Постанова
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 607/15112/17-ц
провадження № 61-46960св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Коротуна В. М.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Попільнянська селищна рада Попільнянського району Житомирської області,
треті особи: Перша тернопільська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2018 року в складі судді Сливки Л. М., та постанову Тернопільського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року в складі колегії суддів: Костіва О. З., Сташківа Б. І., Щавурської Н. Б.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, треті особи: Перша тернопільська нотаріальна контора, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, про встановлення нікчемності правочину.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1, є її рідним братом. За життя він не мав ні сім`ї, ні дітей, а тому вона як спадкоємець другої черги на його майно, зверталась до нотаріуса із заявою щодо прийняття спадщини. Де їй стало відомо про те, що окрім неї заяву про прийняття спадщини подавали ще один їх брат - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на користь якої складено спірний заповіт. Указаний заповіт позивач вважала нікчемним, оскільки його посвідчено особою, яка не мала права на вчинення таких дій.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати заповіт, укладений від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2, посвідчений секретарем Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області
28 листопада 2014 року, нікчемним.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 25 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року, позов задоволено.
Встановлено, що заповіт, вчинений від імені ОСОБА_4, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім`я ОСОБА_2, посвідчений секретарем Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області 28 листопада
2014 року та зареєстрований у журналі (реєстрі) вчинення нотаріальних дій Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області за № 14 - є нікчемним.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що секретар Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області Хмара Т. В. не була у передбаченому законодавством порядку уповноважена на вчинення нотаріальних дій, у зв`язку із чим не мала права посвідчувати спірний заповіт
від 28 листопада 2014 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що та обставина, що у даному випадку обов`язок щодо вчинення нотаріальних дій було покладено розпорядженням сільського голови, а не рішенням виконкому, не свідчить про відсутність повноважень секретаря Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області Хмари Т. В., а тому не може бути підставою для встановлення нікчемності заповіту. Також, заявник посилалась на те, що її не було належним чином повідомлено про місце, дату та час розгляду справи судом першої інстанції. Повістки які направлялися судом першої інстанції на її адресу поверталися до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що не може свідчити про належне повідомлення заявника, проте під час розгляду даної справи апеляційним судом не було на це звернуто уваги. Заявник вважала, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи не надано належної оцінки усім доказам наявним у матеріалах справи та неправильно встановлено фактичні обставини справи.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У грудні 2018 року ОСОБА_3, ОСОБА_1, Попільнянська селищна рада Житомирської області подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що судові рішення є законними і обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина.
27 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. із заявою № 77 щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ; спадкова справа № 42/2015.
Відповідно до заповіту від 28 листопада 2014 року ОСОБА_4 все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось та все, що ще буде належати на час смерті і на що він матиме право за законом заповів
ОСОБА_2 . Указаний заповіт було посвідчено секретарем Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області Хмарою Т. В. та зареєстровано у реєстрі за № 14.
17 серпня 2016 року Сокільчанська сільська рада Попільнянського району Житомирської області шляхом об`єднання увійшла до складу Попільнянської селищної об`єднаної територіальної громади Попільнянського району Житомирської області.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За змістом статті 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про нотаріат" у редакції, що діяла на момент посвідчення заповіту, у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють у тому числі таку нотаріальну дію, як посвідчення заповітів (крім секретних).
Пунктом 2 частини другої розділу 1 "Загальні положення" Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5 (z0256-94)
(у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту), нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.
Підпунктом 5 пункту б частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських рад належать делеговані повноваження щодо вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.
Виконавчим органом сільської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень (частина перша статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Частиною шостою статті 59 цього Закону встановлено, що виконавчий комітет сільської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Рішенням першої сесії VI скликання Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 10 листопада 2010 року "Про сформування виконавчого комітету сільської ради" вирішено сформувати виконавчий комітет сільської ради.
Отже, враховуючи вищевикладене суди дійшли правильних висновків про те, що виключно виконавчий комітет Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області мав повноваження покласти на посадову особу цього органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема, посвідчення заповітів.
Розпорядженням сільського голови від 08 січня 2014 року № 4/02-03 Хмару Т. В. призначено відповідальною особою за виконання нотаріальних дій секретаря сільської ради. Пунктом 2 цього розпорядження визначено, що на період відпустки обов`язки покладено на сільського голову.
Відповідно до листа виконуючого обов`язки старости с. Сокільча Попільнянського району Житомирської області, направленого на адресу позивача, вказане розпорядження було єдиним документом на підставі якого секретар Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області Хмара Т. В. посвідчила спірний заповіт.
Отже, всупереч зазначеним вимогам законів, про наділення секретаря Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області повноваженнями здійснювати нотаріальні дії сільським головою було винесено розпорядження, хоча, як встановлено судами, станом на листопад 2014 року (дата посвідчення спірного заповіту), у Сокільчанській сільській раді був створений виконавчий комітет ради, згідно з рішенням першої сесії 6 скликання від 10 листопада 2010 року.
Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази і надавши їм належну оцінку, обґрунтовано вважав, що секретар Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області - Хмара Т. М., посвідчуючи спірний заповіт, не мала на це повноважень, а тому дійшов правильного висновку, що оспорюваний заповіт є нікчемним в силу вимог частини першої статті 1257 ЦК України.
Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув дану справу без участі ОСОБА_2, чим порушив її право на участь у судовому засіданні при судовому розгляді, що позбавило її можливості під час судового розгляду справи надати пояснення, доводи та звернути увагу суду на ті аргументи, які могли бути важливими для правильного вирішення справи є необґрунтованими, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що третя особа у справі - ОСОБА_2 . належним чином повідомлялося про час та місце розгляду справи, повістки суду направлялися третій особі згідно з вимогами статті 128 ЦПК України рекомендованою поштою на адресу її місця проживання. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 подавала заяву про залишення позовної заяви без розгляду (а. с. 112), клопотання (а. с. 142), пояснення (а. с. 144), вона та її представник були присутні у судовому засіданні 25 червня 2018 року (а. с. 147), надавали свої доводи та заперечення, що говорить про обізнаність ОСОБА_2 про розгляд справи.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Щодо зупинення виконання рішення
Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року зупинено дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 25 червня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 19 жовтня 2018 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання дії на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.
Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 25 червня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 19 жовтня 2018 року залишити без змін.
Поновити дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2018 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Коротун
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. П. Курило