У жовтні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовами до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Приватне акціонерне товариство "Піастрелла", ОСОБА_5, про визнання електронних торгів недійсними.

Також у жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Піастрелла", ОСОБА_5, про визнання позивача переможцем електронних торгів.

Позови мотивовано тим, що 14 вересня 2015 року ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 : комплекс будівель загальною площею 7707.60 кв. м (1. Будівля головного корпусу (Літ. "Х"), загальною площею 7283.10 кв. м; 2. Склад макулатури (Літ. "ІІІ"), загальною площею 142.5 кв. м; 3. Відділення рубки трісок (Літ. "ІV), загальною площею 282.00 кв. м).

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилалися на те, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є недотримання вимог частини 5 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивачі зазначали, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Висновок про визначення вартості нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 : комплекс будівель загальною площею 7707.60 кв. м (1. Будівля головного корпусу (Літ. "Х"), загальною площею 7283.10 кв. м; 2. Склад макулатури (Літ. "ІІІ"), загальною площею 142.5 кв. м; 3. Відділення рубки трісок (Літ. "ІV), загальною площею 282.00 кв. м) було виготовлено 12 січня 2015 року, а електронні прилюдні торги були проведені 14 вересня 2015 року.

На момент проведення зазначених електронних прилюдних торгів строк дії звіту про оцінку нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 : комплекс будівель загальною площею 7707.60 кв. м (1. Будівля головного корпусу (Літ. "Х"), загальною площею 7283.10 кв. м; 2. Склад макулатури (Літ. "ІІІ"), загальною площею 142.5 кв. м; 3. Відділення рубки трісок (Літ. "ІV), загальною площею 282.00 кв. м) - закінчився, а повторна оцінка такого майна не проводилася.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили визнати електронні торги проведені 14 вересня 2015 року ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України з реалізації арештованого нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 : комплекс будівель загальною площею 7707.60 кв. м (1. Будівля головного корпусу (Літ. "Х"), загальною площею 7283.10 кв. м; 2. Склад макулатури (Літ. "ІІІ"), загальною площею 142.5 кв. м; 3. Відділення рубки трісок (Літ. "ІV), загальною площею 282.00 кв. м) - недійсними.

Позивач ОСОБА_4 мотивував позов тим, що відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 114849, складеного ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, переможцем електронних прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 : комплекс будівель загальною площею 7707.60 кв. м (1. Будівля головного корпусу (Літ. "Х"), загальною площею 7283.10 кв. м; 2. Склад макулатури (Літ. "ІІІ"), загальною площею 142.5 кв. м; 3. Відділення рубки трісок (Літ. "ІV), загальною площею 282.00 кв. м) було оголошено ОСОБА_5

ОСОБА_4 посилався на те, що переможцем торгів ОСОБА_5 в строк до 28 вересня 2015 року, тобто протягом десяти днів з моменту формування протоколу не було здійснено розрахунку за придбане майно. Учасником, який запропонував ціну нижчу від ціни, запропонованої переможцем ОСОБА_5, є ОСОБА_4 .

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив визнати його переможцем прилюдних торгів, які відбулися 14 вересня 2015 року з реалізації вказаного арештованого нерухомого майна.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: ПАТ "Піастрелла", ОСОБА_5, про визнання прилюдних торгів недійсними, зі справою за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа -ПАТ "Піастрелла", про визнання прилюдних торгів недійсними зі справою за позовом ОСОБА_2 до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ПАТ "Піастрелла", про визнання прилюдних торгів недійсними, зі справою за позовом ОСОБА_3 до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи - ПАТ "Піастрелла", про визнання прилюдних торгів недійсними об`єднано в одне провадження (а.с. 136).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року у складі судді Новака А. В. у задоволенні позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при зверненні до суду обрали неналежний спосіб захисту, оскільки дії державного виконавця, які фактично позивачами оскаржуються, не стосуються можливих порушень правил проведення торгів визначених положенням. Крім того, позивач ОСОБА_4 до суду з позовом про визнання недійсним акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів не звертався, тому позовні вимоги про визнання позивача переможцем електронних торгів є безпідставними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство "Піастрелла", ОСОБА_5, про визнання прилюдних торгів недійсними скасовано.

Ухвалено нове рішення в цій частині. Позов ОСОБА_1 до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ "Піастрелла", ОСОБА_5, про визнання прилюдних торгів недійсними задоволено. Визнано електронні торги, проведені Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 14 вересня 2015 року з реалізації арештованого нерухомого майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, а саме комплекс будівель загальною площею 7 707,60 кв. м (1. Будівлі головного корпусу (літ. "Х"), загальною площею 7 283,10 кв. м, 2. Склад макулатури (літ. "ІІІ") загальною площею 142,50 кв. м, 3. Відділення рубки трісок (літ. "ІV") загальною площею 282 кв. м, власником якого є ПАТ "Піастрелла": Лот № 67278 недійсними.

В іншій частині рішення в апеляційному порядку не переглядалося.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що станом на час проведення електронних торгів строк дії висновку з незалежної оцінки спірного майна втратив чинність. Після збігу шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна обов`язковою умовою призначення і проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Крім того, до участі в розгляді справи не залучено як заінтересовану особу при розгляді цієї справи, вигодонабувача, який отримав за наслідками спірних торгів право власності на зазначене майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2016 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року справу за позовом ОСОБА_1 до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство "Піастрелла", ОСОБА_5, про визнання прилюдних торгів недійсними;

за позовом ОСОБА_2 до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство "Піастрелла", ОСОБА_5, про визнання прилюдних торгів недійсними;

за позовом ОСОБА_3 до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ "Піастрелла", ОСОБА_5, про визнання прилюдних торгів недійсними;

за позовом ОСОБА_4 до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ "Піастрелла", ОСОБА_5, про визнання переможцем прилюдних торгів, призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

14 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що прилюдні торги мають відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов`язковою умовою призначення і проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, зокрема правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а також, що прилюдні торги проведені з порушення правил, визначених Тимчасовим положенням.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_1, ПАТ "Піастрелла", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у яких вони просили залишити оскаржуване судове рішення без змін, оскільки воно прийняте при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15 липня 2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О. Г. відкрито виконавче провадження про стягнення з ЗАТ "Піастрелла" на користь ПАТ АКБ "Київ" заборгованості за кредитним договором та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (т. 1 а. с. 105-106).

Державним виконавцем були винесені постанови про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 30 серпня 2013 року, 05 травня, 12 грудня, 22 грудня 2014 року (т. 1, а. с. 107-113).

12 січня 2015 року ТОВ "Українська експертна група" було виготовлено висновок з незалежної оцінки майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1: комплекс будівель загальною площею 7707.60 кв. м (1. Будівля головного корпусу (Літ. "X"), загальною площею 7283.10 кв. м; 2. Склад макулатури (Літ. "III"), загальною площею 142.5 кв. м; 3. Відділення рубки трісок (Літ. "IV") загальною площею 282.00 кв. м), вартість якого склала 4 266 092 грн (т. 1 а. с. 6).

03 червня 2015 року постановою головного державного виконавця Рагімова А. Н. було зупинено виконавче провадження на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2015 року № 752/9241/15-ц, якою зупинено продаж спірного арештованого майна боржника (т. 1 а. с. 114-115).

21 липня 2015 року винесено постанову про поновлення виконавчого провадження (т. 1 а. с. 116-117).

14 вересня 2015 року ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 : комплекс будівель загальною площею 7707.60 кв. м (1. Будівля головного корпусу (Літ. "X"), загальною площею 7283.10 кв. м; 2. Склад макулатури (Літ. "III"), загальною площею 142.5 кв. м; 3. Відділення рубки трісок (Літ. "IV"), загальною площею 282.00 кв. м), переможцем яких було оголошено - учасник 24, відповідно до Протоколу № 114849 проведення електронних торгів (т. 1 а. с. 8-14).

