,00 доларів США зі сплатою 13 % річних та терміном повернення до 12 лютого 2015 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12 лютого 2008 року між банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язалась солідарно відповідати разом із позичальником за невиконання, неналежне виконання умов кредитного договору.

За умовами кредитного договору в заставу передано автомобіль "Lexus LX 470" (далі-автомобіль), на придбання якого видавались кредитні кошти (пункт 1.4 розділу 2 кредитного договору).

12 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - СК"Оранта") і ОСОБА_1, вигодонабувач - АКІБ "УкрСиббанк", укладено договір добровільного страхування транспортного засобу автомобіля. Страхова сума за договором склала 530 250,00 гривень. Страховим випадком за договором визначено, зокрема, незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом шляхом крадіжки, грабежу чи розбою (ризик "незаконне заволодіння" пункт 2.3.1.5 договору).

ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору за період з 04 березня 2008 року до 11 червня 2008 року сплатив 4 252 дол. США тіла кредиту та 3 480,49 дол. США відсотків, що підтверджується квитанціями.

31 травня 2008 року предмет застави був викрадений, у зв'язку з чим 06 червня 2008 року порушена кримінальна справа.

26 листопада 2008 року СК"Оранта" виплатила вигодонабувачу - АКІБ "УкрСиббанк" страхове відшкодування у розмірі 486 018,82 грн, що станом на 20 листопада 2008 року еквівалентно 73 532,26 дол. США.

Після виплати СК "Оранта" страхового відшкодування розмір заборгованості за кредитним договором становив 11 465,74 дол. США.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення апеляційного суду в оскарженій частині.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом касаційного оскарження є рішення апеляційного суду про задоволення позовних вимог банку про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Між сторонами виникли спірні правовідносини із зобов`язань, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ).

Відповідно до положень статей 629, 610, 611 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а у разі порушення настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Апеляційний суд установив, що між банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 89 250 дол. США для придбанняавтомобіля зі сплатою 13 % річних на строк до 12 лютого 2015 року.

Згідно з розрахунками за період з 04 березня 2008 року по 11 червня 2008 року позичальник сплатив 4 252,00 дол. США тіла кредиту та 3 480,49 дол. США відсотків.

Станом на 01 червня 2008 року, тобто на момент викрадення заставного автомобіля, заборгованість за кредитним договором становила 84 998 дол. США.

Після виплати СК "Оранта" страхового відшкодування у розмірі, еквівалентному 73 532,26 дол. США, банку, як вигодонабувачу, позичальник припинив сплачувати кошти, розмір заборгованості за кредитним договором становив 11 465,74 доларів США.

ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у жовтні 2013 року у межах дії договору.

Виходячи зі встановлених на підставі поданих сторонами належних та допустимих доказів обставин справи, враховуючи подану відповідачем заяву про застосування позовної давності та з підстав, передбачених нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення з боржника заборгованості за кредитом.

Посилання у скарзі на те, шо банк пропустив позовну давність при зверненні до суду з цим позовом, колегія відхиляє, оскільки зазначені обставини перевірялись судом і їм надана належна оцінка.

Інші аргументи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновку суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладеного у мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до незгоди заявника з висновком суду, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх спростував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року в оскарженій частині, оскільки судове рішення в цій частині є законним та обґрунтованим.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.