Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 183/775/14-ц

провадження № 61-19490 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: Орлівщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 ;

треті особи: приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Лила Інна Армоніківна, реєстраційна служба Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного

суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Макарова М. О., Демченко Е. Л., від 09 грудня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15)

у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом,

який було уточнено, до Орлівщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Лила І. А., реєстраційна служба Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання права власності у порядку спадкування, визнання права користування земельною ділянкою та прав забудовника.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді

житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, яку вона прийняла шляхом подання приватному нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Після спливу встановленого шестимісячного терміну для прийняття спадщини вона звернулась до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Лили I. A. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зокрема, щодо вищевказаного домоволодіння. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок.

Позивачка зазначала, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року, яка після апеляційного та касаційного перегляду набрала законної сили, у цивільній справі

№ 2-471/08 визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та його колишньою дружиною - ОСОБА_2, яка є відповідачем у справі.

Зокрема, за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 та виділено йому квартиру АДРЕСА_1 варіанту № 1 поділу домоволодіння по 1/2 частині висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року, а саме: частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а1" з приміщеннями: 1-5 кімната - (15 кв. м),

1-6 коридор - (4,6 кв. м), 1-1 кухня - (9,2 кв. м), І - коридор (2,6 кв. м), всього площею 31,4 кв. м, вартістю 39 031,57 грн. Крім того, ОСОБА_3 виділено наступні дворові споруди: вхід до підвалу літ. "ПГ", вартістю

3 894,86 грн, підвал літ. "Г", вартістю 3 535,25 грн, сарай літ. "В", вартістю

8 628,40 грн, колодязь літ. "К", вартістю 3 987,26 грн, вбиральня літ. "Е", вартістю 1 714,31 грн, душова літ. "Ж", вартістю 1 931,80 грн; 1/2 частина паркану № 2, вартістю 2 069,70 грн, всього вартістю квартири № 1 разом з дворовими спорудами та огорожами 66 793,15 грн. (додаток № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року);

за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину

домоволодіння по АДРЕСА_1 та виділено їй квартиру АДРЕСА_2 варіанту АДРЕСА_3 1 поділу АДРЕСА_4 по 1/2 частині, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року, а саме: частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а1" з приміщеннями: 1-4 кімната - (15 кв. м),

1-2 кухня - (8,3 кв. м), 1-3 коридор - (7,5 кв. м), всього площею 30,8 кв. м, вартістю 29 931,34 грн, Крім того, ОСОБА_3 виділено наступні дворові споруди: літня кухня літ. "Б", вартістю 39 736,17 грн; прибудова до літньої кухні літ. "б", вартістю 1 921,84 грн; ворота № 1, вартістю 3 134,37 грн; хвіртка № 3, вартістю 1 321,00 грн; 1/2 частина паркану №2, вартістю

2 069,70 грн, всього вартістю квартири №2 разом дворовими спорудами та огорожами 78 115,37 грн (додаток № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року).

Також цією ухвалою суду покладено на ОСОБА_3 обов'язок виконати ремонтно-будівельні роботи по переобладнанню, а саме: у кімнаті 1-3 віконний проріз переобладнати на дверний проріз; між кімнатами 1-3 та 1-2 пробити дверний проріз.

При цьому ОСОБА_3 виділено земельну ділянку домоволодіння по

АДРЕСА_1, площею 1 000 кв. м (у тому числі земельну ділянку спільного користування, площею 10,91 кв. м, під жилим будинком літ. "А" площею 42,54 кв. м; під сараєм літ. "В" площею 23,24 кв. м; під входом до погребу площею 4,98 кв.м, всього по будовам 70,76 кв. м. (згідно з додатком № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи

№ 489/490 від 20 квітня 2007 року);

ОСОБА_2 виділено земельну ділянку домоволодіння по

АДРЕСА_1, площею 1 000 кв. м (у тому числі земельну ділянку спільного користування площею 10,91 кв. м, під жилим будинком літ. "А" площею 41,26 кв. м; під літньою кухнею літ. "Б" площею 50,4 кв. м; вхід до підвалу та підвал літ. "Г", "пг" площею 8,68 кв. м, всього по будовам 63,92 кв. м. (згідно з додатком № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року);

У загальне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виділено земельну ділянку для обслуговування будівель та проходу до будівель площею

21,82 кв. м (згідно з варіантом № 1 порядку користування земельною ділянкою до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року), що знаходиться АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначала, що при виготовленні висновку судової будівельно-технічної експертизи експертом враховувались лише узаконені будівлі та споруди. До поділу житлового будинку його загальна площа складала

62,2 кв. м, у тому числі житлова площа - 30,8 кв. м.

