Постанова
Іменем України
10 червня 2019 року
м. Київ
справа № 520/109/15-ц
провадження № 61-25089св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", яка підписана представником Тавровським Сергієм Григоровичем, на рішення апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2017 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сидоренко І. П., Станкевича В. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність.
Позовна заява обґрунтована тим, що 31 жовтня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № 297 МК Ф (10613247000), за умовами якого, банк зобов`язується надати позичальнику у вигляді поновлюваної кредитної лінії, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 116 000 доларів США, зі сплатою 12,3 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31 жовтня 2009 року.
31 жовтня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за умовами якого для забезпечення виконання усіх зобов`язань за кредитним договором № 297 МК Ф від 31 жовтня 2006 року, іпотекодавці передають в іпотеку нерухоме майно - нежилі офісні приміщення АДРЕСА_2, які належать на праві власності відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у тому числі кредитним договором за № 297 МК Ф (10613247000) від 31 жовтня 2006 року.
Позичальник свої зобов`язання з повернення кредиту в обумовлені кредитним договором строки не виконав, внаслідок чого, станом на 24 листопада 2014 року, у нього виникла заборгованість за кредитним договором за № 297 МК Ф (10613247000) від 31 жовтня 2006 року у розмірі 3 771 100,52 грн.
ПАТ "Дельта Банк" просило звернення стягнення, у рахунок виконання основного зобов`язання ОСОБА_1 з погашення заборгованості за кредитним договором за № 297 МК Ф (10613247000) від 31 жовтня 2006 року у розмірі 3 771 100,52 грн на предмет іпотеки ОСОБА_1, ОСОБА_2 за іпотечним договором від 31 жовтня 2006 року та визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки - нежилих офісних приміщень АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2016 року в складі судді: Огренич І. В. позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
В рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості за кредитним договором за № 297 МК Ф (10613247000) від 31 жовтня 2006 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 у розмірі 3 771 100,52 грн звернути стягнення за іпотечним договором 31 жовтня 2006 року на нежилі офісні приміщення АДРЕСА_2, загальною площею, 92,0 кв. м, які належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках, шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ "Дельта банк" права власності на вказане майно.
Визнано за ПАТ "Дельта банк" право власності на нежилі офісні приміщення АДРЕСА_2, загальною площею, 92,0 кв. м. які є предметом іпотеки за іпотечним договором від 31 жовтня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 4308.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник свої зобов`язання з повернення кредиту в обумовлені кредитним договором строки не виконав. Вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором шляхом передачі у власність іпотекодержателю предмета іпотеки є обґрунтованою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 та ухвалено в цій частині нове рішення. В задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно. Умови іпотечного договору від 31 жовтня 2006 року містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку, тобто у разі законодавчої можливості при застосуванні передачі предмета іпотеки у власність іпотекодержателя, як способу задоволення вимог іпотекодержателя, право власності переходить з моменту отримання повідомлення, передбачено пунктом 5.3 іпотечного договору.
Аргументи учасників справи
У липні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" через представника Тавровського С. Г. подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 і винести нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 При цьому посилалося на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за рішенням суду права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем суперечить Закону України "Про іпотеку" (898-15)
. З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. У зв`язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом
Аналіз касаційної скарги свідчить, що рішення апеляційного суду оскаржується тільки в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
У грудні 2017 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржене рішення апеляційного суду залишити без змін. Заперечення мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що оскільки право власності не виникло на підставі іпотечного договору, то позивач не може просити визнати за ним право власності.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15)
України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)
, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15)
України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15)
касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Апеляційний суд встановив, що 31 жовтня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № 297 МК Ф (10613247000), за умовами якого, банк зобов`язується надати позичальнику у вигляді поновлюваної кредитної лінії, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 116 000 доларів США, зі сплатою 12,3 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31 жовтня 2009 року.
31 жовтня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за умовами якого для забезпечення виконання усіх зобов`язань за кредитним договором № 297 МК Ф від 31 жовтня 2006 року, іпотекодавці передають в іпотеку нерухоме майно - нежилі офісні приміщення АДРЕСА_2, які належать на праві власності відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого, у порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, АТ "УкрСиббанк" передає (відступає) АТ "Дельта-Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ "Дельта-Банк" замінює АТ "УкрСиббанк", як кредитора, у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від АТ "УкрСиббанк" до АТ "Дельта-Банк" прав вимоги до боржників, до АТ "Дельта-Банк" переходить право вимоги від боржників повного, належного, та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі кредитним договором за № 297 МК Ф (10613247000) від 31 жовтня 2006 року.
Аналіз частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" свідчить, що законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі, на підставі договору купівлі-продажу.
Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, відповідно до статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", є способом позасудового звернення стягнення, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.
Тлумачення статей 328, 392 ЦК України, статей 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" свідчить, що суд не наділений повноваженням звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.
Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність іпотекодержателя є позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що рішення апеляційного суду в оскарженій частині постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення апеляційного суду в оскарженій частині без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", яка підписана представником Тавровським Сергієм Григоровичем, залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2017 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков