розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 нарішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 травня 2018 рокув складі судді Ведяшкіної Ю. В., та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року в складі суддів Ігнатенко П.Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, про визнання недійсним заповіту.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_3 Після смерті останньої залишилося спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_3 в травні 2016 року через довірену особу - ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та дізналася, що 15 лютого 2016 року вже заведено спадкову справу за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Херсонської області Олійник І. І. 16 грудня 2015 року.

Позивач вважає вказаний заповіт недійсним на підставі того, що на час його складання ОСОБА_3 була тяжко хворою, страждала на психоневрологічні захворювання, мала ряд захворювань, які останнім часом загострилися, що вплинуло на її поведінку та психічні розлади здоров`я. За декілька років до смерті, її поведінка стала дивною, при спілкуванні у неї дуже часто змінювався настрій, було порушено сприйняття, мислення, емоції, пам`ять.

Вважає, що на момент складання заповіту 16 грудня 2015 року ОСОБА_3 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, оскільки була в депресивному стані з психічними розладами з причин повторного ішемічного інсульту та прийняття ліків. Причиною смерті є синдром тривалого позиційного здавлення внаслідок тяжких отруєнь, які супроводжувались тривалою втратою свідомості, а тому за півтора місяці до складання заповіту знаходилась в коматозному стані.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Олійник І. І. 16 грудня 2015 року.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Олійник І. І. про визнання недійсним заповіту, як розпорядження на випадок смерті, що є одностороннім правочином - задоволено. Визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, посвідчений 16 грудня 2015 року приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Олійник І. І.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про визнання заповіту недійним суди виходили з того, що в момент вчинення заповіту - 16 грудня 2015 року ОСОБА_3 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 травня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року, в якій просила скасувати ці судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд неповно з`ясував фактичні обстави справи, що мають суттєве значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Касаційна скарга містить посилання на те, що суд апеляційної інстанції несправедливо відмовив в задоволені клопотання про призначення повторної судовоїпсихоло-психіатричної експертизи, так як на думку ОСОБА_2, висновок судовоїпсихолого-психіатоичної експертизи №645 є неповним та необґрунтованим.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

14 березня 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів без змін, оскільки вважає, що судові рішення першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 6 лютого 2018 року та лікарського свідоцтва про смерть № 53 НК, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Щодо причин смерті зазначено: тривалий час була нерухома внаслідок стану після ішемічного інсульту, що призвело до інтоксикації, флегмони м`яких тканин з некрозом ділянки крижі, синдрому тривалого позиційного здавлення (а.с.5,88).

Згідно заповіту, посвідченого 16 грудня 2015 року приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Херсонської області Олійник І. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1613, ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Маяк Кіровського району Курганської області, знаходячись при ясній пам`яті, вільно володіючи українською мовою, діючи добровільно та розуміючи значення своїх дій, у зв`язку з тим, що через поганий зір та похилий вік не може особисто прочитати уголос та підписати текст заповіту, в присутності двох свідків, обраних нею особисто, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: всю належну їй квартиру АДРЕСА_1, заповіла ОСОБА_2 .. На прохання ОСОБА_3 . текст заповіту нотаріусом записано зі слів заповідача за допомогою комп`ютерної техніки, через поганий зір та похилий вік останньої заповіт зачитано вголос свідками та підписано ОСОБА_7 (а.с.92).

На підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом, 15 лютого 2016 року приватним нотаріусом Олійник І. І. було заведено спадкову справу № 08/2016 після смерті ОСОБА_3 (а.с. 26).

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 26 січня 2017 року призначено комплексну посмертну судову психолого-психіатричну експертизу, на виконання якої 7 грудня 2017 року експертами КЗ "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради складено висновок судово-психіатричного експерта № 645 (а.с. 149-170).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України (1618-15) , відповідно до пункту 9 статті 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За статтею 225 та частиною другої статті 1257 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно змісту статей 1247, 1248 ЦК України до форми заповіту встановлюються загальні вимоги, а саме заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст. 207цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251, 1252 цього Кодексу. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 № 7 (v0007700-08) визначено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.

Суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши всі обставини справи, в тому числі, пояснення свідків, висновок комплексної посмертної судової психолого-психіатричної експертизи № 645 від 7 грудня 2017 року, дійшли висновку, що ОСОБА_3 під час складання оспорюваного заповіту, тобто 16 грудня 2015 року, не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, тому заповіт ОСОБА_3 посвідчений нотаріально 16 грудня 2015 року, підлягає визнанню недійсним.

Щодо посилань заявниці в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції несправедливо відмовив в задоволені клопотання про призначення повторної судовоїпсихоло-психіатричної експертизи, оскільки на її думку, висновок судовоїпсихолого-психіатоичної експертизи №645 є неповним та необґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Однак, судом як першої, так і апеляційної інстанції не встановлені такі обставини, у зв`язку з чим у призначені повторної експертизи було відмовлено.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, висновкусудовоїпсихолого-психіатоичної експертизи №645, експертами досліджена вся сукупність обставин та матеріалів, які мають значення для справи. Експертами при проведенні посмертної судово-психіатричної експертизи дослідженні наступні матеріали: цивільної справи № 661/2371/16-ц з технічними аудіозаписами судових засідань з показами свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, медична документація: медична картка амбулаторного хворого лікаря загальної практики, індивідуальна картка амбулаторного хворого Новокаховського психонервологічного диспансеру на ім`я ОСОБА_3

Також в ході апеляційного розгляду був допитаний експерт ОСОБА_14., що був у складі комісії, яка проводила експертизу.

Тому посилання ОСОБА_2 про призначення повторної експертизи чи неповноти першої повністю спростовані судом апеляційної інстанції.

Інші наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.