У січні 2008 року ОСОБА_3 виконав переобладнання у будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року.

Протягом січня-червня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 самовільно зведено прибудови: літ. "а-2", навіси - літ. "а-3", літ. "Л", літ. "6-1", гараж літ. "З", фундамент під гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; здійснено переобладнання у будинку, із збільшенням загальної площі на 8,3 кв. м., житлової - на 1,2 кв. м.

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19 серпня 2008 року № 1361-р-08 було узаконено збудовані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прибудови.

Поліпшення (добудова та прибудови) житлового будинку, які узаконені розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 19 серпня 2008 року № 1361-р-08, виконані ОСОБА_3 :

- зведено прибудови літ. "а-2", два навіси - літ. "а-3", літ. "Л", фундамент під гараж-літня кухня літ. "Ф-Г";

- здійснено переобладнання власної частки будинку, із збільшенням загальної площі на 8,3 кв. м, зменшення житлової - на 6,3 кв. м, а саме:

1) 1-5 кімната - (15 кв. м) та 1-6 коридор - (4,6 кв. м) було переобладнано в 1 санвузол - (5,3 кв. м) та 1-6 коридор - (12,3 кв. м);

2) 1-1 кухня - (9,2 кв .м) переобладнано в 1-1 - кімната - (8,7 кв. м);

3) І-коридор (2,6 кв. м) перебудовано в прибудову літ. "а-2", у тому числі

1-7 комор (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м) 1-9 тамбур - (3,7 кв.м).

ОСОБА_2 виконані:

- зведено навіс літ. "6-1", гараж літ. "З";

- здійснено переобладнання власної частки у будинку, із збільшенням житлової площі на 8,3 кв. м, а саме: 1-2 кухня - (8,3 кв. м) переобладнано в 1-2 кімната - (8,3 кв. м) кожним окремо, за власний рахунок, що не порушує прав іншого співвласника, на земельній ділянці, виділеній для обслуговування власної частки домоволодіння.

Отже, вищезазначені поліпшення є власністю співвласника, який їх зробив,

і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. А поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок від 23 червня

2008 року та висновку судової будівельно-технічної експертизи

від 13 червня 2007 року у період з 13 червня 2007 року по 23 червня

2008 року відбулися технічні зміни, а саме загальна площа будинку збільшилась на 8,3 кв. м. - з 62,2 кв. м до 70,5 кв. м, житлова площа збільшилась на 1,2 кв. м. - з 30,8 кв. м. до 32 кв. м.

Таким чином, частки співвласників у спільному майні, без зміни розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності, стали складатись:

1/2 частка ОСОБА_3 з частини будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а-2" з приміщеннями: 1-1 кімната - (8,7 кв. м), 1-5 санвузол - (5,3 кв. м),

1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м),

1-9 тамбур - (3,7 кв. м), всього житловою площею 8,7 кв. м. та загальною площею 39,7 кв. м., дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", підвал літ. "Г", сарай літ. "В", вбиральня літ. "Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К" навіс літ. "а-3", навіс літ. "Л", фундамент гараж-літня кухня літ. "Ф-Г";

1/2 частина паркану № 4.

1/2 частка ОСОБА_2 з частини будівлі літ. "А", з приміщеннями:

1-4 кімната - (15 кв. м), 1-2 кімната - (8,3 кв. м), 1-3 коридор - (7,5 кв. м.), всього житлова площа 23,3 кв. м. та загальна площа 30, 8 кв. м.; дворові споруди: літня кухня літ. "Б"; прибудова до літній кухні літ. "б"; навіс літ. "6-1", гараж літ. "З", ворота № 1; хвіртка № 3; 1/2 частина паркану № 4.

Отже, на думку позивачки, за нею підлягає визнанню право власності

у порядку спадкування за заповітом на:

- прибудову літ. "а-2", два навіси - літ. "а-3", літ. "Л", фундамент під гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; переобладнання частки будинку, що належала ОСОБА_3, із збільшенням загальної площі на 8,3 кв. м, зменшення житлової - на 6,3 кв. м, за ОСОБА_3

- навіс літ. "б-1", гараж літ. "З", переобладнання частки у будинку, що належить ОСОБА_2, із збільшенням житлової площі на 8,3 кв. м. без зміни розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Тобто, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 25 червня

2013 року останньому належало 1/2 частка домоволодіння АДРЕСА_1, яка складалась з наступного:

частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а-2" з приміщеннями: 1-1 кімната -

(8,7 кв. м), 1-5 санвузол - (5,3 кв. м), 1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м), 1-9 тамбур - (3,7 кв. м), всього житловою площею 8,7 кв. м. та загальною площею 39,7 кв. м., дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", підвал літ. "Г", сарай літ. "В", вбиральня літ. "Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К", навіс літ. "а-3", навіс літ. "JI", фундамент гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; 1/2 частина паркану № 4.

