розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 вересня 2017 року у складі судді Романенко В. А. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 рокуу складі колегії суддів: Пономаренка В. В., Сіренка Ю. В., Ювшина В. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - Шевченко В . А., про перерахунок часток у праві спільної часткової власності.

Позов мотивовано тим, що на підставі договорів дарування від 22 листопада 2006 року та 11 жовтня 2006 року ОСОБА_4 подарувала в рівних частинах житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд своїм синам ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Земельна ділянка, площею 273,2 кв. м, на якій розміщено будинок з прибудовами, належала матері ОСОБА_5 - ОСОБА_4

27 грудня 2006 року між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір про порядок користування будинком з надвірними спорудами АДРЕСА_1 . Договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 4897. Між співвласниками також склався фактичний порядок користування будинком та надвірними спорудами, який відповідав умовам укладеного договору користування.

ОСОБА_1 є співвласником частини за адресою: АДРЕСА_1 . 1/5 частину будинку з прибудовами, які вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 Земельна ділянка, площею 273,2 кв. м, на якій розміщено будинок з прибудовами належала матері її померлого чоловіка ОСОБА_4 .

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року проведено реальний розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено відповідно до умов договору про порядок користування, укладеного 27 грудня 2006 року.

Виділено ОСОБА_1 відповідно до умов договору про порядок користування від 27 грудня 2006 року та визнано за нею право власності на 1/5 частину житлового будинку з прибудовами АДРЕСА_1 в натурі, а саме: виділено в житловому будинку приміщення: коридор 3-1, площею 1,2 кв. м; кухню 3-2, площею 5,4 кв. м; коридор 3-3, площею 4,0 кв. м; жилу кімнату 3-4, площею 10, 1 кв. м; жилу кімнату 3-5, площею 7,5 кв. м; жилу кімнату 1-4, площею 9,0 кв. м; коридор 1-6, площею 9,2 кв. м; загальною вартістю 32 766,00 грн; виділено надвірні споруди: гараж - літера "Л"; сарай - літера "В"; літня кухня - літери "З", "з"; вбиральня - літера "Г"; 3/4 частини замощення - "І"; 1/2 частину воріт - № 1; 1/2 частину огорожі № 1; колонку питну № 7; трубопровід "7а", загальною вартістю 50 206,00 грн, а всього виділено майна загальною вартістю 82 972,00 гривні.

Виділено ОСОБА_2 відповідно до умов договору про порядок користування від 27 грудня 2006 року та визнано за ним право власності на 1/5 частини житлового будинку з прибудовами АДРЕСА_1 в натурі, а саме: виділено в житловому будинку приміщення: кухню 1-1, площею 6,9 кв. м; коридор 1-2 площею 7,6 кв. м; жилу кімнату 1-3 площею 6,7 кв. м; жилу кімнату 1-5, площею 13,9 кв. м, загальною вартістю 23 093,00 грн; виділено надвірні споруди: огорожу № 2; 1/2 частину воріт № 1, 1/2 частину огорожі № 1, 1/4 частину замощення "І", загальною вартістю 2 036,00 грн, а всього виділено майна загальною вартістю 25 129,00 грн.

Виділено ОСОБА_3 відповідно до умов договору про порядок користування від 27 грудня 2006 року та визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/5 частини житлового будинку з прибудовами АДРЕСА_1 в натурі, а саме: веранду 2-1, площею 5,6 кв. м; кухню 2-2 площею 9,1 кв. м; жилу кімнату 2-3 площею 7,8 кв. м; жилу кімнату 2-4 площею 9-9 кв. м; жилу кімнату 2-5 площею 12,3 кв. м, загальною вартістю 33 460,00 грн, виділено надвірні споруди: літню кухню "Б, б, б-1," вбиральню - літера "Д", гараж - літера "К", погріб - літера "Ж", огорожі № 6, 8, загальною вартістю 47 812,00 грн, а всього виділено майна загальною вартістю 81 272,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за збільшену частину майна в натурі грошову компенсацію в сумі 28 921,00 грн.

Вважає, що оскільки, частки права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінилися в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 отримав грошову компенсацію, необхідно перерахувати частки у праві спільної часткової власності.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд: провести перерахунок часток у праві спільної часткової власності, які змінилися;

визначити частки в спільній частковій власності у житловому будинку з відповідними надвірними спорудами та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між сторонами у справі - 31/100 частин за ОСОБА_1, та 9/100 частин за ОСОБА_2 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 31/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, згідно з рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року;

визнати за ОСОБА_1 право користування на 31/100 частин земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві користування відповідно до рішення апеляційного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року.

З урахуванням доповнень до позовної заяви від 28 лютого 2017 року позивач просила встановити та чітко вказати в рішенні яку частину свого майна ОСОБА_2 віддав у власність ОСОБА_1 за грошову компенсацію розмірі 28 921,00 грн, якщо при цьому вартість всього початкового майна ОСОБА_2 становила 54 051,00 грн;

