Постанова
Іменем України
11 червня 2019 року
м. Київ
справа № 521/1335/16-ц
провадження № 61-25121св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Дочірнє підприємство "Апарат правління" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Одестрансбуд",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 березня 2016 року у складі судді Поліщук І. О. та рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Гірняк Л. А., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року Дочірнє підприємство "Апарат правління" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Одестрансбуд" (далі - ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, шляхом демонтажу самочинно збудованих перегородок у приміщеннях загального користування гуртожитку.
Позовна заява мотивована тим, що гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд", яке надає житлово-комунальні послуги мешканцям (споживачам) гуртожитку і є виконавцем таких послуг.
ОСОБА_1 проживає у вказаному гуртожитку та самовільно влаштував на першому поверсі у лівому крилі будівлі перегородки, якими перекрито коридор загального користування та доступ до приміщення, де знаходяться: вузли обліку води, запірне обладнання водопостачання будівлі (насосна) та системи пожежогасіння. Облаштував для себе у місцях загального користування шляхом перекриття загальної частини коридору нежитлове приміщення (ванну кімнату), здійснив врізку у систему водопроводу та переробив загальну систему водопостачання й каналізації гуртожитку.
Позивач вказував, що перекриття доступу у приміщення, де находяться вузли обліку води, запірне обладнання водопостачання будівлі, обмежує можливість надати доступ до води засобам протипожежного захисту у разі пожежі.
Внаслідок таких дій відповідача позивач не може відновити якісні послуги з водопостачання мешканцям гуртожитку, а також забезпечити доступ до системи пожежогасіння, та виконати вимоги приписів Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, "Філіалу "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс".
Ураховуючи наведене, ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд" просило суд зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати за власний рахунок незаконну забудову приміщення загального користування гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: самовільно влаштовані перегородки на першому поверсі у лівому крилі гуртожитку, якими перекрито коридор загального користування, та самовільно облаштоване для себе в коридорі загального користування нежитлове приміщення (ванну кімнату), а також самовільну врізку у систему водопроводу та переробки загальної системи водопостачання та каналізації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31 березня 2016 року позов ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд" задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_1 демонтувати за власний рахунок незаконну забудову приміщення загального користування гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: самовільно влаштовані перегородки на першому поверсі у лівому крилі гуртожитку, якими перекрито коридор загального користування, та самовільно облаштоване для себе у коридорі загального користування нежитлове приміщення (ванну кімнату), а також самовільну врізку у систему водопроводу та переробки загальної системи водопостачання та каналізації.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд" є обґрунтованими, оскільки відповідачем без отримання дозволу було самовільно переобладнано приміщення загального користування гуртожитку, здійснено самовільну врізку у систему водопроводу, перероблена загальна система водопостачання та каналізації.
Також судом застосовано положення пункту 2 частини другої статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 6, та пункт 5 Положення про гуртожиток, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 року № 84 (z0778-15) , відповідно до яких особам, які проживають у гуртожитку, зокрема, забороняється: самовільно здійснювати переобладнання та перепланування приміщень гуртожитку; захаращувати допоміжні приміщення гуртожитку (загального користування) та нежилі приміщення гуртожитку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 березня 2016 року у частині позовних вимог ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд" про зобов`язання демонтувати самовільну врізку у систему водопроводу та переробки загальної системи водопостачання й каналізації гуртожитку приміщення насосної скасовано та ухвалено нове рішення у цій частині.
У задоволенні позову ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд" у вказаній частині відмовлено.
В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було повністю з`ясовано обставин справи, зокрема, у матеріалах справи відсутні й фактично судом не досліджувалися докази про здійснення ОСОБА_1 врізки до системи водопостачання та каналізації у приміщенні насосної.
Одночасно апеляційний суд вважав, що позовні вимоги про демонтаж за власний рахунок незаконної забудови приміщення загального користування, а саме: самовільно влаштованої перегородки на першому поверсі у лівому крилі гуртожитку, є законними та обґрунтованими, оскільки відповідачем перекрито місце загального користування у гуртожитку. Це є порушенням прав інших мешканців гуртожитку та позивача тому, що обмежує можливість користування приміщеннями, а також можливість забезпечення протипожежної безпеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення Малиновського районного суду м. Одеси й Апеляційного суду Одеської області та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд".
Рішення апеляційного суду у частині позовних вимог ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд"про зобов`язання демонтувати самовільну врізку у систему водопроводу та переробки загальної системи водопостачання й каналізації гуртожитку приміщення насосної, в яких підприємству було відмовлено, ним не оскаржується, тому судом касаційної інстанції відповідно до положень статті 400 ЦПК України не перевіряється.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до Розпорядження виконувача обов`язків керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 03 червня 2019 року № 489/0/226-19 та Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про виклик свідків. Зазначає, що демонтаж забудови (ванної кімнати) призведе до погіршення умов проживання дітей у гуртожитку. Вважає, що він був позбавлений можливості подати зустрічний позов. Також вказує, що він є неналежним відповідачем у цій справі.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У серпні та жовтні 2017 року ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справзаперечення на касаційну скаргу, в яких вказує, що судове рішення апеляційного суду є правильним по суті, законним і обґрунтованим, судом належним чином досліджені всі наявні у справі докази та надано їм правильну правову оцінку. Просить заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 березня 2016 року у частині, що залишено без змін судом апеляційної інстанції, та рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 червня 2017 року залишити без змін, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - без задоволення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення суду першої інстанції у незміненій після апеляційного перегляду частині та апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку" співвласники допоміжних приміщень у гуртожитку зобов`язані не перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні такими приміщеннями.
Згідно із пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) , власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.
Отже, переобладнання та перепланування приміщення загального користування у гуртожитку, можливе з дозволу власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, з наданням відповідних документів, зокрема і згоди власників, співвласників, що перебувають у їх спільній власності та за умови дотримання інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку.
Встановивши, що на першому поверсі будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 у лівому крилі, у коридорі загального користування ОСОБА_1 влаштована перегородка, яка перекриває коридор загального користування, у ній влаштований санітарний вузол, до якого є вхід із кімнат, що перебуває у його користуванні, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, встановивши усі обставини справи на підставі наданих учасниками процесу доказів, які були оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням та яким була надана належна правова оцінка, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ДП "Апарат Правління" ВАТ ТБ "Одестрансбуд" про демонтаж самовільно влаштовані перегородки на першому поверсі у лівому крилі гуртожитку є законними та обґрунтованими.
Доводи заявника про те, що демонтаж забудови (ванної кімнати) призведе до погіршення умов проживання дітей у гуртожитку не підтверджені ним належними та допустимими доказами, що є його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України (статей 10, 60 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час ухвалення рішень судом першої інстанції та апеляційним судом).
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незміненій після апеляційного перегляду частині та апеляційного суду без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, залишити без задоволення.
Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 березня 2016 року у незміненій після апеляційного перегляду частині та рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Ю. В. Черняк