Таким чином, померлий ОСОБА_3 згідно з ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року про визнання мирової угоди здійснив переобладнання у будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року, а потім разом з ОСОБА_2 зробив самовільні добудови, прибудови та переобладнання, кожен окремо своєї частки спільного домоволодіння, але за життя не отримав свідоцтва про право власності на нерухоме майно та не звертався для реєстрації такого права до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно з державного акту на право приватної власності на землю

від 14 липня 1999 року земельна ділянка, площею 0,211 га, розташована по АДРЕСА_1, надана у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель і споруд.

За відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці площею 0,211 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з рішенням Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 17 жовтня 2008 р. ОСОБА_3 отримав право користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 16 кв. м. для обслуговування гаража-літньої кухні, що знаходиться по

АДРЕСА_1

Спадкодавець самовільно добудував у 2009 році приміщення будівлі гаража-літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка складається з будівлі гаражу-літньої кухні літ. "Д", прибудови літ. "д", ганку літ. "д-1" з приміщеннями: 1-І літня кухня - 11,5 кв. м, 1-2 санвузол - 2,9 кв. м, 1-3 літня кухня - 11,5 кв. м, 1-4 літня кухня - 22,1 кв. м, 1-І коридор 4,8 кв. м, 1-ІІ гараж 28,6 кв. м.

Позивачка зазначала, що вона як спадкоємець після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняла у спадщину також й на інші права спадкодавця, а саме:

- право на користування земельною ділянкою для обслуговування домоволодіння по АДРЕСА_1 ;

- права забудовника на самовільно добудоване приміщення будівлі гаража-літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка складається з будівлі гаражу-літньої кухні літ. "Д", прибудови літ. "д", ганку літ. "д-1" з приміщеннями: 1-І літня кухня - 11,5 кв. м, 1-2 санвузол - 2,9 кв. м, 1-3 літня кухня - 11,5 кв. м, 1-4 літня кухня - 22,1 кв. м, 1-І коридор - 4,8 кв. м,

1-ІІ гараж 28,6 кв. м;

- право користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 16 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

10 лютого 2015 року реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на житловий

будинок, загальною площею 94,3 кв. м, житловою площею 23,3 кв. м

по АДРЕСА_1 на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2006 року по цивільній справі № 2-3294/06.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року, даних реєстрації поточних змін технічного паспорту від 16 жовтня 1998 року, договору купівлі-продажу житлового будинку

від 30 жовтня 1998 року домоволодіння, розташоване по

АДРЕСА_1, складалось з житлового будинку літ. "А", житловою площею 30,8 кв. м, загальною площею 59,60 кв. м. дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", підвал літ. "Г", сарай літ. "В", вбиральня літ. "Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К", № 1-3 огорожа.

Таким чином, за ОСОБА_2 10 лютого 2015 року здійснено реєстрацію права власності на житловий будинок, загальною площею 94,3 кв. м, житловою площею 23,3 кв. м, на підставі недостовірних відомостей та документів, а тому, на думку позивачки, така реєстрація є незаконною та порушує її права і законні інтереси.

Посилаючись на вимоги статті 357 ЦК України, статті 120 ЗК України, а також на вищевикладені обставини, ОСОБА_1 просила суд:

визнати за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно 1/2 частку домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається з частини будівлі

літ. "А", літ. "а", літ. "а-2" з приміщеннями: 1-1 кімната - (8,7 кв. м),

1-5 санвузол - (5,3 кв. м), 1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м), 1-9 тамбур - (3,7 кв. м), житловою площею 8,7 кв. м. та загальною площею 39,7 кв. м., дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", підвал літ. "Г", сарай літ. "В", вбиральня літ ."Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К", навіс літ. "а-3", навіс літ. "Л", фундамент гараж-літня кухня

літ. "Ф-Г"; 1/2 частина паркану №4;

визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно 1/2 частку домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається з частини будівлі

