треті особи: Теребовлянська міська рада Теребовлянського району Тернопільської області, Комунальне підприємство Теребовлянської міської ради "Теребовля",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 березня 2017 року в складі судді Малярчука В. В. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 13 червня 2017 року в складі колегії суддів: Ткач О. І., Бершадської Г. В., Гірського Б. О.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (далі - КП "Тернопільтеплокомуненерго"), за участю третіх осіб: Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області, Комунального підприємства Теребовлянської міської ради "Теребовля", про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та припинення нарахувань за користування послугами централізованого опалення.

Позовна заява мотивована тим, що між нею та КП "Тернопільтеплокомуненерго" укладено договір про надання послуг з централізованого опалення. У серпні 2016 року вона звернулась із заявою про розірвання вказаного договору на підставі пункту 28 договору, проте КП "Тернопільтеплокомуненерго" відмовляється розірвати цей договір та нараховує оплату за опалення.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення та припинити нарахування за користування послугами централізованого опалення.

Короткий зміст рішення та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 13 червня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано договір про надання послуг з централізованого опалення від 20 серпня 2008 року, укладений між КП "Тернопільтеплокомуненерго" та ОСОБА_1, розірваним з 07 вересня 2016 року.

У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що договором про надання послуг з централізованого опалення передбачено умови його розірвання за письмовою заявою користувача; сторони при укладенні договорів є вільними, відповідно відмова відповідача від розірвання договору суперечить умовам договору та порушує права позивача, які підлягають захисту шляхом розірвання вищезазначеного договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КП "Тернопільтеплокомуненерго", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, вирішити питання по суті спору.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач порушила Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністрества будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (зі змінами) (далі - Наказ № 4), оскільки рішенням Виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 30 серпня 2016 року № 132 про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації для газифікації квартир та житлового будинку надано дозвіл на виготовлення проектної документації для газифікації квартири у м. Теребовлі на АДРЕСА_2, а не на відключення від мереж централізованого опалення.

Позивач порушила частину третю пункту 16 договору про надання послуг з централізованого опалення, оскільки не дотрималась вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 20 серпня 2008 року між КП "Тернопільтеплокомуненерго" та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення.

02 червня 2016 року балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - Комунальним підприємством Теребовлянської міської ради "Теребовля" надано технічні умови на відключення окремої квартири НОМЕР_1 у вищевказаному будинку від системи центрального опалення.

Рішенням Виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 30 серпня 2016 року № 132 мешканцям міста, у тому числі позивачу надано дозвіл на виготовлення проектно-технічної документації для газифікації квартири.

11 серпня та 15 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до КП "Тернопільтеплокомуненерго" із заявами про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення у зв`язку із тим, що нею влаштовано індивідуальне опалення і вона не потребує послуг з надання централізованого опалення.

25 серпня та 05 жовтня 2016 року КП "Тернопільтеплокомуненерго" листами № 1142, 1417 повідомило позивача про відмову у розірванні договору з посиланням на порушення вимог Наказу № 4, який не передбачає можливості влаштування індивідуального опалення в квартирі у випадках централізованого постачання теплової енергії у багатоквартирному будинку.

Рішенням Виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 28 лютого 2006 року № 46 затверджено виконавцем робіт з надання послуг з теплопостачання у житловому секторі міста КП "Тернопільтеплокомуненерго".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

20 серпня 2008 року між року КП "Тернопільтеплокомуненерго" та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення.

Договір укладено на невизначений строк, він набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. Договір може бути розірваний достроково у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови спожива від користування послугами виконавця; переходу права власності (користування) на кварту (будинок садибного типу) до іншої особи; виконання умов договору сторонами договору (пункти 27, 28).

Відповідно до статей 41, 42 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Права споживачів захищає держава.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частина перша статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (пункти 2.1, 2.2 Наказу № 4).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджений Наказом № 4, передбачено надання дозволу на встановлення індивідуального опалення в квартирі за умови відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води всього будинку, а якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.

Разом з тим у справі такі докази відсутні. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 (z1320-07) внесено зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року № 4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійнодіючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком від 22 листопада 2005 року № 4 процедури.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192цс15 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 683/2223/17. Колегія суддів не вбачає підстав відступити від цих правових висновків.

Відповідно до частин першої, третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для розірвання з 07 вересня 2016 року договору про надання послуг з централізованого опалення від 20 серпня 2008 року, укладеного між КП "Тернопільтеплокомуненерго" та ОСОБА_1 .Суд апеляційної інстанції недоліків суду першої інстанції не усунув та помилково залишив ухвалене ним рішення без змін.

Оскільки суд повно з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють підстави для розірвання договору, визначені статтею 651 ЦК України, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям у справі нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеної норми, судові витрати за апеляційний та касаційний розгляд справи слід віднести за рахунок ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" задовольнити частково.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 13 червня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", за участю третіх осіб: Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області, Комунального підприємства Теребовлянської міської ради "Теребовля", про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та припинення нарахувань за користування послугами централізованого опалення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" 2 207,20 грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.