Постанова

Іменем України

18 липня 2019 року

м. Київ

справа № 2-2369/2007

провадження № 61-10037св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - Приватне мале підприємство Спортивний клуб "Смок", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добробуд", Тернопільська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації",

треті особи: Господарський суд Тернопільської області, Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної держадміністрації, Управління капітального будівництва Тернопільської обласної держадміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного малого підприємства Спортивний клуб "Смок", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добробуд", Тернопільської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації", треті особи: Господарський суд Тернопільської області, Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної держадміністрації, Управління капітального будівництва Тернопільської обласної держадміністрації, про визнання незаконним та часткове скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсним свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на цей об`єкт нерухомого майна,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добробуд" на постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Тернопільський МВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області) звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у вказаній справі, в якій просив замінити сторону у виконавчому провадженні ВП № 54192357 щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2007 року у справі № 2-2369/2007 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" (далі - ТОВ "МБТІ") на Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради.

В обґрунтування заяви Тернопільський МВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області посилався на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2007 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285 в частині передачі у власність ПМП Спортивний клуб "Смок" прибудованого гаража АДРЕСА_1, визнано недійсним свідоцтво про право власності на прибудований гараж АДРЕСА_1 від 17 жовтня 2005 року, видане Тернопільським МБТІ ПМП Спортивний клуб "Смок" на підставі рішення № 285 від 21 березня 2005 року та скасовано державну реєстрацію права власності на гараж АДРЕСА_1 за ПМП Спортивний клуб " Смок ".

На виконання Ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист № 2-2369 від 11 вересня 2007 року у справі № 2-2369/2007.

Державним виконавцем 26 червня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54192357.

Постановою державного виконавця від 07 серпня 2017 року виконавче провадження ВП № 54192357 зупинене у зв`язку із зверненням до Тернопільського міськрайонного суду з цією заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме ТОВ "МБТІ" на Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, оскільки органи державної реєстрації прав є правонаступниками реєстраторів бюро технічної інвентаризації у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, і, відповідно, є правонаступниками сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду.

Тернопільський МВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області просив заяву задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалою від 04 березня 2019 року в задоволенні заяви відмовив.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради в частині вчинення реєстраційних дій, дійсно, є правонаступником ТОВ "МБТІ", однак станом на 29 грудня 2012 року ТОВ "МБТІ" виконало рішення суду в частині скасування державної реєстрації права власності на гараж АДРЕСА_1, шляхом анулювання такого запису. Повторне виконання рішення суду, яке виконано, законом не передбачено.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Тернопільський апеляційний суд постановою від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу Тернопільського МВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області задовольнив, ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2019 року скасував, ухвалив нове рішення, яким заяву задовольнив. Замінив сторону у виконавчому провадженні ВП № 54192357 щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2007 року в справі № 2-2369/2007 з ТОВ "МБТІ" на Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради. Вирішив питання про судові витрати у справі.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що заява про проведення заміни сторони виконавчого провадження ВП у справі № 2-2369/2007 з ТОВ "МБТІ" на Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки правонаступником ТОВ "МБТІ" у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради. Заступник начальника Тернопільського МВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області заявив про невиконання судового рішення, в зв`язку з чим на підставі дублікату виконавчого листа відкрито виконавче провадження, а тому підстав відмовляти виконавчій службі у заміні сторони у виконавчому провадженні не має та не позбавляє суд, рішення яке не виконано, права на задоволення такої заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 18 травня 2019 року до Верховного Суду, ТОВ "Компанія "Добробуд" просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2019 рокуі залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Станом на 29 грудня 2012 року рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2007 року виконано.

Суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги, що постановою від 30 листопада 2007 року закінчено виконавче провадження по виконанню рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2007 року, станом на цей час постанова не скасована, виконавче провадження не відновлено.

