розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області у складі судді Клименко С. М. від 17 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів: Лобова О. А., Абрамова П. С., Хіль Л. М., від 21 вересня 2017 року,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування переплати пенсії.

Позовна заява мотивована тим, що за результатами проведеної перевірки Кременчуцьким ОУ ПФУ Полтавської області встановлена недостовірність даних довідки про заробітну плату від 18 червня 2014 року, яка подана відповідачем для призначення пенсії, що призвело до переплати пенсії в сумі 1 664, 81 грн за період з 25 травня 2016 року по 28 лютого 2017 року.

З урахуванням зазначеного, Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області просило стягнути з відповідача на користь позивача переплату пенсії у розмірі 1 664,81 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2017 року у задоволенні позову Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, керуючись статтями 1212, 1215 ЦК України, частиною першою статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтями 102, 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходив із того, що позивач не довів факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі 1 664,81 грн, які є пенсійною виплатою, а тому зазначена сума поверненню не підлягає.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції, правильно застосовуючи норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку відмову у задоволенні позову Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того, що пенсія у розмірі 1 664,81 грн виплачена відповідачу внаслідок будь-яких зловживань з його боку або свідомого подання позивачу недостовірних даних під час нарахування та виплати пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, не врахували, що сума пенсії виплачена відповідачу надміру у зв`язку з подання останнім недостовірних даних, а саме довідки про заробітну плату від 18 червня 2014 року, у якій позивачем виявлено розбіжності у сумі 0,02143 грн, внаслідок відображення у цій довідці сум виплат, які не входять до складу фонду оплати праці і які не повинні враховуватись для обчислення пенсії. З огляду на це, сума переплати пенсії підлягає стягненню з відповідача на користь Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04 червня 2019 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Кривцової Г. В. та суддів: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У справі, що переглядається, установлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, перебуває на обліку Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області та отримує призначену у встановленому порядку пенсію за віком з 25 травня 2016 року.

Згідно з протоколом Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області від 02 червня 2016 року № 539 пенсія ОСОБА_1 призначена з урахуванням довідки від 18 червня 2014 року № 06-10/409, виданої Трудовим архівом Кременчуцької районної ради Полтавської області, про його заробітну плату у період з 01 жовтня 1982 року по 30 вересня 1987 року.

Актом перевірки характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення від 17 січня 2017 року № 27, складеним провідним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області, встановлено, що у довідку від 18 червня 2014 року № 06-10/409 включені види оплати праці, інші виплати, на які не нараховуються страхові внески та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати.

Розпорядженням Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області від 08 жовтня 2017 року № 144499 ОСОБА_1 перераховано розмір пенсії та встановлено її переплату у розмірі 1 664,81 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно з частиною першою статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум не є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі відсутності недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів в їх сукупності.

При цьому, слід зазначити, що в українському законодавстві відсутнє визначення поняття "рахункова помилка". У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 (v0013700-99) "Про практику застосування судами законодавства про працю" надається роз`яснення поняттю лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ця помилка є безпосередньо рахунковою, а не помилкою, пов`язаною з неналежним виконанням обов`язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії, а також здійснення контрольних функцій.

У 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Установивши відсутність двох обов`язкових складових, за наявності яких відповідно до вимог статті 1215 ЦК України та статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" можливе повернення безпідставно виплаченої пенсії, а саме: рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності, зловживань з боку відповідача, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 21 вересня 2017 року залишити без змін.