літ. "А", з приміщеннями: 1-4 кімната - (15 кв. м), 1-2 кімната - (8,3 кв. м),

1-3 коридор - (7,5 кв. м), всього житлова площа 23,3 кв. м та загальна площа 30,8 кв. м; дворові споруди: літня кухня літ. "Б"; прибудова до літній кухні літ. "б"; навіс літ. "6-1", гараж літ. "З", ворота № 1; хвіртка № 3;

1/2 частина паркану № 4;

визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на

1/2 частку домоволодіння по АДРЕСА_1, яка складається з частини будівлі літ. "А", літ. "а", літ."а-2" з приміщеннями: 1-1 кімната -

(8,7 кв. м), 1-5 санвузол - (5,3 кв. м), 1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м), 1-9 тамбур - (3,7 кв. м), всього житловою площею 8,7 кв. м та загальною площею 39,7 кв. м, дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", А підвал літ. "Г", сарай літ. "В", вбиральня літ. "Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К", навіс літ. "а-3", навіс літ. "Л", фундамент

гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; 1/2 частина паркану № 4;

визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, площею 1 000 кв. м. (у тому числі земельна ділянка спільного користування площею 10,91 кв. м, під жилим будинком літ. "А" площею 42,54 кв. м;

під сараєм літ. "В" площею 23,24 кв. м; під входом до погребу 4,98 кв. м, всього по будовам 70,76 кв. м. (згідно з додатком № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року), що знаходиться по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право загального користування разом із ОСОБА_2 земельною ділянкою для обслуговування будівель та проходу до будівель площею 21,82 кв. м (згідно з варіантом № 1 порядку користування земельної ділянки до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року), що знаходиться по

АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 права та обов`язки забудовника будівлі гаража - літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка складається з будівлі гаража-літньої кухні літ. "Д", прибудови літ. "д", ганку літ. "д-1" з приміщеннями: 1-І літня кухня - 11,5 кв .м, 1-2 санвузол - 2,9 кв. м, 1-3 літня кухня - 11,5 кв. м, 1-4 літня кухня - 22,1 кв. м, 1-І коридор - 4,8 кв. м,

1-ІІ гараж 28,6 кв. м, у порядку спадкування за заповітом після смерті

ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 16 кв. м (згідно з рішенням Орлівщинської сільської

ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 17 жовтня 2008 року), що знаходиться по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

скасувати державну реєстрацію права власності житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, здійснену 10 лютого 2015 року реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2016 року у складі судді Березюк В. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із

того, що затверджена ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року мирова угода, яку було покладено в основу позовних вимог ОСОБА_1, не відповідає вимогам закону, оскільки у ній було поділене майно, що в установленому законом порядку не було визнано спільною сумісною власністю колишнього подружжя, а тому підстав для визнання права власності на частину спірного домоволодіння у порядку спадкування за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 відсутні. Крім того, ухвала про затвердження мирової угоди не подана для реєстрації права власності, а тому підстави для спадкування відсутні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня

2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/2 частку домоволодіння по АДРЕСА_1, яка складається з частини будівлі

літ. "А", літ. "а", літ."а-2" з приміщеннями: 1-1 кімната - (8,7 кв. м),

1-5 санвузол - 5,3 кв. м), 1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м) 1-9 тамбур - (3,7 кв. м), всього житловою площею

8,7 кв. м та загальною площею 39,7 кв. м, дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", підвал літ. "Г", сарай літ. "В" вбиральня літ. "Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К", навіс літ. "а-3", навіс літ. "Л", фундамент гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; 1/2 частина паркану №4.

Визнано за ОСОБА_1 права та обов`язки забудовника будівлі

гаража-літньої кухні, розташоване по АДРЕСА_1, яка складається з будівлі гаража-літньої кухні літ. "Д", прибудови літ. "д", ґанку літ. "д-1" з приміщеннями: 1-1 літня кухня - 11,5 кв. м, 1-2 санвузол - 2,9 кв. м, 1-3 літня кухня - 11,5 кв. м. 1-4 літня кухня - 22,1 кв. м, 1-І коридор - 4,8 кв. м,

1-ІІ гараж 28,6 кв. м, у порядку спадкування за заповітом після померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Скасовано державну реєстрацію права власності житлового будинку

по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, здійсненої 10 лютого

2015 року реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.

У задоволенні решти позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи частково позов ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 20 грудня 2007 року, якою затверджено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мирову угоду та за кожним із них визнано право власності, була залишена без змін після апеляційного та касаційного перегляду, а тому у суду першої інстанції не було підстав надавати оцінку законності судового рішення, що набрало законної сили. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/2 частини домоволодіння, яке набуто ним за мировою угодою, проте за життя не зареєстровано, підлягає задоволенню. З таких же самих підстав підлягає задоволенню вимога позивачки щодо визнання за нею прав та обов`язків забудовника будівлі гаража-літньої кухні у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, оскільки вказані прибудови житлового будинку узаконенні районною державною адміністрацією, а тому входять до складу спадщини.

