розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2018 року у складі судді Куцкір Ю. Ю. та постанову апеляційного суду Закарпатської області

від 13 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Кожух О. А., Кондора Р. Ю.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Мукачівського нотаріального округу Гелетей Л. В., про визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (баби). Заяву про прийняття спадщини подала своєчасно - 28 січня 2014 року. Квартира АДРЕСА_1 є спадковим майном.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду закарпатської області від 29 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Мукачівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно право власності на цю квартиру, - визнано за ОСОБА_3, від імені якого 01 березня 2017 року ОСОБА_4 продав її ОСОБА_2 .

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 31 травня 2017 року прийнято відмову ОСОБА_3 від указаного позову, провадження у справі закрито та допущено поворот виконання рішення суду від 29 вересня 2016 року: витребувано від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі цієї ухвали було поновлено реєстрацію права власності на квартиру за спадкодавцем ОСОБА_6, а 24 липня 2017 року - за нею як спадкоємцем.

24 листопада 2017 року ухвалою апеляційного суду Закарпатської області ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 31 травня 2017 року в частині допущення повороту виконання рішення суду від 29 вересня 2017 року та витребування від ОСОБА_2 спірної квартири скасовано.

ОСОБА_1 просила визнати недійсним і скасувати нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 01 березня 2017 року між ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 (продавець) і ОСОБА_2 (покупець), зареєстрований у реєстрі за № 48; витребувати вказану квартиру з незаконного володіння ОСОБА_2 і передати їй як законному власнику.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 01 березня 2017 року, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Гелетей Л. В., зареєстрованого в реєстрі за № 48 та укладений з однієї сторони ОСОБА_4, який діє як представник від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності посвідченої 28 лютого 2017 року приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу Гелетей Л. В. за реєстром № 47 та з другої сторони ОСОБА_2 визнано недійсним та скасовано.

Витребувано квартиру АДРЕСА_1 із незаконного володіння ОСОБА_2 та передано її законному власнику ОСОБА_1

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що правовстановлюючий документ (рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області твід 29 вересня 2016 року), на підставі якого відбулося відчуження спірної квартири з порушенням речового права ОСОБА_1, скасований у судовому порядку, то оспорений нею договір купівлі-продажу квартири від 01 березня 2017 року підлягає визнанню недійсним, як укладений із порушенням чинного законодавства.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається із спірної квартири. Спадкоємцем першої черги за законом був син померлої - ОСОБА_8, який у передбачений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини за померлою матір`ю на користь своєї доньки - ОСОБА_1, котра також своєчасно подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Тобто, ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину (нерухоме майно) за своєю померлою бабою ще до його державної реєстрації, а тому вона має право витребувати це майно від добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 22 травня 2018 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Мельника П. П. про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2018 року залишено без задоволення.

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 13 серпня

2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мельника П. П. залишено без задоволення.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу представника

ОСОБА_2 - адвоката Мельника П. П., апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

27 серпня 2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат Мельник П. П. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 13 серпня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 та його представник не отримували жодного належного повідомлення про призначення справи на 16 квітня 2018 року. Матеріали справи не містять будь-якого повідомлення, адресованого ОСОБА_2 Повідомлення, на яке зіслався суд, не може бути взятим до уваги, оскільки у ньому відсутній підпис, або будь-які ніші відомості про вручення. Позивачем обрано неправильний спосіб захисту.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно частини першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно із положеннями статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

За правилами частини першої статті 130 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня

Аналіз матеріалів справи свідчить, що на судове засідання, призначене на 13 березня 2018 року, судом першої інстанції відповідачу ОСОБА_2 направлялася судова повістка, яка була вручена адресату особисто

20 лютого 2018 року. 12 березня 2018 року від представника

ОСОБА_2 - ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання, яке було призначено на 13 березня 2018 року, судом повторно ОСОБА_2 та його представнику

ОСОБА_5 направлялися судові повістки про призначення справи на

16 квітня 2018 року. Згідно зворотнього повідомлення, яке було адресовано ОСОБА_5, відомості про вручення адресату судової повістки відсутні (а. с. 86). Відомостей про отримання відповідачем ОСОБА_2 судової повістки про призначення справи на 16 квітня 2018 року матеріали справи не містять.

Тобто матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 або його представник ОСОБА_5 були належним чином повідомлені про розгляд судом їх справи.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Аналіз змісту апеляційної скарги ОСОБА_2, яка подана його представником ОСОБА_5, свідчить, що в апеляційній скарзі вказувалося про неповідомлення судом першої інстанції ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_5 про дату, час і місце розгляду справи.

Проте суд апеляційної інстанції на пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України увагу не звернув.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду Закарпатської області від 13 серпня 2018 року винесена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Головуючий	В. П. Курило
Судді:	С. Ю. Бурлаков
	А. Ю. Зайцев
	Є. В. Коротенко
	В. М. Коротун