розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Мельника Я. С., Олійника В. І. від 11 квітня 2017 року,

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст скарги

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргоюна дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Бориспільського МУЮ) Вовка А. В., заінтересована особа ОСОБА_3

Скарга мотивована тим, що 21 вересня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист № 2-2070 про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/2 частини, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 27 липня 2011 року і до повноліття дітей.

02 листопада 2011 року по даному виконавчому листу було відкрито виконавче провадження № 29574859.

У січні 2016 року він отримав довідку-розрахунок за №541 за період з 01 грудня 2015 року по 01 січня 2016 року, в якій містились помилки щодо загальної суми заборгованості. При з`ясуванні причин виникнення цієї заборгованості ним виявлено здійснення державним виконавцем неправильного розрахунку.

З урахуванням заяви про зміну підстав скарги від 07 липня 2016 року, ОСОБА_1 просив визнати дії державного виконавця Вовк А. В., що полягають у неправильному розрахунку довідки № 541 від 15 січня 2016 року, що потягло неправильне нарахування заборгованості в розмірі 44 097,35 грн за період з 27 липня 2011 року по 01 січня 2016 року, неправомірними та зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості з аліментів відповідно до виконавчого листа № 2-2070 від 21 вересня 2011 року, починаючи з 27 липня 2011 року по 01 січня 2016 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2017 року скаргу задоволено. Визнано дії державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ Вовка А. В., що полягають у неправильному розрахунку довідки №541 від 15 січня 2016 року, що потягло неправильне нарахування заборгованості в розмірі 44097,35 грн за період з 27 липня 2011 року по 01 січня 2016 року - неправомірними. Зобов`язано державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ Вовка А. В. здійснити перерахунок заборгованості з аліментів відповідно до виконавчого листа № 2-2070 від 21 вересня 2011 року, починаючи з 27 липня 2011 року по 01 січня 2016 року.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що при виготовленні довідки-розрахунку заборгованості з аліментів № 541 від 15 січня 2016 року державним виконавцем не було дотримано вимог щодо змісту та порядку складання розрахунку заборгованості та не було перевірено достовірність інформації про джерела доходів боржника за період з 21 листопада 2011 року по 29 лютого 2012 року та з 01 січня 2015 року по 12 березня 2015 року, та у разі підтвердження достовірності такої інформації, не здійснено перерахунок заборгованості на підставі наданих боржником довідки про заробітну плату та Книги обліку доходів. Одночасно суд прийшов до висновку про безпідставність доводів заявника про те, що в довідці-розрахунку від 11 грудня 2015 року №535337 заборгованості з аліментів за період з 17 серпня 2015 року по 01 грудня 2015 року містяться помилки, в результаті чого сума заборгованості збільшена, оскільки такі відомості мали подаватися боржником, який особисто здійснює перерахування аліментів, проте були надані ним після видачі довідки-розрахунку за вказаний період.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2017 року змінено в частині зобов`язання проведення перерахунку. Зобов`язано державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ Вовка А. В. здійснити перерахунок заборгованості з аліментів відповідно до виконавчого листа № 2-2070 від 21 вересня 2011 року, починаючи з 25 лютого 2012 року по 01 січня 2016 року. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ Вовка А. В., що полягають у неправильному розрахунку довідки №541 від 15 січня 2016 року, що потягло неправильне нарахування заборгованості. Враховуючи наявність рішення Бориспільського міськрайонного суду від 07 червня 2012 року по справі № 2/1005/1277/2012, яким встановлено факт існування заборгованості ОСОБА_1 за аліментами в розмірі 15 355,95 грн за період з 27 липня 2011 року по 24 лютого 2012 року, що визнано відповідачем, дійшов висновку про зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості з аліментів починаючи саме з 25 лютого 2012 року по 01 січня 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2017 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості починаючи з 25 лютого 2012 року, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Таким чином ухвала апеляційного суду оскаржується ОСОБА_1 лише в частині визначення початку періоду, за який державного виконавця зобов`язано здійснити перерахунок заборгованості з аліментів відповідно до виконавчого листа № 2-2070 від 21 вересня 2011 року, а тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.