Скасовуючи державну реєстрацію, якою за ОСОБА_2 визнано право власності на домоволодіння в цілому, апеляційний суд виходив із того, що державним реєстратором було прийняте рішення щодо частини майна, належного спадкодавцю на підставі судового рішення про затвердження мирової угоди, що набрало законної сили, та відповідачці не належить.

Вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, права загального користування земельною ділянкою з

ОСОБА_2, право користування земельною ділянкою, як спадкоємця померлого ОСОБА_4, є передчасними, так як спір щодо користування земельними ділянками відсутній.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, рішення міськрайонного суду залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січня 2017 року ОСОБА_2 поновлено строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2016 року, відкрито касаційне провадження

у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року справу за позовом

ОСОБА_1 до Орлівщанської сільської ради Новомосковського

району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Лила І. А., реєстраційна служба Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання права власності у порядку спадкування, визнання права користування земельною ділянкою та прав забудовника призначено до судового розгляду.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що в основу позовних вимог позивачки покладена мирова угода між колишнім подружжям: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яка затверджена ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровська від 20 грудня 2007 року. Зазначеною мировою угодою визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині на спірне домоволодіння,

із виділенням кожному квартир згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано 14 березня 2005 року, а спірне домоволодіння набуте ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу

30 жовтня 1998 року, який рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровська від 23 червня 2006 року визнано дійсним та за ОСОБА_2 визнано право власності. На час набрання законної

сили зазначеного рішення суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебували, а право власності на спірний житловий будинок ОСОБА_2 у встановленому законом порядку зареєструвала лише 23 березня 2015 року.

Апеляційний суд взяв за основу судове рішення, яким затверджено мирову угоду, але воно суперечить частині п`ятій статті 175 ЦПК України 2004 року,

а також положенням статей 60, 69, 79 СК України.

При цьому апеляційний суд, ухвалюючи рішення, не звернув уваги на те, що затвердженою мировою угодою було поділено майно, яке в установленому законом порядку не було визнано спільною сумісною власністю і взагалі не було зареєстровано в установленому законом порядку. Зазначені висновки узгоджуються із правовими позиціями, викладеними Верховном Судом України у своїх постановах.

Крім того, рішення суду, зокрема у формі ухвали, не є і не може бути правовстановлюючим документом, а є лише підставою для реєстрації права власності у встановленому законом порядку. Отже, висновок районного суду про те, що підстав для визнання права власності за ОСОБА_1

у порядку спадкування відсутні є правильним та відповідає обставинам справи. Відповідно до вимог статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає

у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Затверджена мирова угода залишається по своїй суті правочином (договором) з певними особливостями укладення, зміни, розірвання та можливостю примусового виконання. Отже, вимоги щодо реєстрації угоди поширюються і на мирові угоди, затвердженні судом.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року, яка після апеляційного та касаційного перегляду набрала законної сили, (справа № 2-471/08) визнано мирову угоду між ОСОБА_3 та його колишньою дружиною - ОСОБА_2, яка є відповідачем у справі.

Зокрема, за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 та виділено йому квартиру АДРЕСА_1 варіанту № 1 поділу домоволодіння по 1/2 частині висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року, а саме: частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а1" з приміщеннями: 1-5 кімната - (15 кв. м),

1-6 коридор - (4,6 кв. м), 1-1 кухня - (9,2 кв. м), І - коридор (2,6 кв. м), всього площею 31,4 кв. м, вартістю 39 031,57 грн. Крім того, ОСОБА_3 виділено наступні дворові споруди: вхід до підвалу літ. "ПГ", вартістю

3 894,86 грн, підвал літ. "Г", вартістю 3 535,25 грн, сарай літ. "В", вартістю

8 628,40 грн, колодязь літ. "К", вартістю 3 987,26 грн, вбиральня літ. "Е", вартістю 1 714,31 грн, душова літ. "Ж", вартістю 1 931,80 грн; 1/2 частина паркану № 2, вартістю 2 069,70 грн, всього вартістю квартири № 1 разом з дворовими спорудами та огорожами 66 793,15 грн. (додаток № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року);

