позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічними позовами) - Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль", Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль"),

відповідачі (позивачі за зустрічними позовами): ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач за первісним позовом - ОСОБА_4,

третя особа за зустрічними позовами - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Пластпайп"

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Пластпайп" про визнання припиненим договору поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Пластпайп" про визнання припиненим договору поруки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про визнання договорів поруки припиненими

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року у складі судді Горблянського Я. Д.,

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен банк Аваль", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. ОСОБА_3., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічні позови до банку, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Пластпайп" про визнання припиненим договорів поруки.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області ухвалою від 07 вересня 2016 року у складі судді Хоростіля Р. В. призначив у цій справі судово-економічну експертизу та зупинив провадження у справі на час її проведення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для встановлення наявності чи відсутності факту збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_2 за кредитним договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластпайп", внаслідок укладення ряду додаткових угод, необхідні спеціальні знання.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 11 грудня 2017 року повернув апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2016 року до суду першої інстанції для виконання вимог частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали (далі - ЦПК України (1618-15) 2004 року).

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в частині першій статті 293 ЦПК України, перелік яких є вичерпним, а ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи в оскаржуваній частині в зазначений перелік не входить.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У вересні 2016 року ПАТ "Райффайзен банк Аваль" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга ПАТ "Райффайзен банк Аваль" мотивована тим, що місцевий суд належним чином не обґрунтував необхідності призначення у цій справі судової експертизи, оскільки не зазначив, які саме спеціальні знання необхідні для встановлення обставин збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_2 Процесуальним законодавством не заборонено оскаржувати в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи, а тому апеляційним судом безпідставно повернуто апеляційну скаргу до місцевого суду для виконання вимог частини другої статті 293 ЦПК України 2004 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

03 травня 2018 року справу № 0907/2-270/2011 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 293 ЦПК України 2004 року заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 (v003p710-10) ).

Перевіряючи аргументи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив, що ПАТ "Райффайзен банк Аваль" просило скасувати ухвалу місцевого суду в частині призначення судової експертизи, тобто оскаржив ухвалу лише в частині призначення судової експертизи.

Зважаючи на те, що згідно з положеннями ЦПК України (1618-15) 2004 року апеляційному оскарженню не підлягала ухвала про призначення судової експертизи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги до місцевого суду для виконання вимог частини другої статті 293 ЦПК України 2004 року.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин, які не розглядалися у цій справі судами по суті, а тому не можуть бути предметом касаційного перегляду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року).

Передбачених частиною третьою статті 400 ЦПК України підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги Верховним Судом не встановлено.

Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судді:	А. Ю. Зайцев

	Є. В. Коротенко

	В. П. Курило