встановити та чітко вказати в рішенні - якій частці відповідає майно, що належало ОСОБА_2 вартістю 28 921,00 грн, яке за рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року ОСОБА_2 віддав у власність ОСОБА_1 за грошову компенсацію в розмірі 28 921,00 грн, якщо при цьому вартість всього початкового майна ОСОБА_2 становила 54 051,00 грн та відповідала частці 1/5.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 вересня 2017 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Шевченко В. А., про перерахунок часток у праві спільної часткової власності відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що оскільки відповідно до рішення апеляційного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року було проведено реальний розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнано за ними право власності на відповідні частини домоволодіння, тому право спільної сумісної власності між сторонами припинено відповідно до частини третьої статті 372 ЦК України і таким чином, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в установленому законом порядку вже проведено розподіл будинковолодіння, уточнено реальні частки в будинковолодінні до їх ідеальних часток, вирішено питання про грошову компенсацію та встановлено порядок користування земельною ділянкою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 вересня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 вересня 2017 року та скасувати ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не надали належної правової оцінки висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року № 25/17Буд згідно з яким у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в результаті переходу за рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року частини майна в натурі ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 за сплачену нею грошову компенсацію утворились наступні частки: ОСОБА_2 - частка 9/100, ОСОБА_6 - частка 31/100, разом 40/100 або 2/5.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до договору дарування від 22 листопада 2006 року ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар 1/5 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 6).

Згідно з договором дарування від 11 жовтня 2006 року ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв в дар 1/5 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що по АДРЕСА_1 (а. с. 7).

27 грудня 2006 року між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір про порядок користування будинком з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 4897. Між співвласниками також склався фактичний порядок користування будинком та надвірними спорудами, який відповідав умовам укладеного договору користування (а. с. 8).

ОСОБА_1 є співвласником частини за адресою: АДРЕСА_1 . 1/5 частину будинку з прибудовами, які вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 Земельна ділянка, площею 273,2 кв. м, на якій розміщено будинок з прибудовами, належала матері її померлого чоловіка ОСОБА_4 .

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року проведено реальний розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до умов договору про порядок користування, укладеного 27 грудня 2006 року.

Виділено ОСОБА_1 відповідно до умов договору про порядок користування від 27 грудня 2006 року та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину житлового будинку з прибудовами АДРЕСА_1 в натурі, а саме: виділено в житловому будинку приміщення: коридор 3-1, площею 1,2 кв. м; кухню 3-2, площею 5,4 кв. м; коридор 3-3, площею 4,0 кв. м; жилу кімнату 3-4, площею 10, 1 кв. м; жилу кімнату 3-5, площею 7,5 кв. м; жилу кімнату 1-4, площею 9,0 кв. м; коридор 1-6, площею 9,2 кв. м; загальною вартістю 32 766,00 грн; виділено надвірні споруди: гараж - літера "Л"; сарай - літера "В"; літня кухня - літери "З", "з"; вбиральня - літера "Г"; 3/4 частини замощення - "І"; 1/2 частину воріт - № 1; 1/2 частину огорожі № 1; колонку питну № 7; трубопровід "7а", загальною вартістю 50 206,00 грн, а всього виділено майна загальною вартістю 82 972,00 грн.

Виділено ОСОБА_2 відповідно до умов договору про порядок користування від 27 грудня 2006 року та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частини житлового будинку з прибудовами АДРЕСА_1 в натурі, а саме: виділено в житловому будинку приміщення: кухню 1-1, площею 6,9 кв. м; коридор 1-2 площею 7,6 кв. м; жилу кімнату 1-3 площею 6,7 кв. м; жилу кімнату 1-5, площею 13,9 кв. м, загальною вартістю 23 093,00 гривні; виділено надвірні споруди: огорожу № 2; 1/2 частину воріт № 1, 1/2 частину огорожі № 1, 1/4 частину замощення "І", загальною вартістю 2 036,00 грн, а всього виділено майна загальною вартістю 25 129,00 грн.

Виділено ОСОБА_3 відповідно до умов договору про порядок користування від 27 грудня 2006 року та визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/5 частини житлового будинку з прибудовами АДРЕСА_1 в натурі, а саме: веранду 2-1, площею 5,6 кв. м; кухню 2-2, площею 9,1 кв. м; жилу кімнату 2-3 площею 7,8 кв. м; жилу кімнату 2-4, площею 9-9 кв. м; жилу кімнату 2-5 площею 12,3 кв. м, загальною вартістю 33 460,00 грн, виділено надвірні споруди: літню кухню "Б, б, б-1," вбиральню - літера "Д", гараж - літера "К", погріб - літера "Ж", огорожі № 6, 8, загальною вартістю 47 812,00 грн, а всього виділено майна загальною вартістю 81 272,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за збільшену частину майна в натурі грошову компенсацію в сумі 28 921,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 ставить питання про збільшення її ідеальної частки, оскільки нею на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року за збільшену частку майна було сплачено відповідачу грошову компенсацію у розмірі 28 921,00 грн.

Законом чітко передбачено умови за яких співвласник має право на збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 357 ЦК України передбачено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Таким чином посилання ОСОБА_1 на те, що нею на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року було сплачено відповідачу грошову компенсацію у розмірі 28 921,00 грн, а тому її частка збільшилась, необґрунтовані та не можуть бути підставою для задоволення позову.

Питання розподілу часток між співвласниками будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 вже вирішено рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року, яке набрало законної сили. А тому у суду не має передбачених законом підстав для перерахунку часток у праві спільної часткової власності спірного будинковолодіння.

Збільшення частки у праві спільної часткової власності можливе лише у разі поліпшення спільного майна, що призвело до кількісного збільшення або до якісних змін усього спільного об`єкта, однак позивач не обґрунтовувала свій позов з цих підстав.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом повно та всебічно з`ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Головуючий	М. Є. Червинська
Судді:	С. Ю. Бурлаков
	Є. В. Коротенко
	В. М. Коротун
	В. П. Курило