за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину

домоволодіння по АДРЕСА_1 та виділено їй квартиру АДРЕСА_2 варіанту АДРЕСА_3 1 поділу АДРЕСА_4 по 1/2 частині, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року, а саме: частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а1" з приміщеннями: 1-4 кімната - (15 кв. м),

1-2 кухня - (8,3 кв. м), 1-3 коридор - (7,5 кв. м), всього площею 30,8 кв. м, вартістю 29 931,34 грн, Крім того, ОСОБА_3 виділено наступні дворові споруди: літня кухня літ. "Б", вартістю 39 736,17 грн; прибудова до літньої кухні літ. "б", вартістю 1 921,84 грн; ворота № 1, вартістю 3 134,37 грн; хвіртка № 3, вартістю 1 321,00 грн; 1/2 частина паркану №2, вартістю

2 069,70 грн, всього вартістю квартири №2 разом дворовими спорудами та огорожами 78 115,37 грн (додаток № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року).

Також цією ухвалою суду покладено на ОСОБА_3 обов'язок виконати ремонтно-будівельні роботи по переобладнанню, а саме: у кімнаті 1-3 віконний проріз переобладнати на дверний проріз; між кімнатами 1-3 та 1-2 пробити дверний проріз.

При цьому ОСОБА_3 виділено земельну ділянку домоволодіння по

АДРЕСА_1, площею 1 000 кв. м (у тому числі земельну ділянку спільного користування, площею 10,91 кв. м, під жилим будинком літ. "А" площею 42,54 кв. м; під сараєм літ. "В" площею 23,24 кв. м; під входом до погребу площею 4,98 кв.м, всього по будовам 70,76 кв. м. (згідно з додатком № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи

№ 489/490 від 20 квітня 2007 року);

ОСОБА_2 виділено земельну ділянку домоволодіння по

АДРЕСА_1, площею 1 000 кв. м (у тому числі земельну ділянку спільного користування площею 10,91 кв. м, під жилим будинком літ. "А" площею 41,26 кв. м; під літньою кухнею літ. "Б" площею 50,4 кв. м; вхід до підвалу та підвал літ. "Г", "пг" площею 8,68 кв. м, всього по будовам 63,92 кв. м. (згідно з додатком № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року);

У загальне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виділено земельну ділянку для обслуговування будівель та проходу до будівель площею

21,82 кв. м (згідно з варіантом № 1 порядку користування земельною ділянкою до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року), що знаходиться АДРЕСА_1 .

У січні 2008 року ОСОБА_3 виконав переобладнання у будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року.

Протягом січня-червня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 самовільно зведено прибудови: літ. "а-2", навіси - літ. "а-3", літ. "Л", літ. "6-1", гараж літ. "З", фундамент під гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; здійснено переобладнання у будинку, із збільшенням загальної площі на 8,3 кв. м., житлової - на 1,2 кв. м.

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19 серпня 2008 року № 1361-р-08 було узаконено збудовані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прибудови.

Поліпшення (добудова та прибудови) житлового будинку, які узаконені розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 19 серпня 2008 року № 1361-р-08, виконані ОСОБА_3 :

- зведено прибудови літ. "а-2", два навіси - літ. "а-3", літ. "Л", фундамент під гараж-літня кухня літ. "Ф-Г";

- здійснено переобладнання власної частки будинку, із збільшенням загальної площі на 8,3 кв. м, зменшення житлової - на 6,3 кв. м, а саме:

1) 1-5 кімната - (15 кв. м) та 1-6 коридор - (4,6 кв. м) було переобладнано в 1 санвузол - (5,3 кв. м) та 1-6 коридор - (12,3 кв. м);

2) 1-1 кухня - (9,2 кв .м) переобладнано в 1-1 - кімната - (8,7 кв. м);

3) І-коридор (2,6 кв. м) перебудовано в прибудову літ. "а-2", у тому числі

1-7 комор (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м) 1-9 тамбур - (3,7 кв.м).

ОСОБА_2 виконані:

- зведено навіс літ. "6-1", гараж літ. "З";

- здійснено переобладнання власної частки у будинку, із збільшенням житлової площі на 8,3 кв. м, а саме: 1-2 кухня - (8,3 кв. м) переобладнано в 1-2 кімната - (8,3 кв. м) кожним окремо, за власний рахунок, що не порушує прав іншого співвласника, на земельній ділянці, виділеній для обслуговування власної частки домоволодіння.

