Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 367/4890/15-ц
провадження № 61-22080св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2015 року у складі судді Карабаза Н. Ф. та рішення Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2016 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Коцюрби О. П., Суханової Є. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (далі - ПАТ "Комерційний банк "Експобанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 11 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк", правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Експобанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 66/2008 USD, за умовами якого банк надав позичальнику кошти у розмірі 40 793,00 доларів США на строк до 10 березня 2015 року під 12 % річних. 11 березня 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань, що виникли за кредитним договором.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, станом на 07 липня 2015 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 37 635,93 доларів США; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 16 397,46 доларів США; прострочена заборгованість за щомісячною комісією за кредитне обслуговування в розмірі 7 228,94 грн; пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості з 11 серпня 2008 року по 07 липня 2015 року в розмірі 81 616,43 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 11 серпня 2008 року по 07 липня 2015 року в розмірі 46 790,32 доларів США; пеня за щомісячною комісією за період з 11 серпня 2008 року по 07 липня 2015 року в розмірі 30 059,86 грн, а всього загальна сума заборгованості склала 182 440,14 доларів США і 37 288 грн 80 коп.
Ураховуючи викладене,ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 182 440,14 доларів США та 37 288 грн 80 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2015 року у задоволенні позову ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду з позовом.
Короткий зміст ухвали рішення апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" задоволено частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким провадження в частині вимог до ОСОБА_1 закрито, у задоволенні позовних вимог ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що пред`явивши поручителю вимогу 04 березня 2011 року про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати. Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов`язання, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати. Тобто банк пропустив шестимісячний строк пред`явлення вимог до поручителя, а тому порука відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України є припиненою. Крім того, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позов позивачем подано до суду 21 липня 2015 року, тоді як відповідач у справі ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що позивачу було відомо. Таким чином, провадження у справі було відкрите відносно особи, що на той час вже була померлою, отже на підставі частини першої статті 205 ЦПК України провадження у справі відносно неї підлягає закриттю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)
, за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15)
у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
02 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року справу за позовом ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій на порушення вимог статті 37 ЦПК України, не залучили правонаступника померлого боржника. Також суди, не надали належної оцінки тому, що поручитель ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого ОСОБА_1 . Суди не застосували пункт третій статтю 1268 ЦК України відповідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_2, в яких вона просила залишити оскаржуване судове рішення без змін, оскільки воно прийняте при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 березня 2008 року між ВАТ "Комерційний банк "Експобанк", правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Експобанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 66/2008 USD, за умовами якого банк надав позичальнику кошти у розмірі 40 793,00 доларів США на строк до 10 березня 2015 року під 12 % річних.
11 березня 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань, що виникли за кредитним договором.
Відповідно до зазначеного договору поруки ОСОБА_2 поручається перед позивачем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором кредиту № 66/2008 USD. При цьому поручитель зобов`язаний виконати відповідні зобов`язання за позичальника шляхом сплати кредиту протягом одного дня від дня отримання вимоги банку (пункт 2.1.1 договору поруки).
Згідно з пунктом 4.2. договору поруки, він набирає чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання зобов`язань сторін.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, станом на 07 липня 2015 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 37 635,93 доларів США; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 16 397,46 доларів США; прострочена заборгованість за щомісячною комісією за кредитне обслуговування в розмірі 7 228,94 грн; пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості з 11 серпня 2008 року по 07 липня 2015 року в розмірі 81 616,43 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 11 серпня 2008 року по 07 липня 2015 року в розмірі 46 790,32 доларів США; пеня за щомісячною комісією за період з 11 серпня 2008 року по 07 липня 2015 року в розмірі 30 059,86 грн, а всього загальна сума заборгованості склала 182 440,14 доларів США і 37 288 грн 80 коп.
ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк кредитного договору від 11 березня 2008 року укладеного між ВАТ "Комерційний банк "Експобанк", правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Експобанк", та ОСОБА_1 № 66/2008 USD закінчився 10 березня 2015 року.
04 березня 2011 року ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" пред`явив повідомлення-вимогу ОСОБА_2 про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків, комісії й штрафних санкцій (а.с. 115).
ОСОБА_3 подала до суду першої інстанції заперечення, в яких заявила клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності (а. с. 141, 142).
Станом на 22 вересня 2015 року Бучанською міською державною нотаріальною конторою свідоцтво про право на спадщину після смерті позичальника ОСОБА_1 не видавалось.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частині першій статті 37 ЦПК України, 2004 року встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу відповідного суб`єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду про те, що ПАТ "Комерційний банк "Експобанк"звернулося до суду з позовом до померлої особи, правоздатність якої на час пред`явлення позову припинилась. Тому позов ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до померлого ОСОБА_1 не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства і провадження підлягає закриттю на підставі пункту першого частини першої статті 205 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги про те, що суд не залучив до участі у розгляді справи правонаступників померлого ОСОБА_1 є необґрунтовані. Залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмета позову, оскільки вимоги до боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положенням статті 31 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.
Щодо судового рішення по суті вирішеного спору в частині позовних вимог ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до поручителя ОСОБА_2 .
Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Суди установили, що договором поруки від 11 березня 2008 року укладеним між ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" та ОСОБА_2 не встановлено строку дії поруки.
З огляду на це апеляційний суд дійшов правильного висновку, що умова договору поруки (пункту 4.2) про його дію до повного виконання зобов`язань за кредитним не є встановленим сторонами строком припинення поруки, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Досудова вимога про сплату заборгованості у розмірі 508 522 грн 70 коп., що утворилась станом на 25 лютого 2011 року, направлена поручителю 04 березня 2011 року (а.с. 115).
У вказаній вимозі зазначено, що поручитель зобов`язаний виконати відповідне зобов`язання за позичальника шляхом сплати кредиту протягом одного дня від дня отримання вимоги банку (п. 2.1.1 договору поруки). Відповідно до пункту 4.2. договору поруки, він набирає чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання зобов`язань сторін.
З правового аналізу змісту цієї вимоги апеляційний суд дійшов висновку, що така вимога змінює строк виконання основного зобов`язання і є вимогою про дострокове повернення кредиту, з позовом до суду банк звернувся у липні 2015 року.
Отже, оскільки порука - це строкове зобов`язання і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора, що означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних, тому висновок апеляційного суду про те, що у даному випадку порука ОСОБА_2 припинена через 6 місяців після отримання вимоги про погашення заборгованості за договором, є правильним.
Доказів того, що банк звернувся до суду з дотриманням шестимісячного строку для пред`явлення кредитором вимоги, не надано.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що підстави для стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості за кредитним договором відсутні.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо установлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк