розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка №4" Дніпропетровської обласної ради на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2016 року у складі судді: Румянцева О. П. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року у складі суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка № 4" Дніпропетровської обласної ради (далі - КЗ "ДМКСП № 4" ДОР) про зобов`язання здійснити повернення грошових коштів, безпідставно утриманих із заробітної плати за серпень 2015 року.

Позов мотивовано тим, що з 08 червня 1990 року по теперішній час вона працює в Комунальному закладі "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка №4" Дніпропетровської обласної ради. З 10 червня 2011 року відповідно до наказу № 100-к від 06 червня 2011 року її було переведено на посаду завідуючої зуботехнічною лабораторією. 07 вересня 2015 року позивачем було отримане повідомлення щодо розміру її заробітної плати за серпень 2015 року, з якого вона дізналася, що недоотримала грошові кошти в розмірі 297,00 грн. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, просила стягнути з відповідача на її користь грошову суму в розмірі 297,00 грн, яка була утримана з її заробітної плати на підставі Наказу від 11 червня 2015 року № 90 та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними дії посадових осіб КЗ "ДМКСП № 4" ДОР пов`язані із утриманням із заробітної плати ОСОБА_1 за серпень 2015 року грошових коштів в сумі 297,00 грн.

Зобов`язано відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 незаконно утриманих грошових коштів в сумі 297,00 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з КЗ "ДМКСП № 4" ДОРв дохід держави судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріальної шкоди КЗ "ДМКСП №4" ДОР спричинено не було, у зв`язку з чим дії посадових осіб КЗ "ДМКСП №4" ДОР пов`язані із утриманням із заробітної плати ОСОБА_1 за серпень 2015 року грошових коштів в сумі 297,00 грн. є незаконними.

Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу КЗ "ДМКСП №4" ДОР відхилено.

Рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06 грудня 2016 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу КЗ "ДМКСП №4" ДОР, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив, що встановлені обставини і правові наслідки є правильними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2017 року КЗ "ДМКСП №4" ДОР подав касаційну скаргу на рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 06 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення. При цьому посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не встановлено чи дійсно відсутня вина позивача. Висновки судів ґрунтуються на припущеннях. Судами не проаналізовано та не відображено у судових рішеннях порушення позивачем при виготовлені протезів для пацієнтки ОСОБА_2 трудових обов`язків, передбачених пунктами 3.1, 4.2, 4.5 її посадової інструкції, що надає підстави для визначення її вини та підтверджує правомірність дій відповідача.

Отже, судові рішення оскаржуються лише в частині стягнення грошових коштів.

Позиція інших учасників справи

У червні 2017 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення Самарського районного суду міста Дніпро від 06 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12 червня 2017 року зупинено виконання рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06 грудня 2016 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 травня 2018 року матеріали цивільної справи № 206/5633/15-ц надійшли до Верховного Суду.

10 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані доповідачу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, аргументи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відрахування із заробітної плати працівників можуть проводитись для покриття заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 127 КЗпП України).

Наказом Головного лікаря КЗ "ДМКСП №4" ДОР від 11 червня 2015 року № 90 вирішено здійснити утримання з заробітної плати ОСОБА_1 за липень 2015 року на відшкодування шкоди у розмірі 297,00 грн, яка й була утримана із заробітної плати ОСОБА_1 за серпень 2015 року

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством (стаття 136 КЗпП України).

Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 КЗпП України, а саме: при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

За правилами статей 10, 60 ЦПК України 2004 року, в редакції, яка діяла на час розгляду справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Під час розгляду справи суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що не доведено факт спричинення матеріальної шкоди відповідачу.

Верховний Суд не встановив порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до фактичної переоцінки доказів, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановленні статтею 400 ЦПК України, є неприпустимим під час розгляду справи в касаційному порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки касаційна скарга КЗ "ДМКСП № 4" ДОРпідлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює виконання рішенняСамарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2016 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка №4" Дніпропетровської обласної ради залишити без задоволення.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Поновити виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2016 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року.