розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року у складі судді Лужецької О. Р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2016 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Соколової В. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Позовна заява мотивована тим, що 16 червня 2014 року під час рейдової перевірки квартири АДРЕСА_1, в якій проживає ОСОБА_2, представниками ПАТ "Київенерго" було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - ПКЕЕН), зокрема самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника, у результаті чого було складено акт про порушення ПКЕЕН від 16 червня 2014 року № 34235.

На підставі пункту 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) (далі - Методика), нараховано обсяг і вартість необлікованої електроенергії внаслідок порушення ПКЕЕН за період з 17 червня 2013 року до 16 червня 2014 року у розмірі 11 484,09 грн. Добровільно відшкодувати вартість необлікованої електричної енергії ОСОБА_2 відмовляється.

На підставі вказаного, ПАТ "Київенерго" просило суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованості за актом про порушення ПКЕЕН від 16 червня 2014 року № 34235 у розмірі 11 484,09 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року позов ПАТ "Київенерго" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Київенерго" заборгованість у розмірі 11 484,09 грн та судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини порушення відповідачем ПКЕЕН та споживання необлікованої електроенергії підтверджені належними і допустимими доказами, тому вимоги про стягнення нарахованої заборгованості за використану енергію у розмірі 11 484,09 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що договір на користування електричною енергією між ПАТ "Київенерго" і ОСОБА_2 відсутній, тому споживання відповідачем електроенергії без відповідної правової підстави є порушенням ПКЕЕН. Оскільки актом про порушення ПКЕЕН від 16 червня 2014 року та протоколом засідання комісії з розгляду цього акта від 09 липня 2014 року підтверджується факт споживання відповідачем необлікованої електричної енергії внаслідок самовільного підключення до електромереж, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача компенсації вартості необлікованої електроенергії у розмірі 11 484,09 грн.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Київенерго" відмовити.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 07 червня 2019 року № 632/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки про те, що у квартирі АДРЕСА_1 було виявлено самовільне підключення до електричної мережі з метою безоблікового споживання електроенергії, не відповідають дійсності, оскільки вона жодних незаконних підключень не здійснювала, а відповідні прилади обліку електроенергії в її помешканні наявні і встановлені вони були енергопостачальною організацією.

Крім того, між нею як споживачем та позивачем існували договірні правовідносини з приводу постачання електроенергії, вона своєчасно та у повному обсязі оплачувала спожиту електроенергію. Навіть після того, як у 2007 році ПАТ "Київенерго" відмовилося продовжити дію договору, її квартиру та квартири інших мешканців будинку не були від`єднанні від постачання електроенергії. З урахуванням вказаного, висновки судів про самовільне підключення до електромереж є безпідставними.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У жовтні 2016 року представник ПАТ "Київенерго" - Сапсай О. В. подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 зареєстрована і проживає у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, постачальником якої є ПАТ "Київенерго".

Житловий будинок по АДРЕСА_1 до електромереж постачальника електроенергії ПАТ "Київенерго" не підключений, балансоутримувач чи обслуговуюча організація не визначені.

Договори про надання послуг з постачання електроенергії між ПАТ "Київенерго", ОСОБА_2 та іншими мешканцями будинку по АДРЕСА_1 не укладені.

16 червня 2014 року під час рейдової перевірки квартири АДРЕСА_1, в якій проживає ОСОБА_2, представниками ПАТ "Київенерго" було виявлено порушення ПКЕЕН, зокрема самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника.

На підставі виявленого порушення представником ПАТ "Київенерго" було складено акт про порушення ПКЕЕН від 16 червня 2014 року № 34253, який було також підписано ОСОБА_2 .

У роз`ясненні до цього акта зазначено, що самовільне підключення до мереж ПАТ "Київенерго" виконано на ізоляторах опори повітряної лінії, що живиться від ТП 5351.

09 липня 2014 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень ПКЕЕН та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними.

Комісією встановлено, що споживач, який поживає за адресою: АДРЕСА_1, допустив порушення ПКЕЕН.

На підставі вказаного, було прийнято рішення провести розрахунок вартості спожитої необлікованої електроенергії за період з 17 червня 2013 року до 16 червня 2014 року у відповідності з пунктом 3.5 та за формулою 2.7 Методики. Сума компенсації за недораховану електроенергію становить 11 484,09 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Так, відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", ПКЕЕН та Методикою.

Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом частини четвертої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною і тепловою енергією.

Пунктом 1 ПКЕЕН визначено, що ці правила обов`язкові для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форми власності.

Відповідно до пункту 3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.

Встановивши, що договір на користування електричною енергією між ПАТ "Київенерго" і ОСОБА_2 не укладений, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що споживання відповідачем електроенергії без відповідної правової підстави є порушенням ПКЕЕН.

Частиною третьою статті 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Самовільним підключенням є споживання електричної енергії без укладення з електропостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил (пункт 2 ПКЕЕН).

Згідно з пунктом 48 ПКЕЕН та пунктом 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122 (122-2006-п) , розмір збитків, завданих енергопостачальнику, розраховується відповідно до оформленого акта про виявлене порушення та згідно з Методикою.

Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

Також комісія визначає величину збитків, завданих енергопостачальнику протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, обчислюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) з наступними змінами (далі - Методика).

Відповідно до пункту 1.1 Методики цей нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.

Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2 Методики).

Установивши, що ОСОБА_2 як споживач електричної енергії допустила порушення ПКЕЕН, внаслідок чого мало місце розкрадання електроенергії й завдано збитків позивачу, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків. При цьому, судом враховано, що відповідач не заперечує відсутність договірних правовідносин із ПАТ "Київенерго" з 2007 року та обставин використання електричної енергії, постачальником якої є позивач. Належних і допустимих доказів на підтвердження оплати спожитої електроенергії позивачем не надано.

Доводи касаційної скарги про існування між сторонами до 2007 року договірних правовідносин з приводу постачання електроенергії на правильність висновків судів не впливають та не спростовують обставин безоблікового споживання електроенергії.

Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних та обґрунтованих рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З урахуванням того, що вказані доводи касаційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви та апеляційної скарги, яким судами попередніх інстанцій надана належна оцінка, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції в нескасованій частині та рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.