Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи: головний державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проца Віктор Степанович, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року у складі судді Мицик Ю.С. та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів: Оніщука М.І., Крижанівської Г.В., Шебуєвої В.А. в справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проца Віктора Степановича незаконними та зобов`язання вчинити дії,

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила визнати незаконними дії головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Дарницький РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві) Проца В. П. при відкритті виконавчого провадження; скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень № 57273698 та № 57272712 від 25 вересня 2018 року.

Посилалась на те, що постанови винесені та надіслані їй, як боржнику, з порушенням строку, що визначений Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (1404-19) (далі - Закон № 1404-VIII (1404-19) ).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволені скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності підстав для скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами з виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Суди також дійшли висновку про те, що внаслідок відкриття виконавчих проваджень права заявника, яка є боржником, не порушені.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у цій справі повернуто з мотивів відсутності зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень. Роз`яснено заявнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

У травні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року.

Просить скасувати оскаржувані рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги на дії державного виконавця у повному обсязі.

Просить також поновити строк на касаційне оскарження зазначеного судового рішення, посилаючись на те, що після повернення попередньої касаційної скарги він подав нову касаційну скаргу.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Встановлено, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . першу касаційну скаргу подав у передбачений законом тридцятиденний строк, а після її повернення у розумний строк подав касаційну скаргу від 17 травня 2019 року.

Наведене свідчить, що строк на касаційне оскарження заявником пропущений з поважних причин, тому суд, на підставі частини третьої статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Водночас, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилався на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували фактичні обставини справи та надали їм неправильну оцінку, не звернули уваги на положення Закону № 1404-VIII (1404-19) , внаслідок чого дійшли помилкового висновку про законність дій державного виконавця та непорушення прав боржника.

На думку заявника, рішення у справі має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За нормою частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Такий висновок суд зробив з огляду на таке.

Судами встановлено, що 11 вересня 2018 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулося до Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві із заявами про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів №753/12222/16, виданих 29 листопада 2017 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "ОТП Банк" 1 132 180,75 грн та про стягнення з ОСОБА_1 на користь указаного банку 16 982,71 грн.

Заяви з виконавчими листами надійшли до Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві 13 вересня 2018 року, на підставі яких постановами головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Процем В. П. 25 вересня 2018 року відкрито виконавчі провадження.

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заявлені ОСОБА_1 вимоги спрямовані на скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень з підстав недотримання державним виконавцем, передбаченого статтею 26 Закону № 1404-VIII строку.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Суд апеляційної інстанції у цій справі встановив, що державному виконавцю виконавчі листи фактично були передані 21 вересня 2018 року, а з урахуванням наступних вихідних державним виконавцем постанови про відкриття виконавчих проваджень винесені з порушенням встановленого частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404-VIII строку, проте це не є підставою для визнання їх незаконними та скасування.

З таким висновком погоджується Верховний Суд.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За нормою частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскаржені судові рішення відповідають указаним нормам процесуального права.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

При оцінці доводів касаційної скарги не встановлено, що рішення касаційного суду ухвалене за наслідками розгляду касаційної скарги буде мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, саме у застосуванні у подібних справах (правовідносинах) конкретних норм матеріального чи процесуального права.

Твердження заявника про те, що рішення у цій справі має значення для формування єдиної правозастосовчої практики не заслуговує на увагу, не ґрунтується на жодному прикладі іншого застосування у подібних справах (правовідносинах) норм Закону Закон № 1404-VIII (1404-19) .

Ураховуючи, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року є необґрунтованою, рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проца Віктора Степановича незаконними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Судді:	В. В. Яремко
	А. С. Олійник
	С. О. Погрібний