розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2017 року у складі судді Гаврилова Д. В. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 22 березня 2018 року у складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Базіль Л. В., Бугрика В. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про захист прав споживача.

Позовна заява мотивована тим, що ним у ПАТ КБ "Приватбанк" у місті Севастополі було відкрито поточний розрахунковий та пенсійний рахунки. У зв`язку з окупацією Автономної Республіки Крим він змушений був переїхати проживати до міста Херсона. На даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв`язку з чим неодноразово звертався до Херсонського відділення ПАТ КБ "ПриватБанк" з проханням повернути грошові кошти на розрахунковому рахунку та пенсійні заощадження, у чому йому було відмовлено. За останніми йому відомими даними на пенсійному рахунку (картка № НОМЕР_1 ) знаходилися кошти в розмірі 331,25 грн, на валютному розрахунковому рахунку (картка № НОМЕР_2 ) знаходилися кошти в розмірі 1 600,00 дол. США. Під час видачі вказаних банківських карт між ним та відповідачем окремі письмові договори не укладалися, анкету-заяву він заповнив безпосередньо у відділенні банку в одному екземплярі, який залишився у відповідача.

У зв`язку з наведеними обставинами просив зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" видати йому з пенсійного рахунку (картка № НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 331,25 грн, з розрахункового рахунку (картка № НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 1 600,00 дол. США, зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ним грошовими коштами, які знаходяться на вказаних рахунках в межах фактичного залишку коштів шляхом негайного розблокування зазначених рахунків.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 22 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження обставин, які зазначені як підстави для задоволення заявлених позовних вимог, зокрема ним не було надано договорів банківських рахунків, з яких можна було б встановити наявність договірних правовідносин між сторонами та їх умови, не надано первинних документів, які б свідчили про проведення відповідної банківської операції по зарахуванню на рахунки позивача у банку відповідача певних грошових коштів. ПАТ КБ "Приватбанк" на даний час у зв`язку з окупацією території Автономної Республіки Крим не має доступу до свого майна на вказаній території та відповідних даних клієнтської бази.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання про витребування інформації у ПАТ КБ "ПриватБанк" за його картковими рахунками. Крім того, пояснення представника відповідача, що ПАТ КБ "Приватбанк" не має доступу до інформації по клієнтам філії "Кримське РУ ПАТ КБ "Приватбанк", однак докладає всіх зусиль щодо відновлення доступу до інформації за рахунками клієнтів філій, що розташовані на окупованій території, свідчать про те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не оспорює факт наявності вказаних рахунків та підтверджує факт їх блокування. Апеляційним судом не враховано, що відповідно до положень Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) учасники платіжних систем зобов`язані забезпечити надання інформації про надання послуг з переказу коштів для захисту прав споживачів таких послуг. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб діяльності не звільняє відповідача від виконання обов`язків по укладених і дійсних договорах. А оскільки вказані рахунки підключені до міжнародних платіжних систем "МаsterCard" та "Visa", банк безпосередньо на своїх серверах зберігає інформацію щодо ідентифікації клієнтів за платіжними картками, в тому числі облік банківських операцій за ними. Ухилення відповідача від повернення грошових коштів є незаконним та безпідставним, оскільки відповідно до вимог статті 1066 ЦК України банк використовує кошти клієнта, гарантуючи його право безперешкодного розпоряджання. Банк не має права встановлювати не передбачені договором чи законом обмеження права клієнта розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (частина перша статті 1068 ЦК України)

Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Як убачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження заявлених позовних вимог додав ксерокопії платіжних карток № НОМЕР_1, та № НОМЕР_2, які є підтвердженням наявності відкритих рахунків на ім`я ОСОБА_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк" (а. с. 5).

Оригінали вказаних платіжних карток були досліджені під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої та другої статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частини перша та друга статті 58 ЦПК України 2004 року).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 59 ЦПК України 2004 року).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 60 ЦПК України 2004 року доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 179 ЦПК України 2004 року передбачено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Аналогічні норми містяться у статтях 76- 78, 81 ЦПК України.

Судами встановлено, що неодноразові звернення позивача до ПАТ КБ "ПриватБанк" про розблокування його рахунків та повернення коштів залишилися без реагування.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання названого принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Доведення обставин, що договори банківських рахунків укладалися, має істотне значення для висновку про обґрунтованість застосування відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними у цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Згідно частини третьої статті 95 ЦК України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

З огляду на зазначене, припинення діяльності філії не впливає на обсяг зобов`язань банку відповідно до чинного цивільного законодавства.

Разом з цим, ПАТ КБ "ПриватБанк" не надано доказів на спростування заявлених вимог, зокрема не обґрунтовано правомірності блокування карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача, не надано відомостей та доказів того, що кошти на рахунках позивача відсутні.

Як убачається з матеріалів справи, заперечень щодо належності платіжних карток від представника ПАТ КБ "ПриватБанк" також не надходило.

Отже, позивач надав наявні в нього докази, суд їх відхилив та не навів мотивів, які докази, надані відповідачем, їх спростовують. Та обставина, що відповідач не надав жодного доказу на спростування позовних вимог, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, посилання ПАТ КБ "ПриватБанк" на те, що на даний час у них немає доступу до інформації по клієнтам Філії "Кримське РУ ПАТ КБ "ПриватБанк", тому банк не має можливості надати витребувану інформацію на запит суду, свідчать про неспростування наданих позивачем доказів на підтвердження позовних вимог.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із чиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина перша, друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Таким чином, судами не враховано, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди зобов`язані власні процесуальні дії належним чином мотивувати, враховуючи при цьому, що доказування не може ґрунтуватися виключно на припущеннях. Процес доведення полягає в обґрунтуванні того, що певні дії або події неодмінно мають своїми наслідками настання інших дій або подій, а обставини вважатимуться встановленими за умови, що настання таких наслідків не є вірогідним, а є обов`язковим за таких обставин та за таких умов.

Апеляційний суд на наведені обставини та норми процесуального права уваги не звернув, не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення справи, та дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин, оскільки недоліки, допущені апеляційним судом не можуть бути усунені при касаційному розгляді справи, рішення апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно об`єктивно дослідити вказані в цій постанові докази в сукупності з іншими доказами у справі, надати належну оцінку доводам апеляційної скарги.