Короткий зміст вимог заперечень на касаційну скаргу

У червні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу №359/759/16-ц з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що предметом розгляду скарги є дії державного виконавця, які полягають у неправильному розрахунку заборгованості з аліментів, а не оскарження дій щодо нарахування пені, яка є окремим виконавчим провадженням і не є предметом розгляду даного спору. До того ж в рішенні Бориспільського міськрайонного суду від 07 липня 2012 року не було встановлено факту заборгованості, не встановлено правомірності чи неправомірності дій державного виконавця щодо складення довідки-розрахунку із заборгованості, а висновки суду ґрунтувалися на довідці, яка не була предметом окремого судового розгляду. Вважає, що перерахунок заборгованості з аліментів повинен бути здійснений з 27 липня 2011 року.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала суду апеляційної інстанції постановлена відповідно до норм процесуального та матеріального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами установлено, що 21 вересня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист № 2-2070 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/2 частини, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 27 липня 2011 року і до повноліття дітей.

02 листопада 2011 року по даному виконавчому листу було відкрито виконавче провадження № 29574859.

01 грудня 2015 року боржник ОСОБА_1 звернувся до ВДВС Бориспільського МРУЮ із заявою про обчислення заборгованості із сплати аліментів та надання боржнику довідки - розрахунку з аліментів, в якій зазначив, що з січня 2015 року він постійно сплачує аліменти на користь стягувача у сумі Ѕ частини від доходу, однак був період, коли він не мав можливості здійснювати оплату аліментів на користь стягувача, у зв`язку з чим в нього існує заборгованість за аліментами, чітко визначений розмір якої йому не відомий.

З довідки-розрахунку за №541 за період з 01 грудня 2015 по 01 січня 2016 року, складеної державним виконавцем ВДВС Бориспільського МРУЮ Вовком А. В. вбачається, що згідно попередньої довідки-розрахунку заборгованість станом на 01 грудня 2015 року складала 46325,75 грн, а також, що боржником надано Книгу обліку доходів із зазначеним доходом з червня по грудень 2015 року та надано квитанції про сплату від 25 серпня 2015 на суму 2000 грн, від 24 вересня 2015 на суму 500 грн, від 07 листопада 2015 року на суму 500 грн.

Крім того, державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості з аліментів за грудень 2015 року, виходячи з нарахованої заробітної плати 1400 грн, з урахуванням 1/2 частини доходу - 700 грн та прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку 771,70 грн та визначено заборгованість 771,60 грн.

На підставі наведених даних державним виконавцем розраховано суму заборгованості в розмірі 44097,35 грн, виходячи з розрахунку: 46325,75+771,60-2000-500=44097,35 грн. Боржника зобов`язано в десятиденний термін сплатити заборгованість по аліментах у розмірі 44097,35 грн та надати підтверджуючі документи про сплату до ВДВС Бориспільського МРУЮ.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 07 червня 2012 року по справі № 2/1005/1277/2012, яке набуло чинності, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дітей у сумі 32 708 грн 17 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог частини третьої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України (2947-14) .

Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 07 червня 2012 року по справі № 2/1005/1277/2012 було встановлено факт існування заборгованості ОСОБА_1 за аліментами в розмірі 15 355,95 грн станом на 24 лютого 2012 року за період з 27 липня 2011 року по 24 лютого 2012 року. ОСОБА_1 визнавав дану суму заборгованості та розмір неустойки за вказаний період, в подальшому вказане рішення суду не оскаржував.

Відповідно до частини другої статті 223 ЦПК України 2004 року після набрання рішенням суду законної сили сторони не можуть оспорювати в іншому судовому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, врахувавши, що за період з 27 липня 2011 року до 24 лютого 2012 року розмір заборгованості по аліментах вже був встановлений чинним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2012 року по справі № 2/1005/1277/2012, дійшов обґрунтованого висновку про зобов`язання державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ Вовка А. В. здійснити перерахунок заборгованості з аліментів відповідно до виконавчого листа № 2-2070 від 21 вересня 2011 року, починаючи з 25 лютого 2012 року по 01 січня 2016 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду в цій частині щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції в частині визначення початку періоду, за який державного виконавця зобов`язано здійснити перерахунок заборгованості з аліментів відповідно до виконавчого листа № 2-2070 від 21 вересня 2011 року, - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 рокув частині зобов`язання державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ Вовка А. В. здійснити перерахунок заборгованості з аліментів відповідно до виконавчого листа № 2-2070 від 21 вересня 2011 року, починаючи з 25 лютого 2012 року по 01 січня 2016 року- залишити без змін.

Головуючий	В. С. Жданова
Судді:	В. М. Ігнатенко
	В. О. Кузнєцов