Отже, вищезазначені поліпшення є власністю співвласника, який їх зробив,

і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. А поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок від 23 червня

2008 року та висновку судової будівельно-технічної експертизи

від 13 червня 2007 року у період з 13 червня 2007 року по 23 червня

2008 року відбулися технічні зміни, а саме загальна площа будинку збільшилась на 8,3 кв. м. - з 62,2 кв. м до 70,5 кв. м, житлова площа збільшилась на 1,2 кв. м. - з 30,8 кв. м. до 32 кв. м.

Таким чином, частки співвласників у спільному майні, без зміни розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності, стали складатись:

1/2 частка ОСОБА_3 з частини будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а-2" з приміщеннями: 1-1 кімната - (8,7 кв. м), 1-5 санвузол - (5,3 кв. м),

1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м),

1-9 тамбур - (3,7 кв. м), всього житловою площею 8,7 кв. м. та загальною площею 39,7 кв. м., дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", підвал літ. "Г", сарай літ. "В", вбиральня літ. "Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К" навіс літ. "а-3", навіс літ. "Л", фундамент гараж-літня кухня літ. "Ф-Г";

1/2 частина паркану № 4.

1/2 частка ОСОБА_2 з частини будівлі літ. "А", з приміщеннями:

1-4 кімната - (15 кв. м), 1-2 кімната - (8,3 кв. м), 1-3 коридор - (7,5 кв. м.), всього житлова площа 23,3 кв. м. та загальна площа 30, 8 кв. м.; дворові споруди: літня кухня літ. "Б"; прибудова до літній кухні літ. "б"; навіс літ. "6-1", гараж літ. "З", ворота № 1; хвіртка № 3; 1/2 частина паркану № 4.

Отже, на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 останній володів

1/2 частиною домоволодіння по АДРЕСА_1, яка складалася з наступного:

частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а-2" з приміщеннями: 1-1 кімната -

(8,7 кв. м), 1-5 санвузол - (5,3 кв. м), 1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м), 1-9 тамбур - (3,7 кв. м), всього житловою площею 8,7 кв. м. та загальною площею 39,7 кв. м., дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", підвал літ. "Г", сарай літ. "В", вбиральня літ. "Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К", навіс літ. "а-3", навіс літ. "JI", фундамент гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; 1/2 частина паркану № 4.

Таким чином, померлий ОСОБА_3 згідно з ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року про визнання мирової угоди здійснив переобладнання у будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року, а потім разом з ОСОБА_2 зробив самовільні добудови, прибудови та переобладнання, кожен окремо своєї частки спільного домоволодіння, але за життя не отримав свідоцтва про право власності на нерухоме майно, та не звертався для реєстрації такого права до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно з державного акту на право приватної власності на землю

від 14 липня 1999 року земельна ділянка, площею 0,211 га, розташована по АДРЕСА_1, надана у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель і споруд.

За відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці площею 0,211 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з рішенням Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 17 жовтня 2008 р. ОСОБА_3 отримав право користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 16 кв. м. для обслуговування гаража-літньої кухні, що знаходиться по

АДРЕСА_1

Спадкодавець самовільно добудував у 2009 році приміщення будівлі гаража-літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка складається з будівлі гаражу-літньої кухні літ. "Д", прибудови літ. "д", ганку літ. "д-1" з приміщеннями: 1-І літня кухня - 11,5 кв. м, 1-2 санвузол - 2,9 кв. м, 1-3 літня кухня - 11,5 кв. м, 1-4 літня кухня - 22,1 кв. м, 1-І коридор 4,8 кв. м, 1-ІІ гараж 28,6 кв. м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (т. 1, а. с. 55).

На час смерті ОСОБА_3 не зареєстрував право власності на нерухоме майно, яке визначене мировою угодою.

ОСОБА_3 на час смерті був одружений з ОСОБА_1, з якою одружився 07 червня 2013 року (т. 1, а. с. 66), та на ім`я якої склав

заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лилою І. А. за реєстровим номером 370, яким все належне йому майно, з чого б воно не складалося, та де б воно не знаходилось, заповів ОСОБА_1 (т. 1, а. с.56).

З матеріалів спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Лилою І. А. (т. 1, а. с. 52-103), вбачається, що ОСОБА_1 на виконання вимог частини першої статті 1268 ЦК України звернулася до нотаріальної контори із заявою по прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 (т. 1, а. с.53) та отримала свідоцтва про право на спадщину, а саме транспортний засіб (т. 1, а. с. 88) і земельну ділянку (т. 1, а. с.102).

У видачі свідоцтва про право на спадщину на частину домоволодіння

по АДРЕСА_1 нотаріусом було відмовлено у зв`язку з тим,

що ОСОБА_1 не було надано правовстановлюючих документів на вищезазначене домоволодіння на ім'я померлого (т. 1, а. с. 9, 67).