Судовими рішеннями, ухваленими у інших справах, які набрали законної сили, підтверджено відсутність будь-яких прав у ОСОБА_1 на спірний гараж й добросовісність набуття його у власність ОСОБА_2, а тому повторне виконання рішення суду, про яке йдеться у заяві державного виконавця, порушить принцип юридичної визначеності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2019 року поновлено ТОВ "Компанія "Добробут" строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року, відкрито провадження у справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

04 червня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 04 липня 2007 року, ухваленим у справі № 2-2369/2007, позов ОСОБА_1 до ПМП Спортивний клуб "Смок", Товариства індивідуальних забудовників "Добробуд", Тернопільської міської ради, Tернопільського міського бюро технічної інвентаризації задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285 в частині передачі у власність приватному малому підприємству Спортклуб "Смок" прибудованого гаража АДРЕСА_1 загальною площею 17,2 кв. м у будинку АДРЕСА_1 . Визнав недійсним свідоцтво про право власності на прибудований гараж АДРЕСА_1 від 17 жовтня 2005 року, видане Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285 за приватним малим підприємством Спортклуб "Смок" та скасував державну реєстрацію права власності на цей об`єкт нерухомого майна за приватним малим підприємством Спортклуб "Смок". У решті позовних вимог - відмовив.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 06 грудня 2018 року, ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2017 року - скасовано, постановлено нову ухвалу, якою подання старшого державного виконавця Тернопільського МВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області про видачу дублікату виконавчого листа - задоволено. Зобов`язано Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області видати дублікат виконавчого листа № 2-2369, виданого 11 вересня 2007 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 2-2369/2007 на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2007 року про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року №285 в частині передачі у власність ПМП Спортивний клуб "Смок" прибудованого гаража АДРЕСА_1 загальною площею 17,2 кв. м у будинку АДРЕСА_1, визнання недійсним свідоцтва про право власності на прибудинковий гараж АДРЕСА_1 від 17 жовтня 2005 року, видане Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285 за ПМП Спортивний клуб "Смок" та скасування державної реєстрації права власності на цей об`єкт нерухомого майна за ПМП Спортивний клуб "Смок".

Станом на 29 грудня 2012 року згідно з обліком технічної інвентаризації реєстрація права власності на гараж АДРЕСА_1 анульована відповідно до рішення міськрайонного суду від 04 липня 2007 року, справа № 2-2369. Раніше спірний гараж був зареєстрований за ПМП Спортивний клуб " Смок " на підставі свідоцтва про право власності, виданого 17 жовтня 2005 року згідно з рішенням виконкому Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285 (лист ТОВ "МБТІ" від 16 квітня 2015 року № 215/07-2).

Державним реєстратором Тернопільського міського управління юстиції 03 липня 2013 року внесено запис про реєстрацію за ПМП Спортклуб "Смок" права власності на гараж АДРЕСА_1 на підставі скасованих рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2013 року свідоцтва про право власності від 17 жовтня 2005 року та рішення виконкому Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року.

На виконання ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 22 червня 2017 року видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-2369/2007.

Постановою заступник начальника Тернопільського МВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 26 червня 2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 54192357 про примусове виконання виконавчого листа № 2-2369/2007, виданого 22 червня 2017 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічне положення міститься й у частині першій статті 442 ЦПК України.

Виходячи зі змісту статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) від 11 лютого 2011 року № 1878-VI з 01 січня 2013 року функції державної реєстрації прав на нерухоме майно передано від реєстраторів бюро технічної інвентаризації до органів державної реєстрації прав, що відповідає необхідності забезпечення здійснення повноважень органів державної влади та безперервності їх реалізації і зумовлює правонаступництво щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, що складають зміст правовідносин, зокрема в сфері державної реєстрації прав.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про

задоволення заяви.

Аргументи касаційної скарги про те, що станом на 29 грудня 2012 року рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2007 року виконано, спростовуються ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-2369/2007 на підставі якого відкрито виконавче провадження № 54192357.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції та переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Перевіряючи аргументи касаційної скарги, Верховний Суд бере до уваги зміст судового рішення доводи та заперечення сторін та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добробуд" залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

' 'p'