розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в складі судді Воробйова А. В. від 20 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Полякова О. З., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А., від 07 червня 2017 року,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (далі - ПрАТ "УАСК АСКА") про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування.

Позовна заява мотивована тим, що 16 грудня 2013 року між ПрАТ "УАСК АСКА" та ним укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 3147662, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легковий універсал HONDA FR-V д/н НОМЕР_1, 2008 року випуску. Страхова сума визначена в розмірі 140 000 грн, розмір франшизи за страховим ризиком встановлено на рівні нуль відсотків. 09 лютого 2014 року у м. Донецьк сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого його автомобіль отримав механічні пошкодження, що підтверджується постановою Кіровського районного суду м. Донецьк від 17 березня 2014 року.

Вказував на те, що він повідомив про настання страхового випадку відповідача та Дорожню автоінспекцію, надавши, згодом, всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування, однак відповідач відмовив у виплаті такого відшкодування з тих підстав, що позивач не повідомив страхувальника про страховий випадок з місця ДТП, не надав протокол медичного огляду, здійснений протягом шести годин після ДТП, надав завідомо неправдиві відомості та документи, які впливають на об`єктивність встановлення причини та обставини настання страхового випадку.

Зазначав, що вартість матеріальної шкоди, завданої йому пошкодженням автомобіля, становила 161 540 грн.

Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у загальному розмірі 270 422,61 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування не ґрунтувалася на нормі закону. Відповідачем не було надано доказів, як передбачено статтею 60 ЦПК України 2004 року, щодо правомірності прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07 червня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ "УАСК АСКА" відхилено, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач не надав належних доказів того, що позивач повідомив невірне місце скоєння ДТП, а також інших обставин, що могли зумовити правомірну відмову ПрАТ "УАСК АСКА" у виплаті страхового відшкодування, тому відмова ОСОБА_1 щодо виплати страхового відшкодування не ґрунтувалася на законі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПрАТ "УАСК АСКА" просило скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог, не надали належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, а саме: висновку транспортно-трасологічного дослідження; не провели порівняння плану-схеми, складеного працівниками Державтоінспекції, та плану-схеми, складеного під час огляду місця події з участю представника відповідача; судами без урахування доказів спростовано факт ненадання позивачем протоколу медичного огляду на вимогу страховика. Також суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки додатковим поясненням щодо несплати в повній мірі суми страхової премії, передбаченої договором страхування.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу - Кривцовій Г. В.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У справі, що переглядається, встановлено, що 16 грудня 2013 року між ПрАТ "УАСК АСКА" та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 3147662, за яким страховик застрахував належний позивачеві автомобіль - легковий універсал HONDA FR-V д/н НОМЕР_1, 2008 року випуску.

Страхова сума, визначена в договорі, становила 140 000 грн по страховому ризику "ДТП". Сторонами встановлена безумовна франшиза у розмірі - 0% від страхової суми по кожній страховій події.

Свої фінансові й інші зобов`язання перед страховою компанією за договором позивач виконав повністю.

09 лютого 2014 року сталася ДТП, внаслідок якої застрахований автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Так, 09 лютого 2014 року приблизно о 17-20 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем HONDA FR-V д/н НОМЕР_1 та рухаючись по перехрестю вулиць Лісогірській та Шишкіна у Кіровському районі м. Донецьк, при зміні напрямку руху не переконався в безпеці та скоїв наїзд на перешкоду, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Даний факт підтверджено постановою Кіровського районного суду м. Донецьк від 17 березня 2014 року у справі № 258/2248/14-п та довідкою, виданою відділом ДАІ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області від 10 лютого 2014 року.

У той же день позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку.

Згідно з висновком від 09 лютого 2014 року № 193 позивач 19 лютого 2014 року о 19:06 годині пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 94/03 від 06 березня 2014 року, вартість матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1, склала 161 540 грн.

Листом № 5596/15/3/03/1 від 19 червня 2014 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 Дана відмова обґрунтована тим, що повідомлення про ДТП надійшло до відповідача не з місця пригоди; позивач на вимогу відповідача не надав протокол медичного огляду.

Правовою підставою відмови у виплаті страхового відшкодування у Рішенні про відмову у виплаті страхового відшкодування, вказано п. 5.5.2 Договору страхування (тобто місце події в заяві клієнта та в план-схемі не співпадають).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, три проценти річних від простроченої суми за період з 20 червня 2014 року по 07 листопада 2016 року становить 14 698,83 грн, інфляційні витрати - 64 262,96 грн. Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 213 ЦПК України 2004 року рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Частина перша статті 20 Закону України "Про страхування" встановлює, що страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.3.2 договору, укладеного між сторонами, передбачено обов`язок страхувальника негайно, як тільки це стане можливо, прийняти всі можливі заходи для повідомлення про подію в компетентні органи ДАІ, органи внутрішніх справ, відділ пожежної охорони, в залежності від ситуації, а пунктом 3.3.3 договору визначено необхідність, терміново, як тільки це стане можливим, повідомити з місця події в цілодобовий Центр сервісної підтримки клієнтів ПрАТ "УАСК АСКА".

Згідно пунктів 3.7.3 та 3.7.4 договору страхування, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання події, яка може бути визначена страховим випадком, прийняти міри по оформленню всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування, здійснити огляд пошкодженого транспортного засобу, скласти протокол огляду по встановленій формі та організувати експертну оцінку суми матеріального збитку у зв`язку з пошкодженням автомобіля.

Пунктом 4.1 договору страхування передбачено, що розмір страхового відшкодування визначається страховиком як різниця між сумою матеріальної шкоди та франшизою, передбаченої діючим договором для відповідного страхового ризику. Однак у жодному випадку розмір страхового відшкодування не може перевищувати страхової суми, встановленої діючим договором страхування відносно застрахованого транспортного засобу.

Договором, що було укладено між сторонами, визначено, що страховик здійснює виплату страхового відшкодування безготівковим платежем, на протязі 15 днів після оформлення та підписання страхового акта ( підпункт 5.1 договору).

Пунктом 5.5 договору визначено випадки, коли страхове відшкодування не виплачується, у тому числі якщо страхувальник надав страховику завідомо неправдиві документи чи відомості, що впливають на оцінку ризику при укладенні даного договору та на об`єктивність встановлення причин та обставин настання випадку, що призвів до матеріальної шкоди (підпункт 5.5.2 договору).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про виконання позивачем своїх зобов`язань за договором страхування, та виникнення обов`язку у відповідача зі сплати страхового відшкодування на користь позивача з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Верховний Суд враховує, що відповідач, приймаючи рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування, не довів, що ОСОБА_1 надав завідомо неправдиві документи чи відомості щодо настання страхового випадку.

При цьому, за встановлених обставин, у Верховного Суду відсутні підстави дійти протилежного висновку, оскільки згідно із частиною восьмою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Це положення повною мірою стосується й оцінки поведінки сторін у правових відносинах зі споживчим елементом.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. У силу вимог статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно визначив характер спірних правовідносин та обрав належні норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 57 - 60, 212 ЦПК України 2004 року, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке містить висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів та відповідає вимогам статей 212, 213- 215, 303, 315 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості.

Таким чином, Верховний Суд дійшов переконання, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК Українисуд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 410 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 07 липня 2017 року було зупинено виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, тому виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2017 року підлягає поновленню.

Керуючись статтями 389, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 07 червня 2017 року залишити без змін.

Головуючий	Д. Д. Луспеник
Судді:	Г. В. Кривцова Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк В. В. Яремко