10 лютого 2015 року реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області здійснено за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, загальною площею 94,3 кв. м, житловою площею 23,3 кв. м по АДРЕСА_1 на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 23 червня 2006 року по цивільній справі № 2-3294/06.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору,

не посвідченого нотаріально, дійсним; права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02) , державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно: 1) житлові будинки; 2) квартири;

3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; 4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій; 5) приміщення - частини внутрішнього об`єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

Відповідно до статей 3, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації; державна реєстрація права власності проводиться на підставі, зокрема, ухвали суду про затвердження мирової угоди.

Апеляційний суд, зазначивши, що ухвала суду про затвердження мирової угоди, незалежно від того, що на її підставі не здійснено державної реєстрації права власності, може бути самостійною підставою для визнання права власності на нерухоме майно, не звернув уваги на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому апеляційний суд не звернув уваги на те, що мирова угода - це врегулювання сторонами спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору (частина перша статті 175 ЦПК України 2004 року).

Разом з тим, взявши за основу ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року про визнання між ОСОБА_3 та його колишньою дружиною - ОСОБА_2 мирової угоди, апеляційний суд не звернув уваги на те, що за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину спірного домоволодіння, загальною площею 31,4 кв. м, а суд визнав у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спірного домоволодіння, загальною площею 39, 7 кв. м.

При цьому апеляційний суд виходив із того, що після затвердження мирової угоди ОСОБА_3 самочинно збудував певні прибудови та здійснив переобладнання будинку. Також суд зазначив, що і ОСОБА_2 після ухвали районного суду про затвердження мирової угоди здійснила самочинні добудови.

Отже, зазначені добудови до житлового будинку та переобладнання

будинку не були предметом ухвали про затвердження мирової угоди, а тому така ухвала суду не могла бути автоматичною та єдиною підставою для задоволення позову ОСОБА_1

Інших доводів, чому таке право власності визнано за ОСОБА_1, апеляційний суд не навів.

Колегія суддів не погоджується із доводами касаційної скарги про те, що ухвала суду про затвердження мирової угоди є незаконною, оскільки вона після апеляційного та касаційного перегляду набрала законної сили. Не спростовує такий висновок і посилання касаційної скарги на відповідні правові позиції Верховного Суду України, оскільки в наведених постановах Верховний Суд України вказав на незаконність затвердженої судами мирової угоди.

Крім того, апеляційний суд виходив із того, що певні прибудови до будинку та переобладнання у будинку (зазначивши, які саме) виконано особисто ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова)

є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Разом з тим, апеляційний суд не зазначив жодного доказу, яким би підтвердив, що зазначені ним прибудови та переобладнання будинку виконані саме ОСОБА_3, спадкоємцем якого є позивачка у справі. При цьому суд послався на розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19 серпня 2008 року № 1361-р-08 "Про узаконення самовільно збудованих будівель громадянами району" (т. 1, а. с. 13).

Проте, у зазначеному розпорядженні голови районної державної адміністрації не зазначено, хто саме будував самовільні прибудови, а тому воно не може підтверджувати наведений вище висновок апеляційного суду.

Пославшись на пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) , та визнавши за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника на певні будівлі, збудовані померлим ОСОБА_3, апеляційний суд не врахував, що зазначене роз'яснення судам стосується правових ситуацій смерті забудовника, який не завершив будівництво.

Водночас у справі, яка є переглядається, самочинно збудовані будівлі узаконені у встановленому законом порядку, але за двома забудовниками: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а тому позивачці слід було довести, а апеляційному суду встановити, хто з них і на підставі яких доказів здійснили будівництво кожного з прибудови.

Лише встановивши зазначені вище обставини на підставі належним чином оцінених доказів, суд міг застосувати норми ЦК України (435-15) , які регулюють здійснення права на спадкування.

Встановлення наведених вище обставин має важливе юридичне значення

у зв'язку із тим, що житловий будинок по АДРЕСА_1 був придбаний ОСОБА_2, відповідачем у справі, ще 30 жовтня 1998 року на підставі договору купівлі-продажу, який визнано дійсним чинним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 23 червня 2006 року у цивільній справі № 2-3294/06 та яким за ОСОБА_2 визнано право власності на весь житловий будинок (т. 1,

а. с. 26).

Згідно зі статтею 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування

іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю; приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з наведеним рішення апеляційного суду не можна вважати законним й обґрунтованим.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня

2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк