розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_4 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 січня 2015 року у складі судді Сингаївського О. П. та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 25 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Савицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Корольовський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (далі - Корольовський ВДВС Житомирського МУЮ), про переведення прав та обов`язків співвласника-боржника з проведенням відповідного перерахунку.

Позовна заява мотивована тим, що на виконанні у Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ перебувають виконавчі провадження № 31956826 та № 31952939 з примусового виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2 054 474 грн та 2 480 грн. В ході виконання рішення суду встановлено, що ОСОБА_4 є власником 1/3 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку незалежного будівельно-технічного дослідження від 22 жовтня 2013 року виділ у натурі частки квартири боржника неможливий, а дійсна ринкова вартість даної частки визначена на рівні 111 100 грн.

Враховуючи те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, просив суд перевести на нього права та обов`язки ОСОБА_4 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, зменшивши суму боргу на 111 100 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 січня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Переведено на ОСОБА_1 права та обов'язки (право власності) співвласника-боржника ОСОБА_4 на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, зменшивши суму боргу ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 на 111 100 грн.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 був обізнаний про існування боргу та відкриття виконавчого провадження щодо його стягнення, у встановлений державним виконавцем термін будь-які дії, направлені на добровільне виконання рішення суду, не вчинив, пропозицію позивача щодо продажу належної йому частки квартири залишив поза увагою, а тому, врахувавши відсутність коштів та іншого майна у останнього, суд першої інстанції задовольнив позов.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 25 квітня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_4, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 січня 2015 року в частині зменшення суми боргу ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 змінено з 111 100 грн на 185 133 грн.

У решті рішення залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що визначаючи ринкову вартість спірної частини квартири, суд першої інстанції помилково послався на висновок незалежного будівельно-технічного дослідження від 22 жовтня 2013 року, який знаходиться в матеріалах іншої цивільної справи, а тому, встановивши вартість 1/3 частини квартири відповідно до висновку додаткової судово-оціночної будівельної експертизи від 07 лютого 2017 року № 458/02-2017, зменшив суму боргу ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 з 111 000 грн до 185 133 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до Розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 03 червня 2019 року № 455/0/226-19 та Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_4 не надали відповідь на пропозицію позивача щодо продажу-придбання 1/3 частини квартири боржника в рахунок погашення боргу перед позивачем. Вказують, що у журналі судового засідання від 28 лютого 2017 року зазначено, що сторонам необхідний час для врегулюванню спору мирним шляхом, у судових засіданням від 28 березня 2017 року та 25 квітня 2017 року ОСОБА_4 підтверджував свою згоду на продаж належної йому частини квартири. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 надали свою згоду на пропозицію позивача щодо продажу 1/3 частини квартири від 11 жовтня 2013 року.

Зазначають, що практично реалізувати пропозицію позивача вони не можуть, оскільки спірна частка квартири перебуває під арештом, накладеним Корольовським ВДВС Житомирського МУЮ, що унеможливлює її реалізацію.

Відзив на касаційну скаргу позивачем не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2011 року з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_1 2 054 474 грн боргу та 2 480 грн судових витрат.

За виконавчими листами, виданими на підставі вказаного рішення, відкрито відповідне виконавче провадження, що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження від 02 квітня 2012 року № 31956826 та № 31952939.

З інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15 липня 2013 року (т. 1 а. с. 13) вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_8 були власниками квартири АДРЕСА_1, кожному належало по 1/3 частки вказаної квартири.

ОСОБА_1 11 жовтня 2013 року звертався до ОСОБА_4 з пропозицією здійснити продаж зазначеної частки вказаної квартири для погашення частини боргу, та до ОСОБА_4, ОСОБА_8 з пропозицією придбати у ОСОБА_4 вказану частку квартири.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19 червня 2014 року серії НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 46).

З відповіді приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В. Я. вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 відмовились від прийняття спадщини на користь ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 59).

На момент звернення до суду відповідачами відповіді на отримані пропозиції щодо продажу та придбання 1/3 частки квартири не надано та не вчинено жодних дій, спрямованих на купівлю-продаж вказаної частки квартири.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_4, ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі статтею 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_4 був обізнаний про існування боргу та відкриття виконавчого провадження щодо його стягнення, у встановлений державним виконавцем термін будь-які дії, направлені на добровільне виконання рішення суду, не вчинив, пропозицію позивача щодо продажу належної йому частки квартири ним та іншими співвласниками залишено без відповіді, а тому відповідно до положень статті 366 ЦК України ОСОБА_1 набув право вимагати переведення на нього прав та обов`язків (право власності) співвласника-боржника ОСОБА_4 на 1/3 частку квартири.

Змінюючи розмір суми боргу ОСОБА_4 перед ОСОБА_1, апеляційний суд врахував ринкову вартість 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 відповідно до висновку додаткової судово-оціночної будівельної експертизи від 07 лютого 2017 року № 458/02-2017.

Не можуть бути прийняті доводи касаційної скарги заявників про те, що вони не ухилялися від надання відповіді позивачу на пропозицію щодо продажу належної частки квартири боржника від 11 жовтня 2013 року, оскільки вказані дії, а саме надання суду заяви про погодження на продаж та придбання відповідно спірної частки квартири, відповідачі вчинили лише після повторного апеляційного розгляду справи судом, тобто лише майже через чотири роки. За весь час розгляду справи судами боржником та іншими співвласниками не вчинено жодних дій на підтвердження дійсного наміру прийняти вказану пропозицію або вчинення інших дій, спрямованих на її виконання будь-яким шляхом.

Посилання у касаційній скарзі на те, що у боржника відсутня можливість здійснити продаж належної йому частки квартири є безпідставними, оскільки чинним законодавством передбачено можливість добровільного виконання судового рішення та визначено широке коло прав сторін виконавчого провадження, та інших дій, які не суперечать вимогам чинного законодавства України, які можуть бути вчинені на погашення боргу.

Також судом не можуть бути прийняті доводи касаційної скарги про те, що органами державної виконавчої служби не вчинялись дії щодо примусового виконання рішень, оскільки з матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем були проведені всі необхідні дії, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , та не було встановлено наявність у боржника іншого майна, на яке можливо було звернути стягнення.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.