05 жовтня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої службиГоловного управління юстиції у м. Києві Рагімовою А. Н. було складено акт № 151/5 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки (т. 1 а. с. 45-46).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Звертаючись до суду з позовом, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили визнати прилюдні торги недійсними, позивач ОСОБА_4 просив визнати його переможцем прилюдних торгів.

Позовні вимоги мотивовано недотриманням державним виконавцем вимог статті 58 Закону № 606-ХІV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-ХIV (606-14) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) (далі - Інструкція № 74/5). Законом № 606-ХIV (606-14) , чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, зокрема право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону № 606-ХІV (606-14) й Інструкції № 74/5 чинних на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими визначається порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Частиною третьою статті 62 Закону № 606-XIV передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами другою, четвертою статті 58 Закону № 606-XIV передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їхнього оскарження до передачі майна на реалізацію.

Частиною першою статті 58 Закону № 606-XIV передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Частиною п`ятою статті 58 вказаного Закону визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності суб`єкта господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, зокрема й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення, - статті 58, 62 Закону № 606-ХІV, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції № 74/5).

Дії (бездіяльність) державного виконавця щодо порушень, допущених під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV (606-14) , до призначення прилюдних торгів, зокрема щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статті 55, 85 цього Закону).

Отже, незаконність дій чи бездіяльність державного виконавця під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV (606-14) щодо проведення оцінки майна, визначення його вартості чи оцінки (уцінки) до призначення прилюдних торгів, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Крім того, вирішення питання про дотримання порядку та законності закінчення виконавчого провадження з виконання рішення, а також прийняття рішення державним виконавцем про наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу не стосуються правил проведення прилюдних торгів і також мають самостійний спосіб оскарження.

Висновки щодо оскарження дії (бездіяльності) державного виконавця, що стосуються порушень, допущених державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV (606-14) , у порядку, передбаченому цим Законом викладені, зокрема у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (провадження № 6-76цс13), від 23 вересня 2014 року (провадження № 3-112гс14).

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Що стосується позовних вимог про визнання торгів недійсними, то колегія Верховного Суду зазначає таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12 січня 2015 року ТОВ "Українська експертна група" було виготовлено висновок з незалежної оцінки майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 : комплекс будівель загальною площею 7707.60 кв. м(1. Будівля головного корпусу (Літ. "X"), загальною площею 7283.10 кв. м; 2. Склад макулатури (Літ. "III"), загальною площею 142.5 кв. м; 3. Відділення рубки трісок (Літ. "IV), загальною площею 282.00 кв. м), вартість якого склала 4 266 092 грн.

14 вересня 2015 ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації вищевказаного оціненого арештованого нерухомого майна та продано за 9 428 063 грн 32 коп. (т. 1 а. с. 45, 46).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу; або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038 (z0745-99) (далі - Тимчасове положення).

Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб`єктом оціночної діяльності.

На момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об`єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Разом з тим, на час проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна 14 лютого 2015 року, строк дії оцінки майна від 12 січня 2015 року закінчився. Повторна оцінка майна не проводилася.

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, - а саме частини п`ятої статті 58 Закону № 606-XIV, пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

При цьому, для визнання торгів недійсними з підстави закінчення строку дії оцінки майна необхідно, щоб такі порушення порядку одночасно порушували права чи законні інтереси особи, яка оскаржує торги.

З огляду на норми частини першої статті 16 ЦК України проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює і доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює прилюдні торги.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15 травня 2019 року у справі 678/301/12 (провадження № 14-624цс18).

Вирішуючи справу, суд апеляційної інстанції, встановивши втрату чинності звітом про оцінку нерухомого майна, не перевірив чи порушено права позивача та не надав належної оцінки тому, що вартість майна, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, була значно вищою, ніж у висновку оцінки спірного майна.

Отже, суд апеляційної інстанції не з`ясував усіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки, хоча їх з`ясування має суттєве значення для правильного її вирішення.

Перевірка доводів касаційної скарги, пов`язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому немає правових підстав для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, з наведенням відповідних обґрунтувань, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.